Цьогорічний початок лютого ознаменувався помітною подією духовного життя Шевченкового краю: своє перше 80-річчя від дня народження відзначатиме наш відомий краянин Василь Борисович Страшевич. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, почесний краєзнавець, лауреат обласної літературно-краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича, член національних спілок журналістів і краєзнавців, він залишив потужний слід у творенні новітньої історії Черкащини і попри немолодий вік сповнений мрій і планів в ім’я жертовного служіння Україні.
Родом із Митниці
Так уже розпорядилася життєва доля, що місцем народження достойника став освячений віками мікрорайон Черкас, відомий як Митниця. Саме цьому, для нього найдорожчому в цілім світі, мальовничому куточку землі Василь Борисович освідчився у великій любові своєю книгою «Митницький край», що побачила світ напередодні ювілею. Прийшов він у цей світ 3 лютого 1937 р., а зростав разом із чотирьма своїми братиками у простій робітничій родині. До речі, його старший брат Віталій став майстром спорту із трьох видів і завоював звання чемпіона СРСР.
Дитяча пам’ять Василька назавжди вкарбувала залиті багрянцем воєнні роки, жахіття нацистської окупації, неймовірні випробування повоєнної доби. Невдовзі після визволення міста він став учнем провідного навчального закладу Черкас – міської школи №1 і впродовж навчання демонстрував добрі успіхи. Уже з раннього дитинства поріднився з фізичною культурою, був одним із найсильніших лижників та баскетболістів міста у своїй віковій групі. То ж коли закінчив школу, не вагався ані хвилини у своєму фаховому виборі й подався до провідного вишу України – Київського державного інституту фізичної культури. Навчаючись, постійно вдосконалював свою ігрову майстерність, виступаючи у складі молодіжних баскетбольних команд м. Київ.
До вершин
Свою понад піввікову трудову діяльність розпочав викладачем Черкаського педагогічного інституту, згодом, упродовж десяти років, працював інструктором-методистом зі спорту заводу хімічних реактивів. Уже в той період Василь Борисович відчув владний поклик пера (а перші його проби припали ще на шкільні роки) і на сторінках обласної періодики опублікував десятки кореспонденцій, левова частка яких була присвячена перебігу спортивних подій на теренах краю. Задля вдосконалення цієї другої іпостасі своєї діяльності успішно опанував журналістський фах у доволі престижному як на ті часи навчальному закладі – вищій партійній школі при ЦК КПРС. Не забував і про здолання нових спортивних вершин, ставав переможцем і призером багатьох змагань і зрештою здобув звання кандидата в майстри спорту з морського багатоборства.
Ініціативного й перспективного спортфункціонера було помічено у владних структурах і в 1970 р. запрошено на посаду заступника голови облспорткомітету, яку Василь Борисович обіймав 11 років. А потім була не менш відповідальна робота на посадах голови облради ДСТ «Буревісник» (1981 – 1987 рр.), заступника голови облради ВДФСТ профспілок (1987 – 1988 рр.), завідувача відділу облпрофради (1988 – 1999 рр.). Уже перебуваючи в статусі пенсіонера, був призначений виконавчим директором Федерації футболу області, на цій посаді перебував до 2014 р.
Поріднений зі словом
Чи не найбільшим життєвим захопленням нашого іменитого земляка стало історичне краєзнавство. З-під його пера вийшли сотні розлогих матеріалів, присвячених історії рідного міста, його мікрорайонам, вулицям та пам’ятним місцям, буремним воєнним рокам, Дніпровській флотилії, шкільній alma mater, уславленим землякам… Слід виділити вектор історико-краєзнавчих досліджень, де Василь Борисович ось уже понад 4 десятиліття є не лише беззаперечним лідером, а й монополістом: йдеться про історію фізкультурного руху в нашому краї. У вражаючому творчому доробку В. Страшевича є й близько 30 великих і малих книг з історії рідного краю. Серед них виділяються «Йшла війна народна», «Футбол ніколи не закінчується», «Колос» наливається силою», «З емблемою «Спартака», «Застигла в камені музика старовинного міста», «Під вимпелами флотилії», «Школа над Дніпром» та ін. Завершується робота над книгами «Черкаські євреї» та «Лицарі 5-ти якостей» (про героїв морського п’ятиборства). Свідченням високого авторитету краєзнавця є його запрошення до співпраці з редколегією багатотомного фундаментального видання «Енциклопедія Cучасної України», де за його авторством вже опубліковано близько 100 статей!
Принагідно зазначимо, що чекає на друк підготовлене ювіляром об’ємне видання «Спорт на Черкащині: енциклопедичний довідник» з понад тисячею статтей. То може знайдеться спонсор, аби цей украй потрібний краєзнавчий проект мав логічне завершення? Це був би найкращий дарунок моєму духовному побратиму до його ювілею! Вітаючи шановного Василя Борисовича з ювілеєм, побажаємо йому й надалі нев’янучої творчої енергії, активного довголіття й життєвої снаги.
Григорій Голиш
