Надяскравий місяць року. Скажіть? Ніби й морозно, й засніжило, і вогнів стільки скрізь, що думати не про свято не можливо, але…
В якому темпі ви чекали те свято? Хтось – лежачи на березі моря, а хтось, стереотипно, висолопивши язика ганяв у всі боки, щоб стереотипно позакривати все в крайньому місяці року, що минає.
Я_памятаю, передноворіччя у своєму дитинстві. Ніби особливо ніхто нікуди не біг, у фізичному сенсі, але все галопом! Купа справ, які вважалися мегаважливими і їх потрібно було вирішити всі за два тижні до нового року. Враження, що після цих двох місяців, світ зупиниться. Хочу вірити, що серед вас таких, що живуть в грудні звершенням/завершенням справ у хворобливому шаленому темпі , дуже мало, або й взагалі немає. Та це мрії моі), мабуть мені б так хотілося, нікуди не гнать! Тихо повільно завершувати і планувати, мати спокій в думках і насолоду!
Насолоду від життя отримувати. Кайфувати!
Шкодую, що часом поведінка стає такою, яку бачила все дитинство, коли треба все і одразу , і «бігом»! А що потім? Після оцих надміруважливих справ, які завершувалися в надриві, ставалися якісь колапси: хтось в гіпсі, хтось без голоса… І тоді світ переставав так сильно рухатися… Ви ж теж мабуть чули фразочку «одна біда сама не ходить»? Я чула іі часто! І, здавалося б, звичайні слова турботи, можуть нашкодити оточуючим, бо людина, я особливо, сприймала це як Бійся, бо може ще щось трапитися. Дурня, та й годі. Але запис програми зроблено.
А потім гонитва за святом завершується! Приходить ніч з 31 на 1 … під градусом алкоголю світ здається прекрасним, слова президента обнадіючими, подарунки під ялинкою – саме такими, як ми ж хотіли, зізнання в коханні, заручини, щасливі діти, бо вони можуть бачити своїх батьків усміхненими, вільними від турбот…походи до кумів, знову подарунки, знову олів\’є і шампанське…
але не у всіх так! Хтось здається ще 31.12, а хтось 1-2.01
– Як справи?
– Захворів… Депресняк… Хандра…
Яжпсихолог тому таку тему чую часто. І яжлюдина, і колись не була психологом і не знала про всі ті чудометоди заземлення, тримання себе в рівновазі, медитації, тому інколи часто теж потрапляла в позицію «Меніпогано. Рятуйте».
Стереотипно! Бо навколо ситуація з післясвятковою хандрою була занадто виражена! І виробилася звичка діяти саме так! Новий рік – хандра! В кращому випадку. У гіршому – лікарня.
Та цього року інакше! Отримати насолоду від свята! Залишитися в ресурсі!
Бажання виконане. І тому можу писати зараз легко про печальні сумненькі моменти, бо я не в них.
Психолог в ресурсі! І я готова ділитися досвідом і знаннями, як то зробити, щоби не вмерти (в психічному сенсі) в очікуванні свята і після свята від хандри та інших ії подруг. Перед новим роком всі раніше намагалися робити генеральне прибирання вдома. А от про голову і про знищення всякоії всячини в думках часто люди забувають. Тому, якщо ви в планах на 2019 написали «Зайнятися собою», то ласкаво прошу 18 січня о 18:00 на оздоровчу практику «Емоційний Detox. Міф чи реальність»
Про все, що нижче через кому, будемо говорити.
хандра, депресія, сум, гнів, страх, печаль, плаксивість, незадоволення, ревнощі, заздрість, образа, роздратування, розчарування…
На завершення: не в святі – кайф! А в процесі його творення і «поїданні» створеного. Чи насолоджуєтеся ви на шляху до.., в русі?..
#психологія #вікторія_гуро_психолог #часдлякайфу #здоровя
