Семінар у межах проєкту «Паліативна допомога – вибір кожного!» відбувся в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 9 грудня. Про це повідомляють журналісти інформаційного агентства «Нова Доба».

Під час заходу очільниця Дитячого благодійного фонду «Подаруй дитині світ» Світлана Федорова, завідувач Центру спеціалізованої паліативної допомоги ЧООД Максим Босенко та прессекретарка Черкаського онкодиспансеру Тетяна Очеретяна поінформували студентів-журналістів як писати в медіа про паліативну допомогу.

– Про паліативну допомогу мають знати всі, адже невиліковно хворі діти й дорослі живуть поруч із нами. Це тест на людяність, бо пацієнти повинні гідно почуватися в соціумі й бути повноцінними членами суспільства, – зазначив Максим Босенко.

За його словами, паліативна допомога – це активне, постійне й цілісне піклування про пацієнтів, які перебувають на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань або станів, що виникли внаслідок різних патологій, травм чи віку.

– Медичний складник паліативної допомоги – це лише частина комплексу заходів. Сюди обов’язково мають зараховувати: соціальний, психологічний і духовний аспекти. Коли в людини зникає біль – вона хоче спілкуватися. Тому в нашому закладі працюють капелан, волонтер і психологи, які післяобідній час проводять із хворими, – пояснив завідувач Центру паліативної допомоги.

Він додав, що мета їхньої діяльності – не продовжити життя хворих будь-якою ціною, а надати їм необхідні умови дожити той час, що лишився. Зокрема, позбавити фізичних страждань, соціально реалізувати й надати турботу.

На Черкащині в сфері надання паліативної допомоги виникає багато проблемних питань: відсутність відповідних сервісів, життя хворих, які виписуються із установи, поза межею медичної спільноти, діти з невиліковними захворюваннями.

Дитячий благодійний фонд «Подаруй дитині світ» функціонує 8 років, але допомагати дітям із онкологічними захворюваннями почали в 2008 році.

– Спочатку ми здійснювали діяльність як волонтерська ініціатива, а коли отримали необхідний досвід, то зареєструвалися юридично і почали працювати більш фахово. Так, ініціювали розробку обласної програми розвитку паліативної допомоги. що була чинною п’ять років, – розповіла Світлана Федорова.

На її думку, одним із важливих елементів цієї програми було просвітництво. Так, представники фонду понад 10 років співпрацюють із черкаським фотографом Ігорем Єфімовим.

– Він фотографував дітей безпосередньо у відділенні. Опісля ці світлини презентували на виставках в обласній та міській раді, музеях та інших закладах. Ми хотіли, щоб люди, які ухвалюють рішення про розвиток паліативної допомоги, бачили цих пацієнтів, – пояснила очільниця фонду.

Вона додала, що велике значення під час роботи з паліативними пацієнтами має психологічна підтримка, тому діти систематично отримують допомогу від групи психологів.

– Аби стабілізувати психоемоційний стан пацієнтів ми реалізували низку проєктів. Так, створили арт-альбом «Корисні цікавинки від троля Семена», що допомагає впоратися зі страхами, відчуттям провини чи заниженою самооцінкою. Окрім цього, запровадили ініціативу «Мрії здійснюються». В її межах ми спільними зусиллями здійснюємо бажання онкохворих дітей. За весь період влаштовували зустрічі із зірками, возили пацієнтів до дельфінарію й на море, відвідували історичні місця, – сказала Світлана Федорова.

Також представники благодійного фонду разом із фахівцями Центру паліативної допомоги втілили проєкт щодо навчання медиків. Протягом трьох років понад три тисячі лікарів і медсестер отримали кваліфіковані знання й навички з основ надання паліативної допомоги.

Наприкінці зустрічі прессекретарка Черкаського обласного онкологічного диспансеру Тетяна Очеретяна поінформувала студентів про специфіку створення журналістських матеріалів на тему паліативу.

– Саме від нас залежить в яких умовах перебуватимуть невиліковно хворі в останні дні життя. Тому мета медійників – це інформувати людей про надання паліативної допомоги на Черкащині, адже в спеціалізованому закладі є можливість отримувати належний медичний і соціальний нагляд, – сказала Очеретяна.

Фахівчиня розповіла, що під час створення публікацій чи сюжетів варто консультуватися із медиками, аби бути обізнаними в термінології та цьому напрямі загалом.

– Паліатив – це чутлива тема, тому варто проконсультуватися з психологом і лікарями, які аспекти хвороби краще не порушувати. На етапі підготовки питань важливо ознайомитися з основною інформацією щодо паліативних хворих, не поширювати неправдиву інформацію, міфи, верифікувати дані та пам’ятати про особисту відповідальність, що несе журналіст за публікацію. За потреби, під час інтерв’ювання, варто дати час герою виговоритися, намагатися уникати важких тем або ж пояснити, чому важливо проговорити те чи те питання (окреслити користь, яку може отримати читач), – сказала прессекретарка.

Підготувала Наталія Кузнєцова