Гривня падає. Ми на порозі бідності?

Гривня падає. Ми на порозі бідності?

– Боюся прокидатися вранці. Перша думка: а раптом завтра прокинуся на вулиці? І вже до вечора не маю спокою. А все тому, що кілька років тому я взяла валютний кредит. Під заставу своєї однокімнатної квартири, далеко не нової й не в престижному районі, – говорить черкащанка Ірина Дмитрівна. – Думаю, банку моя квартира теж не надто потрібна, але ж якщо я не виплачуватиму грошей, то заберуть? А я ж не виплачуватиму. Бо як? Мені здавалося, що я все розрахувала, все передбачила. Півзарплати йтиме на погашення кредиту, решта – на комуналку і прожиття. А тепер і всієї зарплати на виплату кредиту не вистачить, і жити взагалі нема за що…
Таких, як Ірина Дмитрівна, у нашому місті чимало. Та й ті черкащани, які кредитів не мають, усе одно не уникли проблем: ціни ростуть, тарифи теж, пальне дорожчає, й тільки доходи громадян «всихають».
Враховуючи нинішній курс, мінімальна зарплата в Україні нині становить 43 долари на місяць, або 1,43 долара на день. Із пенсіями й зовсім біда: на долар у день особливо не розгуляєшся!

Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Управління Національного банку України в Черкаській області намагається заспокоїти: мовляв, «кредитні відносини є договірними». Тобто спробуйте з банком домовитись, адже ви й самі розумієте, що йому ваша квартира ні до чого. «Реструктуризація споживчих кредитів в іноземній валюті шляхом конвертації валютних зобов’язань у гривню має стати результатом досягнення взаємоприйнятних домовленостей як для боржників, так і для банків. Водночас умови подальшого обслуговування реструктуризованих кредитів мають ураховувати реальну спроможність боржника забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов’язань», – йдеться в офіційному листі управління. А не домовитеся – тоді просимо до суду. Сам Нацбанк лише «виступив модератором дискусії між банками та позичальниками».

Нині НБУ досить жорстко притримується використання гнучкого обмінного курсу гривні. Така система курсоутворення мінімізує участь НБУ на міжбанківському ринку з валютними інтервенціями. Таку оцінку діям НБУ дав Євген Кирилюк, доктор економічних наук, професор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького:
– Хоча для всіх науковців та економістів очевидно, що плаваючий курс – це ринковий індикатор для законодавчо чітко внормованої, сталої та ефективної ринкової економіки. В Україні ж зовсім інші макроекономічна і політична ситуації. За таких умов відпускання «на волю» курсу гривні провокує його непомірну нестабільність. Відповідно, Україна отримує високі ризики, які масштабно розхитують ціни та відчутно шкодять економіці. Така валютна політика провокує некеровану динаміку гривні, її стрімке знецінення, а звідси – панічні настрої.
Таким чином, в Україні відбувається паніка серед населення, яке правдами й неправдами купує американську валюту. Негативними чинниками також є бажання банкірів і спекулянтів «розхитати ринок» і на цьому непогано заробити, а також війна.

За словами пана Кирилюка, в Україні сформовано «африканську» систему курсоутворення, коли багато курсів, і на цьому наживаються спекулянти. Без втручання НБУ (передусім, економічними методами) лавиноподібне знецінення гривні може тривати досить довго – до позначок 40 – 50 гривень за один долар США і вище. Експортери не довіряють НБУ і не довіряють гривні, тому коли вони отримують валюту за вивезену з України продукцію, то не завозять цю валюту в Україну.
– Нинішню політику НБУ можна охарактеризувати народним прислів’ям: «Скупий платить двічі», – підсумовує науковець.

Так само безрадісно бачить ситуацію і Анатолій Хмільківський, керівник Агентства розвитку Черкащини.
– Політика держави має кардинально змінитися. Або її знову змінить суспільство, або ми ви¬мремо як народ, як нація. Інвестора сьогодні цікавить стабільна ситуація, а її нема, – говорить Анатолій Васильович. – Іноземний інвестор дивиться з великою пересторогою. Дефолт фінансовий, країна у військових діях – за таких умов його не заманиш. Внутрішній інвестор має стати пріоритетом, і держава має підтримувати цей напрямок. Свої інвестори готові вкладати кошти, хай невеликі, не мільйони доларів, як зарубіжні. Але тут головна проблема – страх, недовіра до державних органів влади, спровоковані корупцією та бюрократизмом.
Багато хто вважає, що аграрна галузь – одна з найстабільніших в Україні, тим не менше й тут падіння гривні може спровокувати величезні проблеми.

– Хто каже, що стрибки курсу не позначаться на аграрній галузі, просто не розуміється на нашій роботі. Так, ми ростимо хліб і картоплю на своїй землі, але ж усе решта у нашому виробництві – добрива, насіння, гербіциди тощо – залежить від курсу гривні, – пояснює Григорій Плічко, директор ПП «Альтаїр», смт Драбів. – Виробництво мінеральних добрив неможливе без газу, а його вартість – від курсу. Навіть наш «Азот» уже підняв ціну на добрива свого виробництва: карбамід уже по 13 тисяч гривень за тонну, така ж ціна у нітроамофоски, яку купуємо за кордоном, а значить, платимо валютою. Те саме – з гербіцидами. Посадковий матеріал – кукурудзу, соняшник, пшеницю – компанії теж продають, прирівнюючи ціну до курсу долара. Приміром, мішок насінневої кукурудзи вартує 170 доларів, тобто понад 6 тисяч гривень. Знаю, що багато колег цього року сіятимуть тільки відсотків 20 імпортного насіння, решту братимуть вітчизняної селекції. Може, для вітчизняного бізнеса це й добре, але для урожаю – погано. Наша селекція, на жаль, відстає від іноземної, тож високих врожаїв очікувати марно. А дизпаливо? Ціна росте щогодини. Я вже мовчу про імпортну техніку. Раніше за комбайн віддавали два мільйони гривень, тепер він коштуватиме вісім мільйонів. Хто зможе його купити? Добре, що дещо встиг придбати заздалегідь.
Чим закінчиться нинішня ситуація з валютою та які наслідки вона наноситиме економіці в середньостроковій перспективі – цього не знає ніхто. Сьогодні майбутнє національної валюти залежить від багатьох факторів, тож спрогнозувати його дуже й дуже важко.

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x