Уже другий тиждень у Черкасах тривають археологічні розкопки, які проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Д. Куштан). Справжньою сенсацією стала знахідка фрагментів пічних кахель XVI ст. (раніше вважалося, що у Черкасах цей елемент побуту з’являється не раніше XVII cт.). Про це повідомляють на сторінці Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини в Фейсбук.
До робіт долучилися співробітники Черкаського міського археологічного музею (директор – М. Сиволап), волонтери та студенти-практиканти з Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького (керівник практики – А. Морозов). Досліджується ділянка по вул. Байди Вишневецького, 2 (в дворі будинку поч. ХХ ст.), яка знаходилася на території Верхнього міста у безпосередній близькості від найдавнішого черкаського замку (кін. XIV – поч. XVII ст.) на Дзеленьгорі. Розкопки в такому знаковому для історії Черкас місці практично з перших днів принесли цікаві та, навіть, неочікувані результати (це не зважаючи на сильне пошкодження культурного шару пізніми перекопами: котлованами жител і споруд XIX–XX ст., сміттєвими ямами, траншеями комунікацій тощо).
До найдавніших знахідок, якщо не брати до уваги ростр белемніту, якому понад 60 млн. років, зараховують матеріали зарубинецької культури (перші ст. н. е.). Вони представлені фрагментами ліпленого від руки посуду, пряслицем та фаянсовою намистиною. Власне з історією самого міста пов’язані знахідки доби пізнього середньовіччя. Найраніші з них – уламки кружальних горщиків, датованих XV ст. Значно більше археологічних матеріалів відносяться до XVI ст. – часу розквіту Черкас, як центру староства, важливого військового, транзитного дипломатичного та торгівельного форпостів польсько-литовської держави, нарешті, як осередку формування українського козацтва. Цим часом датується житло-землянка та кілька господарчих ям. В них виявлений керамічний посуд того часу, кості тварин, луска риб та ін. Справжньою сенсацією стала знахідка фрагментів пічних кахель XVI ст. (раніше вважалося, що у Черкасах цей елемент побуту з’являється не раніше XVII cт.). Археологічні знахідки XVII–XVIII ст. репрезентовані так само, переважно, керамічними виробами: посудом, кахлями. Також знайдені фрагмент люльки для паління, свинцеві кулі, монети, срібна каблучка. Не менш цікавими виявилися деякі артефакти XIX–XX ст., серед яких монети, ґудзики, вироби з кераміки, скла, бронзи.
