Через засніжене місто маршруткою в район «Д», потім слизькими тротуарами повз приватні будинки, і ось нарешті – дісталися. Колись, за радянських часів, у цій будівлі був овочевий магазин, в якому продавали дрібну картоплю, побиту сухою гниллю і підморожену капусту, сьогодні перед вхідними дверима тут стоять манекени в камуфляжному одязі й бронежилетах. А ступивши на поріг і глянувши навколо, розумієш, тут є все, аби в зоні бойових дій тобі було комфортно і безпечно – від тактичних окулярів і розгрузок до спальних мішків і рюкзаків. Це – військовий секонд-хенд.
Продавець-консультант нам запропонував багатошарову «британку», верх і низ, практично нову по супер-низькій ціні. Пояснив, що працює з часів Майдану, більше для наших хлопців, ніж для вигоди. А «британка», вона дуже зручна. Тож міряйте, люди добрі. Так, дійсно «британка» зручна, тепла, і не горить, так про неї розповідав і мій чоловік. Саме її ми шукали, її і купили.
– Ви заходьте, якщо що, дзвоніть, – проводжав нас до дверей консультант Костя, з яким ми встигли за кілька хвилин потоваришувати. – Я висилаю все що треба навіть на передову. Мене всі знають.
Ми вийшли задоволені, але на душі був неприємний осад. Невже за майже два роки війни наше Міністерство оборони не може розробити й забезпечити воїнів одягом? Щоб зручний, теплий і не горів. Саме такий треба для передової. У нас поки що такого немає.
Аж ось натрапила на інформацію від «5 каналу»: «22 січня у Міністерстві оборони України відбулася нарада з командирами бригад Збройних сил для обговорення нових зразків форми одягу та продовольчих пайків для військовослужбовців». Це добре, але чому зимову форму не підготувати літом? А далі було таке: « …Степан Полторак також поставив завдання до 15 березня представити йому доповідь щодо доцільності закупівлі або доопрацювання розроблених зразків, з урахуванням співвідношення «ціна-якість» та відгуків особового складу». Це теж добре, але хлопці в окопах при -20˚С уже сьогодні. Ну й нарешті: «…Міністр також підкреслив, що паралельно має відбутися нарада з представниками підприємств, які бажають брати участь у виробництві форми одягу для Збройних сил України. Радник міністра Костянтин Лєснік, у свою чергу, зазначив, що виробники, які працюють з Міністерством оборони України, за останній час зробили серйозний крок вперед. «Усі чудово розуміють, що такий серйозний гравець, як Міноборони, матиме велике замовлення. В умовах значної конкуренції вони готові й уже змінюють підходи до якості», – підкреслив він. Усе красиво й оптимістично. Ну а поки що ласкаво просимо до військового секонд-хенду – тут усе майже нове, зручне, якісне і… не горить. А це, за словами вояків, може коштувати їм життя. Але в Міністерстві оборони про це весь час чомусь забувають…
