Карманнік: «Черкаські баталії навколо реформи децентралізації»

Карманнік: «Черкаські баталії навколо реформи децентралізації»

Мінрегіоном спільно з відповідними експертами розроблено пропозиції з реформування адміністративно-територіального устрою районного рівня Черкаської області, що складається з 4-х районів (Черкаський, Золотоніський, Звенигородський, Уманський). Такий поділ викликав невдоволення у представників окремих районів. Найбільш проблемними виявилися питання щодо входження Смілянського району до складу Черкаського, а також визначення с. Соколівка адміністративним центром ОТГ. Заступник голови Черкаської ОДА Роман Карманнік в інтерв᾿ю «Новій Добі» прокоментував ситуацію.

– Скільки планується створити районів в області і які саме?
– На відміну від перспективного плану, над яким працювала міжвідомча робоча група при ОДА, та який було подано на затвердження КМУ, у випадку з районами ОДА є дорадчим органом. Ще у квітні минулого року Мінрегіон розробив пропозиції на 4 райони та направив до ОДА. Ми проводили консультації в межах міжвідомчої робочої групи, узгоджували з асоціаціями. 13.04.2020 ОДА направлено на Мінрегіон пропозиції щодо реформування адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів на 4 райони. Найближчим часом депутати Верховної Ради мають ухвалити відповідне рішення та підтримати проект адмінтерустрою.

– Можете більш детально повідомити, які саме райони залишаться і які населені пункти в них увійдуть?
– Планується формування Золотоніського, Черкаського, Звенигородського та Уманського районів:
* Золотоніський включає: Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський;
* Черкаський включає: Черкаський, Городищенський (Городищенська та Мліїївська ОТГ), Кам’янський, Канівський, Корсунь-Шевченківський (Набутівська ОТГ), Смілянський, Чигиринський;
* Звенигородський включає: Звенигородський, Городищенський (Вільшанська ОТГ), Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський (Корсунь-Шевченківська Селищенська, Стеблівська ОТГ), Лисянський, Тальнівський, Шполянський);
* Уманський (включає Уманський, Жашківський, Маньківський, Монастирищенський, Христинівський).

– Яка доля чекає на міжрайонні інституції? Чи буде їх ліквідовано?
– Хочу пояснити, що райдержадміністрації координують діяльність таких інституцій як суди, прокуратура, держгеокадастр, статистика, пенсійний фонд тощо. Після внесення змін до адміністративно-територіального устрою області, структуру міжрайонних інституцій буде приведено у відповідність до нового устрою.
Що стосується самих райдержадміністрацій, то ті адміністративні послуги населенню, які вони ще сьогодні надають, в подальшому будуть надаватися безпосередньо в ОТГ. Наприклад, в ОТГ створюються центри надання адмінпослуг, які обладнані на сучасному рівні, де працюють кваліфіковані працівники.

– А як щодо закладів охорони здоров᾿я?
– Це паралельні процеси, побудова ефективної моделі здійснення виконавчої влади і охорони здоров\’я. Але чіткого взаємозв\’язку, що створення одного обов\’язково призводить до ліквідації іншого не має.

– Чому Сміла не може бути визначена як районний центр за новим законодавством?
– Кожен додатковий район – це утримання апарату управління. Не має сенсу утримувати іще одну адміністрацію, яка розташована на відстані менш ніж в 30 км від міста Черкаси. Ефективно це можна буде зробити і в межах Черкаського району.
Відповідно до пункту 5 Методичних рекомендацій щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня (розроблені Мінрегіоном) будь-який населений пункт, розташований у межах 30-кілометрової зони доступності від межі міста – обласного центру, не може розглядатися як потенційний адміністративний центр району. Відстань від межі міста Черкаси до центру міста Сміла складає 22,4 км.

– Якщо я не помиляюсь, існує ще й проблема, пов᾿язана з населенням?
– Не можна сказати, що це проблема. Але, проведений аналіз показав, що у більш ніж 60-км зоні доступності від м. Черкаси проживає 110,5 тис. осіб (крайня точка с. Трахтемирів – 113 км), що відповідає пункту 8 Методичних рекомендацій, у якому допускається наявність такого населення в обсязі до 150 тис. осіб.
Крім того, існує ще й питання економічної недоцільності створення п᾿ятого району.

– У чому його суть?
– Ми не хочемо утримувати чиновників, але хочемо свій додатковий район із апаратом управління. Так бути не може. Формування додаткового п’ятого району призведе до збільшення витрат на утримання адміністрації (префектури) (збільшення з чотирьох до п’яти).

– Тож, який вердикт чекає на смілян?
– Окремі представники Смілянської громади хочуть п\’ятий район. Але, наприклад, їхні сусіди не мають бажання, а дехто навіть проти входження в майбутній Смілянський район. Зокрема, Кам’янська районна рада ухвалила рішення від 20.09.2019 № 50-1/VІІ «Про звернення депутатів Кам’янської районної ради до Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаської обласної ради щодо непогодження ухвалила рішення від 20.09.2019 № 27-1 «Про розгляд звернення Смілянської районної ради у погодженні внесення змін до проекту моделювання системи адміністративно-територіального устрою Черкаської області», відповідно до якого вирішила утриматися у погодженні внесення змін до проекту моделювання системи адміністративно-територіального устрою Черкаської області до вирішення питання на законодавчому рівні.
Отже Смілянський район та м. Сміла буде включено до складу Черкаського району.

– Перейдемо до наступного проблемного питання. Чому центром ОТГ визначили село Соколівку, а не Бузівку?
– Свого часу ОДА мала чітку обґрунтовану (з точки зору фінансів та інфраструктури) позицію – центр громади село Соколівка. Крім того, це ще й відповідає Методиці формування спроможних територіальних громад.
Проте, ситуація загострювалася оскільки представники Бузівської ОТГ не погоджувалися на входження в ОТГ, де центром буде с. Соколівка.
Як наслідок, 14 липня відбулося перекриття дороги Київ-Одеса ініціативною групою Бузівської ОТГ. В ході перемовин за участі голови Черкаської обласної державної адміністрації Романа Боднара, народного депутата України Сергія Нагорняка та представників Соколівської ОТГ було досягнуто домовленість, що створені на цей час Бузівська та Соколівська ОТГ увійдуть до складу Жашківської міської територіальної громади. До речі, такий варіант розглядався робочою групою раніше.
15 липня ОДА направила лист до Верховної Ради України з проханням врахувати дану позицію в проекті Постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів», а саме включивши Бузівську та Соколівську ОТГ до складу Жашківської міської ОТГ.

Маємо надію, що народні обранці підтримають дану компромісну пропозицію, яка зніме соціальну напругу в Жашківському районі.

Позиція влади цілком виважена і обґрунтована, але й занепокоєння мешканців вищезгаданих територіальних громад теж можна зрозуміти. Напевно тому ситуація з адмінподілом наразі лишається відкритою. «Нова Доба» буде відстежувати подальший перебіг подій. Слідкуйте за анонсами.

Подібні публікації

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x