Неправда, що Черкаси не читають. Черкаси – місто зацікавлених книгою людей. Їх багато, у них високий читацький смак і розвинуте розуміння літератури. Вони активні в культурі, охоче йдуть на зустрічі з письменниками, зацікавлено спілкуються з ними і як справжні поціновувачі книг радіють автографам.

Вони вміють придивлятися до книг, добирати їх, запитувати про авторів, зміст і читацьке призначення. Вразила захопленість колоритними романами закарпатця Дмитра Кешелі, якого, думалося, тут ще не знають.
Батьки охоче підтримують вподобання своїх дітей і зовсім не кривляться за потреби діставати гаманці. Дуже тактовно сприймають прагнення підлітків читати про дорослий світ і труднощі вростання в доросле життя, коли доводиться самостійно робити вибір і приймати рішення в непростих ситуаціях.

Книжковий фестиваль дав доброзичливі і повчальні розмови з працівниками бібліотек, журналістами, педагогами й авторами майбутніх книг. І просто з незнайомцями, які дотепними репліками виявляли свої інтереси і читацьку обізнаність.
Правда, що в Черкасах є фахово одержимі книгою люди. Їх виявилося багато – колег і партнерів Людмили Фіть. У них освітлені азартом і розумом очі, вони привітні в розмові. Переживають, щоб усе вдалося. Щоб учасники і гості книжкового фестивалю знайшли все, заради чого віддали йому свій час. З ними цікаво спілкуватися по-людськи і професійно. Вони добре розуміють свою мету і шлях до неї. І найголовніше – вони сильно почали.

Черкаський книжковий фестиваль має стиль, можна навіть сказати – шарм. Це легко було оцінити оком, відчути енергетично, осягнути розумом і збагнути, яка праця за цим.
Звичайно, на організаторів Фестивалю чекають проблеми, бо розголос про нього долетить до зацікавлених голів по всій Україні, і в наступні роки в Черкаси гаряче попросяться всі, хто переймається і займається книгою. Місця для них в обласній філармонії не вистачить, а без підтримки влади, а може, і бізнесу, ентузіастам буде непросто. Хочеться вірити, що підтримку вони знайдуть, а їхній запал не вимерзне в льодовиках байдужості і не вигорить від розчарувань.

Є несміливі сподівання, що мислення й організаторський стиль «книжкових маестро» приживуться у книжковій торгівлі області, і книгарні запрацюють з урахуванням конкурентних викликів, які принесла традиційному книгорозповсюдженню цифрова доба. Резерви в цьому великі. Очевидно, напрошується діалог усіх зацікавлених сил, щоб справа набула необхідної динамічності, як то вже є в багатьох областях України. Без ініціативи й підтримки людей, які відповідають за здійснення гуманітарної політики, не обійтися.
Дорога в Черкаси була пов’язана з очікуваннями, над нею чатувала невідомість. В дорозі додому було багато роботи над враженнями і думок про те, як працювати далі. І в цьому заслуга тих, хто Фестиваль задумав, організував і створив усім, хто побував там, незабутній настрій.