24 серпня ми всі відзначатимемо день народження нашої держави. День Незалежності цьогоріч буде особливим. Він тісно пов’язаний із надіями і сподіваннями мільйонів людей на встановлення миру й початок відродження України.
Ми живемо в найважчий період за всю історію незалежності. Наша держава щодня втрачає своїх найкращих синів і дочок. Ці люди ціною власного життя, своїми подвигами дарують нашій Батьківщині час і можливості для змін. Але чиновники не використовують цей шанс, оплачений кров’ю. Реформи буксують на місці. Неначе в країні не відбувся Майдан, неначе ми не маємо війни на Сході, неначе держава не потерпає від кризи, що може перерости в катастрофу.
Багато пристосуванців сьогодні паразитують на інтересах держави й довірі людей. Для того, щоб називати себе «справжнім патріотом», нині потрібно зовсім небагато: правильний одяг, правильні слова, вміння гарно говорити. Але патріотизм — це не просто гучні промови чи вдягнута «вишиванка».
За останні роки ми чули безліч красивих слів від людей, які, опинившись при владі, починали безбожно красти в своєї держави. І чим більше ці люди занурювалися в корупцію, тим голосніше вони кричали про свою любов до України. Їхні дії не мають нічого спільного зі справжнім патріотизмом.
Адже патріотизм — це конкретна щоденна робота на благо Батьківщини. Це створені робочі місця й відновлені підприємства. Це допомога армії не на словах, а на ділі. Це турбота про людей похилого віку, яких сьогодні намагаються викреслити з життя, наче якийсь непотріб. Це інвестиції в майбутнє — допомога школам, дитячим садкам, обдарованій молоді.
Патріотизм — це вміння бути корисним Україні на своєму робочому місці, працюючи не для «галочки», а на совість. Це щоденний труд для народу, суспільства, держави, за який ти не просиш додаткової винагороди. Це отриманий високий урожай, який забезпечить людей хлібом і принесе в країну валюту в скрутний час. Це врятоване лікарем життя попри відсутність сучасного обладнання і ліків. Це самовідданий подвиг учителя в маленькій сільській школі, який віддає дітям усі свої знання й уміння в умовах хронічної нестачі коштів на освіту. Це передача старшим поколінням безцінного досвіду молоді на благо України. Це вміння не боятися відстоювати правду й називати речі своїми іменами, незважаючи на будь-який тиск.
Саме такий прояв патріотизму сьогодні часто зустрічаємо серед пересічних громадян України. Але, на жаль, це велика рідкість серед представників влади.
У День Незалежності кожен із нас має замислитися над тим, чим він може бути корисним Україні. Всі ми сьогодні в міру сил і можливостей маємо допомогти Батьківщині не словом, а ділом. Адже відродження України може відбутися лише шляхом об’єднання всіх справжніх патріотів навколо ідеї розбудови держави й завдяки щоденній кропіткій праці. Це буде найкращий подарунок нашій Батьківщині на її двадцять четвертий день народження.
Хочу всім побажати мирного неба над головою, якнайшвидшого закінчення війни, міцного здоров’я, сил і наснаги! Наш народ зумів пройти через горнило історії попри всі труднощі й негаразди. Переконаний, що ми зуміємо з честю й гідністю вийти з нинішньої кризи.
Вірю, що незабаром ми вступимо в новий період нашої історії — період відродження, відбудови й розвитку. Коли саме настане цей час, залежить лише від нас самих і наших спільних дій на благо держави!
Слава Україні!
Щиро Ваш,
народний депутат від Черкащини
Геннадій Бобов
