Ще декілька тижнів тому земля була залита водою від дощів, які, здавалося, ніколи не припиняться. Та нині ситуація змінилася, і за лічені години сонце випарувало значну частину вологи. І хоча більшість городніх рослин поки не страждають від зневоднення, вже зараз варто пригадати, як правильно їх поливати, щоб урятувати від спеки і зберегти врожай.
Найперше, що треба зробити для того, щоб утримати воду біля кореня, – перевернути ґрунт. Це допоможе заховати від сонця вологу землю. Після цього присипати ґрунт уздовж рядків старою соломою, тирсою чи листям. Особливо досвідчені господарі задля цього не гребують щойно споленим бур’яном. Можна скористатися і зламаними вітром дрібними гілочками. Товщина такої живої мульчі повинна бути сантиметрів 5. Для більш заможних господарів у нагоді стануть руберойд, чорна плівка чи спеціальне агроволокно, яке можна придбати в спеціалізованих магазинах чи на базарі.
Після підготовки поля до економного споживання води можна братися і за полив. Особливої уваги потребує сама вода, якою поливають рослини. Вона обов’язково має бути теплою і бажано відстояною. Для цього воду попередньо заливають у великі ємності – це дозволяє не лише її підігріти за допомогою сонячного проміння, а й відстояти, звільнивши від важких металів, які осядуть на дно, і від летких речовин (випаруються). Поливати ж найкраще ввечері, коли надворі тепло і безвітряно. Вдень цього робити не варто з двох причин: по-перше, вода може застудити розпарені на сонці рослини; по-друге, її краплі на листі перетворюються в мініатюрні лінзи, які посилюють дію сонячних променів.
Також пам’ятайте, що ідеальний полив повинен бути, як літня злива: густим, але нетривалим.
Інколи навіть досвідченим городникам буває складно визначити, чи потребує город додаткового зволожування. Для відповіді на це запитання існує старий, перевірений часом спосіб. Візьміть заступ, зніміть верхній шар ґрунту
(3-5 см) і викопайте ямку. Викопану землю стисніть у руці. Якщо утворилася грудка – вологість оптимальна; якщо земля розсипається, її варто полити.
У кожної культури свої індивідуальні потреби у воді. Це залежить від кореневої системи, особливостей будови листя, плодів тощо. Наприклад, огірки поливають так, щоб вода потрапляла повністю на всю рослину, а от помідори купатися не люблять. Воду потрібно лити лише під корінь, щоб листя й плоди залишалися сухими. Після того, як плоди змінять колір, помідори можна взагалі не поливати. Капусту поливають постійно й багато; вона страшенно любить воду. Чим більша головка, тим більше води їй потрібно. Баклажани і перець сидять у землі досить глибоко, тож і води їм треба багато. Більшість – на корінь, але й листя помити можна. Баштанні (дині й кавуни) поливають досить помірно, аж доки не з’являться перші плоди. Коріння в них неглибоке, тому поливають ці рослини часто, але не настільки ретельно, як інші. Коренеплоди (морква, буряк, петрушка тощо) найкраще поливати за допомогою канавок, які прокопують уздовж рядка, а потім прикривають мульчою. За місяць-півтора до збирання врожаю полив припиняють. Цибулю й часник поливати слід раз або двічі на тиждень, але дуже щедро.
