24 січня — 17 лютого 1944 р. війська 1-го (М.Ф.Ватутін) та 2-го (І.С.Конєв) Українських фронтів провели наступальну операцію в районі міста Корсунь-Шевченківський.
Прорвавши оборону противника, війська з\’єдналися 28 січня в районі Звенигородки і таким чином завершили оточення великого угруповання фашистських військ.
До 17 лютого оточені війська були розбиті. Окрім того, радянські війська завдали поразки ще 15 дивізіям, з них 8 танковим, які діяли проти зовнішнього фронту оточення.
Корсунь-Шевченківська битва — одна з видатних операцій по оточенню та знищенню великого угруповання противника.
В районі Корсуня радянські війська оточили 10 дивізій і одну бригаду ворога. Для фашистів це був «другий Сталінград». Гітлерівське командування намагалося будь-що деблокувати свої оточені війська: ударили ззовні і зсередини.
Щоб утримати ворога в «лещатах», сюди 7 лютого було перекинуто з інших ділянок фронту радянські частини. Зима 1944-го була характерна частими відлигами; розкис чорнозем, низько висіли тумани.
І все ж німецькі транспортні літаки іноді проривалися до оточених дивізій — скидали їм зброю та продовольство. Гітлерівці вдень і вночі атакували ззовні, намагаючись допомогти своїм військам прорвати кільце.
Щоб уникнути зайвого кровопролиття, радянське командування послало в село Шендерівку парламентерів з ультиматумом про капітуляцію. Однак гітлерівці відхилили ультиматум. Бої спалахнули з новою силою.
Гітлерівці, немов божевільні, лізли просто під вогонь наших кулеметів, сунули й сунули вперед, ступаючи вже по трупах своїх солдатів. Обслузі батареї «катюш» доводилося весь час розвертати гвардійські міномети — били то по ворогові, який проривався крізь заслін, то по фашистах, що сприяли оточеним дивізіям атаками ззовні.
У період Корсунь-Шевченківської операції сотні й тисячі селян підносили за страшного бездоріжжя боєприпаси на передову. Світ не бачив такого немислимого напруження та жертовності…
Радянські танки поливали гітлерівців вогнем з гармат і кулеметів, чавили гусеницями; вершники 5-го гвардійського кавалерійського корпусу рубали фашистів шаблями. Стволи кулеметів від безперервної стрільби почервоніли. В хід пішли гранати. Весь день 17 лютого точився жорстокий бій.
Не злічити, скільки атак відбили наші бійці — і з фронту, і з тилу. Часом доводилося вступати в рукопашну, застосовувати багнет, приклад, лопату. Вранці 18 лютого ворог знову зробив спробу пробитися крізь заслін.
Бій тривав до полудня. А потім враз стихла стрілянина і фашисти почали здаватися в полон. Невелике поле бою було завалене трупами гітлерівців, понівеченою технікою.
Корсунь- Шевченківська битва завершилася поразкою фашистських окупантів. Фашисти втратили 55 тисяч солдатів і офіцерів, понад 18 тисяч потрапило в полон. Шевченківський край було звільнено від загарбників.
