Купівлю обладнання для променевої терапії в Черкаський онкологічний диспансер обговорили на зібранні депутатів обласної ради та на засіданні комісій 2 червня.
До обговорення методів придбання лінійного прискорювача долучилися медики, представники обласної ради й Черкаської ОДА.
Під час засідання депутати розглядали два варіанти – купівлю через концесію і в лізинг. При цьому на сесійний розгляд облради подано тільки першу пропозицію.
Як повідомив голова Черкаської обласної ради Анатолій Підгорний, представник концесіонера звернувся до облради й надав для вивчення техніко-економічне обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства. Депутати мали 30 днів, щоб підготувати проєкти рішень для обговорення цього питання на сесії.
– Оскільки питання було зареєстровано і взято в роботу, не давати оцінку ми не можемо. Щоб нас не звинувачували в упередженості, обговорення придбання медичного обладнання винесли на найближчу сесію, – заявив Підгорний.
Економістка Наталія Цикановська, помічниця дупетатки обласної ради від «ОПЗЖ» Людмили Сущенко, презентувала на засіданні результати оцінки щодо придбання лінійного прискорювача через концесію.
Співпраця держави й інвестора для придбання лінійного прискорювача через концесію передбачає партнерство Черкаської облради з ініціатором проєкту – ТОВ «Хелскер Солюшн». У межах реалізації плану передбачений розподіл обов’язків між сторонами.
Зокрема, від Черкаської облради – адміністративне сприяння в отриманні необхідної документації, надання приміщення й забезпечення потрібної потужності обладнання, а також гарантування належного виконання онкодиспансером його обов’язків у межах договору.
Від Черкаського обласного онкодиспансеру – необхідні дослідження, інші допоміжні та невідкладні послуги, лікування ускладнень, ліки та послуги при ускладненнях (у рамках пакетів медгарантій, що забезпечуються державою), а також надання можливості сумісництва власному медперсоналу, який працюватиме з обладнанням.
Від інвестора – роботи щодо модифікації існуючої інфраструктури бункерів відділення променевої терапії; поставка, обслуговування і встановлення 2-х лінійних прискорювачів і 1 комп’ютерного томографа для відділення променевої терапії; навчання персоналу.
Витрати інвестора протягом реалізації проєкту будуть поступово відшкодовані державою в рамках оплати послуг за договором із НСЗУ – як оплата за відповідну кількість обслужених випадків.
Під час засідання більшість депутатів пристали на думку про те, що доречним є розгляд обох варіантів купівлі лінійного прискорювача.
На думку депутата від «ЄС» Олександра Радуцького, питання на обговорення винесено некоректно, оскільки планують розглядати загалом доцільність або недоцільність такого придбання для онкологічного диспансеру, хоча основна суть не в цьому.
– Треба обирати той шлях, що дасть більше можливостей. Тому потрібно розглянути два варіанти, – зазначив Радуцький.
Як заявив депутат обласної ради від партії «За майбутнє» Олександр Вельбівець, одидві пропозиції потребують детального вивчення – як щодо адміністрування, так і щодо термінів виконання, фінансової спроможності тощо. При цьому, як зауважив Вельбівець, є й інші методи для купівлі медичного обладнання – оренда й державний кошт.
До обговорення також долучилися головна лікарка Уманської ЦРЛ Інна Добрянська, заступник голови Черкаської обласної ради Михайло Мушієк, депутати Олександр Олененко, Вадим Гайович, Сергій Лісовий, Віталій Коваль, Валерія Бондаренко.
Під час засідання директор КНП «Черкаський онкологічний диспансер» Віктор Парамонов зазначив, що, за результатами моніторингу, Черкаський онкологічний диспансер наразі входить у трійку лідерів в Україні за обсягом надання послуг. І переоснащення центру променевої терапії та радіаційної онкології новим обладнанням допоможе підвищити ефективність лікування.
Колектив онкодиспансеру звернувся до депутатів Черкаської обласної ради з листом, у якому зазначено, що в разі надання променевої терапії шляхом приватно-комунального партнерства, за законом, інвестор претендуватиме на 70–90% пакету радіологічних послуг, що позначиться на недофінансуванні онкологічного диспансеру.
– До того як розглядати способи приватно-комунального співробітництва, просимо депутатів розглянути можливість фінансування проєктно-кошторисної документації та будівництва технологічного приміщення (бункера) для створення умов придбання лінійного прискорювача. Це зараз головне питання. Я готовий узяти участь у роботі профільних постійних комісій обласної ради, засідань фракцій і сесії, – заявив Парамонов.
Позицію директора КНП підтримали очільник ОДА Олександр Скічко й голова обласної ради Анатолій Підгорний.
– Ми пропонуємо депутатам на сесії 4 червня дати «зелене світло» ретельному вивченню цих варіантів, створивши відповідні комісії. А також спрямувати 2,5 млн грн на виготовлення проектно-кошторисної документації з будівництва бункера. Бюджетна комісія вже підтримала ці пропозиції, – заначив голова Черкаської ОДА Олександр Скічко.
За офіційними даними, щодня променеву терапію в радіологічному відділенні Черкаського обласного онкологічного диспансеру проходять близько 100–120 хворих. Це єдиний медичний заклад в області, що має необхідне обладнання для проведення безкоштовного лікування.
Процедуру здійснюють за допомогою двох лінійних прискорювачів 1988 та 2005 року випуску. Однак, за словами завідувачки Ірини Гришиної, обладнання потрібно замінити на більш сучасне.
– Нині складно знайти необхідні запчастини, аби відновити потужність апаратів. Узагалі їх треба лагодити що п’ять років. За допомогою нового лінійного прискорювача вдасться зменшити тривалість терапії та сфокусувати опромінення на міліметрові ураження, – пояснила Гришина.
Перед процедурою лаборанти прилаштовують свинцеві блоки, що захищають здорові органи пацієнта.
– В онкологічних хворих надто чутливі органи, тому коли злоякісна клітина руйнується, то здорова має швидше відновлюватися. На жаль, променева терапія має й негативний вплив на організм пацієнта, – зауважила лаборантка відділення Черкаського онкодиспансеру Надія Муренко.
Цей апарат здійснює іонізуюче випромінювання, яке може негативно вплинути на організм пацієнтів та медиків. Пристрій необхідно заряджати ізотопом Кобальт-60. Тому медики чіпляють на захисний одяг дозиметри, що вимірюють радіацію.
– Коли я вкладаю пацієнта, то стою безпосередньо під головкою приладу, в якій міститься радіоактивний кобальт. Тобто опромінення потрапляє не лише на хворого, а й частково на мене. Тож радіація виділяється не лише тоді, коли вмикається апарат, – пояснює медсестра Марина Воропій.
Завідувачка відділення Ірина Гришина додала, що вартість нового обладнання становить близько 60 мільйонів гривень.
– Сховище, в якому треба встановити пристрій, коштує 10 мільйонів. Проте сучасніший апарат не шкодитиме здоровим органам пацієнтів, адже працюватиме прицільніше. Він має складну систему пелюсток, що формують велике та мале поля опромінення. На старому обладнанні найменше поле, що можна обрати – 6 на 6 сантиметрів, а за допомогою нового лінійного прискорювача вдасться взяти опромінення пухлини – 1–2 мм, – додала Ірина Гришина.
