«Якщо життя піднесло тобі лимон – зроби з нього лимонад». Ця фраза відомого письменника і психолога Дейла Карнегі вже давно стала хрестоматійною. Українці ж до неї впевнено додають: «…а потім вистав на той лимонад ціну, продай його і більшу частину прибутку задонать на ЗСУ». За таким принципом нині виживає більшість підприємств країни. Та чи не найвиразніше він виявляє себе в аграрному секторі. Саме сільськогосподарські виробники сьогодні взяли на себе завдання не просто нагодувати країну, а й утримати її економіку від падіння. Значною мірою це стосується Черкащини. Адже саме центр країни сьогодні лишається найстабільнішим джерелом надходження агроресурсів в житниці країни. Та спеціалісти кажуть, що це ми ще і не починали, адже Черкащина має величезний потенціал для того, щоб забезпечити хлібом не лише Україну, а й Європу.

 

Сумні новини з блакитного лимона

Почнемо з лимона. Великого. Блакитного. На якому ми всі живемо. На рівні світового масштабу в плані забезпечення аграрною продукцією нинішній рік став особливим із знаком мінус. За інформацією Міжнародної зернової ради дефіцит зерна у світі досяг десятирічного мінімуму. Що це значить? Що, наприклад, світові запаси кукурудзи зараз менші, ніж у 2012 році, під час глобальної продовольчої кризи. Не краща ситуація і з пшеницею. Через військові дії і постійний ризик ракетних обстрілів на територіях, де активні бойові дії не велись, повідомлення про величезні посухи на планеті пройшли для нас фоном. Але від цього їхня значимість не зменшується. У своєму звернення «Міжнародна зернова рада відзначає, що «несприятливі погодні умови охопили хліборобські регіони від США до Франції та Китаю. Засуха вже нашкодила з врожаєм в Європі та відчувається ризик у майбутньому посівному сезоні для Південної Америки». Той врожай, який отримали виробники зерна, зараз менший, ніж очікувалося.

На цьому фоні війна, яку напівмертвий кремлівський дід нав’язав Україні і світу, здається особливо відчутною. За даними одного з двох провідних світових постачальників фінансової інформації для професійних учасників фінансових ринків американської компанії «Bloomberg L.P.», українська частка світового продовольства становить близько 27% соняшникового насіння, 5% ячменю, по 3% пшениці і рапсового насіння, 2% кукурудзи. Так було до 24 лютого. Зараз експорт з України обмежений.

Всюдисуща британська розвідка вже порахувала, що цього року Україна експортує не більше 35 % звичної кількості агропродукції. Відомство підкреслює, що російська блокада істотно обмежила експорт збіжжя з України, а втручання Росії у сільськогосподарський сектор країни продовжує посилювати глобальну продовольчу кризу. Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка заявив, що за перше півріччя експорт з України впав на 23,7% до першого півріччя 2021 року і наразі становить $22,8 млрд. Обсяг експорту у другому кварталі дорівнює $8,782 млрд (-37,4% до першого кварталу 2022 року). Лише зерна ми продаємо до 500 тисяч тон за місяць. Для порівняння, до війни ця цифра становила 5 мільйонів тон.

 

 

Вихід України з ринку вплинув не лише на споживачів зернових. Він розірвав логістичні ланцюги по всьому світу. В Австралії вже відчули нестачу салату, в Німеччині бракує пляшкового пива, в США – попкорну, а в Японії наявний дефіцит цибулі та салямі. І це може бути тільки початком. Протягом цих 7 місяців світовий ринок продовольства намагався обійтися без України. Індія вийшла на експортний ринок і почала продавати пшеницю в Азію. Обсяг експорту бразильської пшениці впродовж перших трьох місяців перекрив експорт за весь минулий рік, кукурудза з США поплила до Іспанії вперше за багато років. Міркує про обмін добрив на румунське зерно і Єгипет. Країна також веде перемовини про аргентинську пшеницю. Більше продавати пшениці на світові ринки стала Австралія. Імпортери з Північної Африки та Близького Сходу шукають альтернативні джерела постачання.

 

 

Та все це лише тимчасові заходи. Вони більше схожі на намагання вижити людини, яка втратила життєво важливий орган, ніж на серйозні заходи з вирішення глобальної продовольчої кризи. Результатом цих потуг стало те, що  Міжнародна зернова рада прогнозує можливе скорочення світової торгівлі зерном, без урахування рису, на 12 мільйонів тон цього сезону. Це найбільший за десятиріччя показник. Український сегмент наповнення світового ринку не просто важливий для світу. Як виявилося, замінити нас ринку просто немає ким!

 

Чому українське зерно потрібне Європі

Навіть людині, яка далека від досконалого вивчення теми світової торгівлі продовольством цілком зрозуміло, чому без українського зерна гинуть африканці. Цей великий континент розміщується в таких широтах, які просто не дозволяють вирощувати їжу в достатній кількості. Гірські масиви, пустелі, савани та інші природні зони, в яких набагато комфортніше вигулювати диких слонів, ніж орати чи жати. Та одним із найпотужніших споживачів української агропродукції є Європа. Країни культурної еліти планети розташовуються в тих же широтах, що й Україна, але хліб їдять наш. Чому так? Відповідь дуже проста. І вона в нас під ногами. Українські чорноземи та клімат, що утворюють оптимальну систему вологозабезпечення.

«За супутниковими даними 1982 – 2022 спостерігалось закономірне підвищення суми температур вегетаційного періоду, що збільшувало втрати вологи на непродуктивне фізичне випаровування з поверхні ґрунту та ризики прояву посушливих явищ, особливо в зоні Степу. Нами встановлено, що сучасні зміни клімату за останні 40 років позитивно впливали на стан рослинності, зокрема урожайність та валові збори зернових культур. Ця закономірність ймовірно збережеться і у 2022 р. Аналіз кліматичної ситуації в Україні в порівнянні з країнами ЄС, особливо південними, свідчить про кращі умови, зокрема вологозабезпечення, на кінець літа 2022 р. для сільськогосподарського виробництва України», – йдеться в повідомленні Інституту агроекології і природокористуванння НААН.

Простіше кажучи, серед європейських сусідів нашу умови найкращі. А мовою ринку – це значить найвигідніші. Тобто при однакових витратах на виробництво результат на нашій землі буде кращий. А ні для кого не секрет, що європейці вміють рахувати гроші. Тож і не дивно, що на світовому ринку країни ЄС вже давно визначилися як одні з найактивніших покупців українського збіжжя. За інформацією Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-серпні 2022 року склав 13 557 млн дол. США. Серед всіх товарів і послуг, які експортує Україна частка агропродовольчої продукції складає близько 47%.

 

 

– Головні позиції у товарній структурі вітчизняного агроекспорту – зернові та олійні, а також олії та жири, залишки і відходи переробної промисловості, м’ясо і субпродукти. Їх сукупна частка в аграрному експорті становить близько 88%, – відзначає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов. – Основні наші покупці – країни Азії, ЄС, Африки та СНД. Спостерігається зростання вітчизняного агропродекспорту до Європейського Союзу. Так, Євросоюз випередив Азію в географічній структурі закупівель вітчизняного продовольства, його частка зросла з 28% минулого року до 52% у поточному році За 8 місяців 2022 року країни ЄС закупили українського продовольства на $ 7029 млн. Причому географія продажів така: Польща придбала на $ 574 млн, Румунія – на $1309. Нідерланди – на $844 млн, Іспанія – на $558 млн, Болгарія – на $527 млн, Угорщина – на $441 млн.

Говорячи про торгівлю з країнами Європи, варто звернути увагу ще на одну річ. Близьке розташування дає можливість продавати не лише первинну сировину, а й продукти переробки. Якщо йдеться про зернові, то в країни близького зарубіжжя ми, наприклад, продаємо не тільки зерно, а й борошно. Це дає можливість збільшувати додану вартість товару, підвищує рейтинг країни і як приємний бонус забезпечує додаткові робочі місця для українців. Так лише цього року Україна експортувала більше 10 тисяч тон борошна за місяць. У вересні виробники експортували кондитерських виробів з шоколаду на суму 15,1 млн доларів, з борошна на 14,3 млн доларів і з цукру на 13,1 млн доларів. Також зростання обсягів переробки в структурі експорту демонструє молочна продукція. У серпні і вересні цього року ми експортували більше 1 тисячі тон сирів.

– Уряд працює над збільшенням рівня доданої вартості в структурі українського експорту. Саме тому ми намагаємось стимулювати переробну промисловість. І нам приємно бачити, що в структурі українського експорту збільшується кількість таких товарів, як борошно, готова молочна продукція, а також кондитерські вироби. Це свідчить про те, що попри військові ризики і збитки від бойових дій українські виробники відновлюють свою роботу, нарощують виробництво і успішно повертаються на зовнішні ринки, – заявила перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.

 

 

Тож, незважаючи на війну, Україна поступово повертається на світовий ринок. Її відсутність протягом не такого вже й великого часу допомогла світу зрозуміти нашу важливість та необхідність. За цей досить короткий час стало зрозуміло, що Україна має величезне значення для продовольчої безпеки світу.

 

Черкащина – хліборобське серце України

Якщо говорити про аграрний сектор країни, то неможливо не згадати Черкаську область. Наш регіон завжди був хліборобський і відігравав величезне значення в структурі АПК країни.

Черкаська область розташована у центральній частині України, в басейні середньої течії Дніпра. Площа області становить 20,9 тис. кв. кілометрів, що становить 3,5 % території держави (18 місце по Україні).

За інформацією, яку надає офіційний сайт Черкаської ОДА, в регіоні аграрне виробництво здійснюють 835 сільськогосподарських підприємств, які обробляють 65% від загальної площі ріллі, 1 208 фермерських господарств, які мають у користуванні більше 139 тис. га ріллі. На одного мешканця області припадає 1,6 га сільськогосподарських угідьі 1,1 га ріллі, а це на 64% більше, ніж в середньому по Україні.

 

 

Надалі ця цифра лише зростатиме, адже не секрет, що клімат на планеті змінюється і ці зміни напряму стосуються родючості черкаських земель. Як не дивно для нас ці зміни із знаком плюс. Не вірите? Тоді ось коментар спеціаліста:

– Географічні зони, які існували в країні ще, скажімо, в 60-х роках минулого століття, за час, що минув, посунулися до півночі приблизно на 300 – 400 кілометрів. Степова зона швидко займає площу лісів, а на півдні України відбувається перехід до посушливого клімату. Звісно, якщо зсуваються кліматичні зони, то суттєво змінюються і умови для аграріїв, – говорить ректор Одеського державного екологічного університету, екологом і метеоролог Сергій Степаненко. – За підрахунками фахівців університету, вже до 2035 року в південних регіонах майже удвоє знизиться врожайність кукурудзи, на 35% – озимої пшениці, на 40% – картоплі, на 70% – ярового ячменю.

На тому, що південні регіони втрачають статус аграрного центру України наголошують і агропідприємці.

– Дійсно, сільське господарство сьогодні переживає прямий і часто негативний вплив кліматичних змін. Порушення умов зволоження та температурного режимів призводить до поступового зменшення сприятливого ареалу вирощування кукурудзи, пшениці й рису – основних зернових культур у світі, спонукає галузь до пошуку альтернатив, – говорить менеджер з агротехнологій у західному регіоні компанії LNZ Group Віталій Лапчинський. – Внаслідок зміщення кліматичних зон південні області стають малопридатними для вирощування зернових культур, порушується сівозміна, зменшується продуктивність земель.

То куди ж мігрує найродючіша кліматична зона з південних областей України? На північ. Тобто до нас. Саме центральні області України найближчі кілька десятків років нестимуть найбільше навантаження в плані вирощування сільськогосподарської продукції для потреб не лише країни, а й усього світу. Чи готові черкаські аграрії до свого «зоряного часу»?

Загалом обсяги валової продукції сільського господарства за 2014 рік становить 14,7 млрд грн. В структурі близько 40,5% припадає на тваринництво і 59,5% – на рослинництво. Для приймання урожаю зернових культур в області налічується 32 хлібоприймальні підприємства загальною місткістю близько 1,8 млн. тонн та зернові склади сільгосппідприємств, загальною місткістю 1,3 млн тонн.

Візьмемо сьогоднішні дані. За найсвіжішою інформацією, яку надали в Черкаській ОВА (на початок жовтня поточного року), нині по всіх категоріях господарств області зернових та зернобобових культур зібрано на площі 295 тис. га (45% до плану), валовий збір склав 1,4 млн. тонн із середньою урожайністю 47,9 ц/га (в минулому році, на цю дату, урожайність складала 58,7 ц/га). Завершується збір гречки та проса. Розпочато збір кукурудзи, посівна площа в області, якої складає 370 тис. га. Також розпочато збір технічних культур, таких як соняшник, соя та цукровий буряк. Соняшник зібрано на 15% площі із середньою урожайністю 24,4 ц/га. Посівна площа соняшнику становить 247 тис. га, що складає 20% від усієї площі у структурі посіву сільськогосподарських культур області.

 

– Ми як область, яка входить в п’ятірку кращих аграрників серед інших областей, переконливо продовжуємо роботу щодо збору урожаю. Попри погодні умови, які нас не сильно радують останнім часом, вал продукції зернових та зернобобових у нас становить близько 1,4 мільйона тонн. Це нормальний показник для області. І це близько 50% від загального урожаю, який передбачаємо цього року. Прогнозуємо, що загальна кількість урожаю становитиме 4,5−5 мільйонів тонн, – розповів начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. – Експортний потенціал нашої області досить великий. Ми з початку року маємо дохідну частину, я б сказав експортний обсяг, понад 500 мільйонів доларів. Це досить гарний показник. І сподіваюсь, що ми надалі теж будемо мати змогу експортувати нашу продукцію задля того, щоб наповнювати наш бюджет і давати можливість аграріям готуватися до нової посівної, нового врожаю, купувати добрива тощо.

 

Закінчуємо війну – починаємо посівну

Із всього вище зазначеного не складно зробити висновок про важливість українських чорноземів для всього світу. І що далі, то важливість ця зростатиме. А разом з нею зростатимуть і можливості розвитку та збільшення потужностей наших агропідприємств. Та існує цілком об’єктивна причина, що заважає робити це прямо зараз. Війна. Як і вся країна, агросектор є заручником військового стану в країні.

 

 

–  Війна вплинула на аграріїв точно так, як на весь бізнес в Україні. Закрилися кордони, зупинився експорт. Почалися проблеми з паливом. Левова частина палива в нас була з білорусі. Почалися проблемиіз запчастинами. Технікудоводилося ремонтувати тим, чим було на той момент, із деталей, які виготовляли місцеві майстри. Ще гірша ситуація з мінеральними добривами. Відсутні і самі добрива, і матеріали, з яких їх можна виготовляти, – відзначає директор НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік. – Єдине, в чому війна вплинула позитивно на бізнес, це розвиток вміння думати по-іншому і швидко. Особливо це стосується малого бізнесу. Підприємці навчилися перебудовувати виробництво, щоб виготовляти ті речі, які ми раніше отримували з Китаю чи Сполучених Штатів.

Саме ці вміння, набуті в екстремальних умовах, можуть стати в пригоді українцям після завершення війни. Адже потреби в українській продукції, вирощеній значною мірою і на черкаській землі, надалі в світі лише зростатимуть. Україна ж уже не раз доводила, що здатна дивувати і захоплювати своїм умінням адаптуватися до надскладних умов. І не лише в мирний час. Українські воїни роблять все можливе для того, щоб якомога швидше звільнити нашу землю від ворога. Бо лише в мирних умовах можлива нормальна співпраця з європейськими інвесторами, взаємовигідний обмін технологіями і знаннями, що дозволять збільшувати врожайність і найоптимальніше використовувати родючу українську землю. Наразі ж фермерам, як і решті українців, лишається лише чекати завершення бойових дій та робити все, щоб війна завершилася якомога швидше і з найменшими втратами для українців. А ще продовжувати сіяти і жати, наповнювати державну скарбницю, забезпечувати потреби співвітчизників та армії, словом, за допомогою своєї важкої щоденної праці тримати економіку і рятувати світ від голоду. Тобто все як завжди, але з надією на майбутнє. Світле і мирне.

Владислав БЕДРИНЕЦЬ

 

Під час підготовки матеріалу було використано інформацію з таких джерел:

– Ексклюзивні інтерв’ю з представниками Черкаської ОДА та аграріями.

– «Черкащина інвестиційна» сайт Черкаської ОДА (https://ck-oda.gov.ua/cherkaschyna-investytsijna/)

– «Експорт української агропродукції до країн ЄС перевищує довоєнний рівень», сайт Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua/news/razom/228441.html)

– «Зміна клімату в Україні: пшениця не росте, фермери переходять на екзотику» сайт kp.ua (https://kp.ua/ua/life/a656775-zmina-klimatu-v-ukrajini-pshenitsja-ne-roste-fermeri-perekhodjat-na-ekzotiku)

– Блог Посла з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України, координатор Ради експортерів та інвесторів Ольги Трофимцевої «Про ситуативні переваги на агроринку під час війни», сайт Agroportal.ua (https://agroportal.ua/blogs/pro-situativni-perevagi-na-agrorinku-pid-chas-viyni)

– «Україна нарощує обсяги експорту агропродукції та продуктів харчування», сайт UkrAgroConsult (https://ukragroconsult.com/news/ukrayina-naroshhuye-obsyagy-eksportu-agroprodukcziyi-ta-produktiv-harchuvannya/)

–  «Україна має кращі умови, ніж Європа», сайт АгроПерспектива (https://www.agroperspectiva.com/ru/news/187113)

– «Україна досягла довоєнних показників експорту агропродукції», сайт Ukrainan Shipping Magazine (https://usm.media/ukra%d1%97na-dosyagla-dovo%d1%94nnih-pokaznikiv-eksportu-agroprodukczi%d1%97/)

– «Пугачов: країни ЄС – найбільш активні імпортери української агропродукції», сайт Зерно (https://www.zerno-ua.com/news/pugachov-kra%d1%97ni-%d1%94s-najbilsh-aktivni-importeri-ukra%d1%97nsko%d1%97-agroprodukczi%d1%97/)

– «Британська розвідка підрахувала обсяг експорту української сільгосппродукції», сайт Зерно (https://www.zerno-ua.com/news/britanska-rozvidka-pidrahuvala-obsyag-eksportu-ukra%d1%97nsko%d1%97-silgospprodukczi%d1%97/)

– «Компенсувати не можна: без України світ відчує гострий дефіцит зерна», сайт Зерно (https://www.zerno-ua.com/news/kompensuvati-ne-mozhna-bez-ukra%d1%97ni-svit-vidchu%d1%94-gostrij-deficzit-zerna/)