У час змін і реформ село намагається вижити

Дата: 20-02-2016, 14:07

У час змін і реформ село намагається вижити
Голова селищної ради Оксана Степанівна Власюк на цій посаді працює вже майже 11 років. Вона пишається своїм населеним пунктом. «Не кожне селище має свої садок, школу, училище й навіть лікарню, – розповідає пані Оксана. – А ще Буки славляться унікальними краєвидами, що впродовж 5-ти останніх років ваблять українських і навіть іноземних туристів». Але, на жаль, туристична інфраструктура в селищі поки не розвинута. У час змін і реформ село намагається елементарно вижити.

«Нові закони в аграрній сфері – це жах, – розповідає Оксана Степанівна. – Від нововведень потерпатимуть невеликі фермерські господарства. А 15 відсотків від прибутку, що держава залишатиме на розвиток господарства, це дуже мало при сучасних цінах на пальне, на мінеральні й органічні добрива та необхідні періодичні витрати на оновлення технічної бази. Узагалі податки нинішнього року збільшилися в 30 разів. Ми співпрацюємо з товаровиробниками, які допомагають нашому селу. Це ПП «Перлина Тікича», що займається реконструкцією старих ферм та налагоджує виробництво молока і м’яса за європейськими технологіями, СФГ «Вершина», яке орендує землю і теж виробляє сільськогосподарську продукцію, та ще сім дрібних господарств. Торік вони разом дали на ремонт доріг більше півмільйона гривень. І сьогодні селянські фермерські господарства і приватні підприємства не відмовляють нам у допомозі, але зауважують, що ще не знають, як самі виживатимуть. Справа в тому, що левова частка доходів місцевого бюджету – це оренда землі, що становить 1 мільйон 600 тисяч гривень, і акцизний податок – 660 тисяч гривень. Отже, якщо наші сільгоспвиробники не припинять своєї діяльності, попри все плануємо, що на 2016 рік бюджет селища таки буде вагомим».

Щодо реформи місцевого самоврядування, яка передбачає об'єднання населених пунктів у територіальні громади, ситуація наступна. До Буків планується приєднати Русалівку, Кути, Кислин, Кривець, Березівку, Багву та Попівку. «Є бажання і з інших районів приєднатися до нашої територіальної громади, – розповідає Оксана Степанівна. – З Лисянського району приїздили та вивчали ситуацію, чи не буде громада заперечувати... А громада реагує по-різному. У багатьох людей щодо децентралізації є питання, багато хто не розуміє мету об’єднання громад. Одні говорять про те, що якщо до бідного приєднати бідного, то разом вони багатими не стануть. Інші впевнені, що об’єднання громад поліпшить їхнє життя. Я вважаю, що в кожному населеному пункті, як і в родині, є свої традиції. Якщо вони будуть підганятися під загальні рамки це ламатиме людей, ламатиме й громади». Фінансова складова децентралізації, на думку голови селищної ради Буків, до сьогодні остаточно не визначена. «Керівники територіальних громад, що об’єдналися, жаліються, що не всі переваги, обіцяні державою, стають реальністю, – зауважує Оксана Степанівна. – Моя точка зору – варто було спробувати об’єднання громад на окремих невеликих населених пунктах. Ретельно вивчити це питання, а потім приймати рішення щодо всієї держави. Я вважаю, що на сьогоднішній день децентралізація не доцільна».

Буки потерпають від нестачі питної води
Через центр селища Буки протікає мальовнича річка Гірський Тікич. Вона милує око водоспадами і кришталевими потічками, тож важко собі уявити, що селище навколо потерпає від нестачі води. А вся справа в тому, що гірська місцевість, де розташовані Буки, унеможливлює копання криниць. Отже, жителі селища змушені користуватися центральним водогоном.
«Водогін у нас був у жахливому стані, – розповідає голова селищної ради Оксана Степанівна Власюк, – Він збудований ще на початку
60-их років. Левову частку вдалося реконструювати завдяки загальнодержавній програмі «Питна вода». Ми зробили проектно-кошторисну документацію й отримали від держави 3,5 мільйона гривень».

Але не зважаючи на ремонтні роботи, на водогоні вода подається в Буках погодинно, переважно з 11-ї до 19-ї, а до деяких домоволодінь вона іноді взагалі не доходить. Особливо потерпають від проблем із нестачею води школа, лікарня і дитячий садок. Оксана Степанівна пояснює: «З грудня водопостачання погіршилося у зв’язку з тим, що в одній із свердловин (а їх у Буках три – авт.) обірвався насос. Зараз користуємося двома свердловинами. Але маємо надію, що нинішнього року, якщо держава піде нам назустріч, відкриємо ще одну свердловину, яка забезпечуватиме школу, лікарню та територіальний центр села».

Натомість касир Марина Петрівна Шепеляк, котра займається розрахунками водопостачання, не має такого оптимізму і зауважує, що ремонтні роботи на свердловинах і на спеціальному обладнанні водопостачання в Буках проводяться переважно за рахунок водокористувачів. Щодо виділених мільйонів нічого сказати не може. А ціна за водопостачання в Буках становить 30 гривень з особи. У місяць жителі села викладають за воду близько 9 000 грн. «Час іде, Буки потерпають без належного водопостачання, люди платять за послугу, що повною мірою не надається. А реконструкція свердловин і водогону не робиться», – бідкається Марина Петрівна.
Слід зауважити, що в деяких домоволодіннях свердловини таки є, але вода в них переважно технічна (внаслідок надвисокого вмісту нітратів). До того ж улітку буцькі криниці й свердловини міліють і пересихають. Тоді бучани повністю стають залежними від водогону.
«У 2016 відновлюється державна програма «Питна вода», – запевняє голова селищної ради Оксана Степанівна. – Тож в цьому році плануємо відновити, реконструювати водогін». Отже, маємо надію що Буки таки будуть з водою.

Юлія Вовкодав

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода