Дві мандаринки для бабусі

Магазин АТБ. Передсвятковий настрій мабуть не лише у мене: всі біжать, штовхаючи одне одного, кладуть щось до свого кошика, дехто ретельно втрамбовує у свій візок продукти «зі списку» – метушня одним словом.
Овочевий відділ. Молода матуся оглядає кожен банан, що так чекає у візку її принцеса з рожевими вушками киці.

– Алєг, давай вазьмьом авакада к шампанскаму, что ми толька лімон і лайм взяли? – репетує на весь відділ пишногруда молодиця, намагаючись догукатися до свого коханого, який у горілчаному уважно читає етикетки на шампанському.

У кутку біля ящика з мандаринками товчеться старенька бабуся, зігнута і зіщулена, тремтячими руками бере «новорічні» фрукти і нюхає їх…

Посміхнулася від побаченого, пішла в «молочку» – мама попросила сметана привезти, голубці, каже вона, зі сметаною смачніші. Взяла що треба, йду до каси, а там… черги такі, аж голубців розхотілося. Але треба. Мама чекає мене зі сметаною. Обрала навмання, чекаю. Попереду два підлітка. Менжуються. Якась затримка. Один пацан іншому: «Біжи бігом, візьми \”колу\” ще. Тільки миттю». Спостерігаю за ними, всміхаюся, «нехай» – думаю собі. Люди посунулися, наближається черга підлітків. Другий малий ще не повернувся. У мене лише сметана. Кажу малому, давай я вперед піду, якраз друг повернеться з «колою». Малий всміхнувся і ми помінялися місцями.
І тут заповітне: «Ахрана атмєна!» – із вуст молоденької касирки з пірсінгом у носі. Дивлюся, попереду та бабуся, котра дивно нюхала мандаринки… І я вже розумію, що то не лайфхак як вибрати смачні цитрусові…
Питаю у касирки, скільки бабусі не вистачає грошей. «Десять гривень» – відповідає. А у тендітної бабусі з тремтячими руками половинка висівкового хліба, кілька в томаті і дві мандаринки… Не потрібно відміни, прошу її. Я дам свої 10. Бабуся здіймає на мене свої блискучі очі, котрі ховаються десь у зморшках під картатою хусткою, – одразу видно – святкова, її можна одягати лише «на вихід». «Дякую, доню», каже і простягає мені 4 зім`яті гривні: «Візьми решту». «Не турбуйтеся»- відповідаю й допомагаю скласти у полотняну торбину половинку висівкового, кільку в томаті й дві мандаринки.

Беру свою сметану і йду. Як же мабуть солодко пахнуть ті мандаринки, що їх, заховавши блискучі очі у зморшках нюхала старенька!..
Не втрималася, озирнулася на виході… Тендітна бабуся тремтячими руками збирала сміття біля каси…

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x