Начальник обласної військової адміністрації Ігор Табурець − це та людина, яка сповіщає черкащан про ракетну небезпеку та координує діяльність громад під час воєнного стану.

Чи знаходить він час у своєму графіку для особистого, чи спускається до укриття під час тривог, про подарунки на День народження та без чого він не уявляє свій ранок дізналося Суспільне.

«Кава зранку бадьорить: традиційно вип’ю чашечку кави, яку готує колега, із задоволенням. В обід полюбляю випити заварений Іван-чай. Щоб був заварений правильно, процедурно. Це – традиційна українська рослина», − розповів Ігор Табурець про початок дня.

Далі береться переглядати документи, які чекають на нього на робочому столі:

«Найперша картинка, яка виникає, коли заходиш до кабінету, – це наскільки великий стос документів назбирався за невеликий час, а саме за добу. Якщо документів менше, то є час поїздити, повирішувати питання поза кабінетом».

Про повітряну тривогу на Черкащині першим дізнається саме начальник обласної військової адміністрації Ігор Табурець:

«За хвилину до того, як лунає повітряна тривога, я цю інформацію маю. Що летить, на який об’єкт, і лише в цьому випадку ми вже реагуємо. Переміщуємося в укриття, де вирішуємо всі управлінські процеси», – пояснив він.

Одяг керівника ОВА − найперше, що обговорюють черкасці в соцмережах.

«Сьогодні прийнято серед голів військових адміністрацій одягати такий комплект, який найбільш зручний у бойових умовах або наближений до бойових, а також зручний для повсякденного життя. Коли хочеться самому собі підкреслити, що ми українці й у нас потужні традиції, тоді сам себе надихаю, одягаючи щось інше, наприклад футболку з надписом про руський корабель. Її майже не видно, але вона гріє душу. Наприклад, футболку з написом: «Черкаси − місце сили». Звісно, якщо ще й вишиванка, вишита черкаськими майстрами, то вона одягається і надихає на почуття патріотизму», – розповів Ігор Табурець.

На столі у робочому кабінеті пана Ігоря − журнал «Time» з автографом Головнокомандувача.

«Була чергова нагода, чергова зустріч із моїм бойовим другом Валерієм Федоровичем, і я кажу: «Валерій Федорович, можете підписати журнальчик для того, щоб я поставив, тому що «Тайм» можу викинути, а оскільки там буде підпис нашого Головнокомандувача, то він залишиться в мене надовго. У нас дуже приємні, теплі, дружні відносини», – розповів пан Ігор.

У вазі на столі − гілочки бавовни. Це − подарунок на День народження як символ незламності України та українців.

«Це славнозвісні «бавовнятка», які надихають на перемогу. Коли щось випадково загорілося в Криму, на аеродромі в Енгельсі, звідки рашисти бомблять нашу землю. Це – символ нашої незламності. На День Збройних Сил, які збігся з моїм Днем народження, мені дуже різноманітні подарунки можуть дарувати, особливо рідні близькі люди, а ті, хто знає моє «натхнення» до ворога, дарують об’єктивно цікаві подарунки», – прокоментував начальник ОВА.

«Одне з моїх захоплень − це риболовля. Минулим літом я був крайній раз зі своїм меншим сином на риболовлі. Крім цього, дуже полюбляю грати в більярд, що теж заспокоює, дає можливість поспілкуватися з друзями, відволіктися. Думаю, це ще в нас попереду».

На сім’ю часу обмаль, утім пан Ігор підтримує зв’язок із рідними телефоном:

«Що стосується особистого життя, то вони (ред. – рідні) найбільш обділені. Ось телефонував син, я йому казав: якщо щось потрібно, то ти телефонуєш тричі, і я знаю, що в тебе щось супер термінове. Якщо не супер термінове, то один раз, і я перетелефоную при нагоді. Ця нагода іноді випадає аж на наступний день. На жаль. Казати багато про рідних не приходиться, у нас так заведено. Зустрічаємося, дійсно, коли є нагода зустрітися. Приїжджаю об 11−12 годині вечора, а виїжджаю о 6:00 ранку, тобто якщо це можна називати побаченням із родиною, то це, звичайно, ні про що».

Утім Ігор Табурець сподівається, що всі родини об’єднаються і стане мирне, звичне життя.

 

 

Більше у нашому телеграмі-каналі − Черкаські новини#Нова Доба