На брифінгу за участі ЗМІ Анатолій Бондаренко розповів про своє бачення тих питань, які, на його думку, сьогодні є на слуху у черкаської громади, та поділився тим, як їх планує вирішувати міська влада.

Про найболючіше — дороги
— Вдалося зрушити та відновити позитивну динаміку в ремонтуванні міських доріг. Надзвичайними зусиллями (стосовно близько восьми вулиць у різних куточках міста) вже заключені договори на проведення ремонтних робіт. Наразі будуть виплачені авансові платежі підрядникам. Ці дороги мають бути відремонтовані протягом двох місяців.

Про перспективи забудови мікрорайону „Митниця“
— Існує Генеральний план забудови міста Черкаси, який регламентує наміри щодо будь-якого будівництва у Черкасах. Коли до мене звернулисьгородяни, що мешкають у прибережній зоні, я дав доручення департаменту архітектури МВК обов’язково зустрітись з ними, вислухати та сумісно розробити нову концепцію розвитку мікрорайону „Митниця“ та, зокрема, набережної. Нагадаю, нині триває громадське обговорення детального плану території набережної від вантажного порту до Сержанта Жужоми та від парку (на цій же вулиці) до автодороги Н-16 в місті Черкаси. Проекти містобудівної документації на цю частину обласного центру підготовлені товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» на замовлення департаменту архітектури та містобудування. На мою думку, це має бути креативна, рекреаційна, курортна, спортивна зона, обов’язково з вільним доступом до Дніпра, спортивними спорудами, скверами, можливо, відкритими басейнами. До речі, ми регламентуємо поверховість жилих споруд 6-ти- максимум 8-ми поверхами. Що стосується будівництва дитячого садка в цьому мікрорайоні, то вже у стадії проектування дитячий садок в районі вул. Жужоми. Бо там вже введено новий житловий комплекс і туди, як ми знаємо, заселись молоді сім’ї. Зрозуміло, що є велика потреба у дитячій установі. До того ж ми вивчаємо питання доцільності використання одним із відділень Пенсійного фонду приміщення дитсадка на «Митниці» та можливої його реконструкції. Взагалі, найкращий дитячий садок — той, що знаходиться біля дома.
До речі, земля на «Митниці» вже давно розділена ще починаючи з 2008 року. Але цей мікрорайон повинен стати окрасою нашого міста без парканів, закритих територій, з вело-доріжками та сучасною інфраструктурою відпочинку.

Про спортивний Льодовий комплекс і можливе місце його розташування
— Ми готові вивчати різні варіанти щодо розташування Льодової арени. Переконаний, вона має бути зручною для городян та доцільною у використанні. Тобто, там постійно має бурлити життя-спортивне, концертне та розважальне. Адже головне не побудувати, а нормально експлуатувати. Особисто я розглядаю цей проект , як презентаційний. Скоріше за все, льодова арена у Черкасах може бути побудована з лівого боку від вул. Богдана Хмельницького (де планувалось кільце, яке ще не зроблено). Однак, ми ще будемо радитись, де дійсно краще збудувати цю спортивну споруду. Тому ми маємо все добре зважити. Звісно, можуть бути і спекуляції навколо цієї теми. Але, мабуть, всі знають , що я людина відчайдушна. Пам’ятаєте, як я літав у Відень щодо домовленостей по „азотівським“ тролейбусам, про зупинки та проблеми із черкаським Водоканалом та очисними спорудами. І „ Азот“ з того часу лише вкладає у місто. Тепер, я побував у Києві на перемовинах з хокейним клубом „Донбас“, який готовий профінансувати проектно-кошторисні роботи та спільно з Федерацією хокею України залучити на це будівництво державні кошти. До речі, це не перші перемовини, зокрема, і з Федерацією хокею, з тренерами збірної та самими спортсменами. До обговорення проекту ми всі разом залучили спеціалістів з Канади, аби обрати найкращий архітектурний варіант споруди. Головне — на сто відсотків це буде комунальний заклад. Ми зійшлися на тому, що у Черкасах може бути дві льодових арени в одному комплексі — одна для гри в хокей, інша для занять фігурним катанням. Причому при бажанні ці майданчики зможуть трансформуватись у концертну залу на тисячу місць, або на місце для проведення матчів з баскетболу, волейболу , тощо. Чому ні? Адже навіть, наприклад, невеличкий районний центр Богуслав з 20-тьма тисячами жителів має свою льодову арену, а наш обласний центр залишається чи не єдиним в Україні без такої. Можна критикувати владу за такі наміри, мовляв, не має ліків у лікарнях, є проблеми у школах та дитсадках( хоча на їхні потреби ми цього року виділяємо 100 млн. грн.). Однак, місто має розвиватись інфраструктурно, ставати цікавішим для гостей та туристів.

Про пляж „Пушкінський“, політику, яка заважає господарювати та монополії
— На жаль, гарна справа із побудовою у місті сучасного пляжу закінчилась банальним зведенням рахунків. Зняття кураторства з секретаря міської ради Олександра Радуцького над міським парковим господарством призвело до зведення рахунків із представниками „Батьківщини“. І на жоден крок з того моменту не просунулось те, що мало побудуватись для громади на тому пляжі. Той же самий туалет. Дуже неприємно, коли люди плутають власні інтереси з роботою на громаду, міську раду і.т.і. Між іншим, я ще рік тому відправив керівників нашої „Дирекції парків“ до Ірпеню, так би мовити за позитивним досвідом, І що я бачу за цей рік зроблено? „Повилізали“ туалети за мільйон грн, фонтан у сквері Богдана Хмельницького за 600 тис. грн, тротуарна плитка за 600 тис. грн! При тому, що у Києві за такі кошти можна придбати квартиру на Печерську. І при тому, що міська влада цього року виділила удвічі більше коштів на утримання паркового господарства. Міська рада — це ж не сімейний підряд! Думаю, що відповідні органи тут мають сказати своє слово. Є підрядник і є замовник департамент ЖКХ МВК. Будемо розбиратись. Я думаю, що відповідну документацію ми відкриємо для всіх мешканців міста. Причому не лише по парковому господарству, а по всіх комунальних підприємствах.
Коли Геннадій Шевченко почав кураторство над „Дирекцією парків“ для вивчення ситуації, виявилось, що, насправді, справи там дуже кепські. Дивіться, у нас начебто не має монополії. У нас кожен мешканець міста теоретично може стати підприємцем та працювати в тих самих парках, взявши в оренду землю і отримавши відповідний дозвіл. Однак, що ми бачимо? Є підприємці, які мають у парках по 38 атракціонів, а є і такі, які скаржаться про монополію, скрізь яку не можуть продертися інші.

Про інші пляжі
— Ми плануємо наступного року зробити проект реконструкції пляжу на вул. Жужоми та біля колишнього цукрово-рафінадного заводу. Далі будемо радитись з мешканцями міста. Такі проекти, як проект по пляжу „Пушкінському“, мають знаходити реалізацію у Черкасах. Звісно, з урахуванням усіх похибок, які потрібно виправити. Адже ми також вчимося на помилках і це цілком нормальний процес. Наприклад, врахувавши всі недоліки, на вул. Героїв Дніпра ми зробили ширшими тротуари та вело-доріжки, більш затишною зелену зону навколо.

Про вартість атракціонів
— Комунальне підприємство „Дирекція парків“ було створено для того, щоб городяни мали можливість комфортно відпочивати саме у наших парках. Але нині вартість атракціонів вже сягає столичних величин. Дійде до того, що і закордоном буде дешевше відпочити, ніж у нас. За 30 хвилин дитячих розваг батьки можуть позбутись половини своєї заробітної плати. Хоча за той самий атракціон батут, вартістю 50 грн деякі підприємці „ відбивають“ кошти дуже швидко. Ось і думаю, занадто мало такі підприємці платять у міський бюджет! Все це має бути вивченим та приведеним у відповідність.
Про комунальні підприємства
— Діяльність наших комунальних підприємств ми маємо зробити економічно обґрунтованою. Бачу, що назріла необхідність у створені спеціального відділу аудиту, який слідкуватиме за ефективністю роботи того чи іншого комунального підприємства. Такий відділ міг би перевіряти діяльність керівників наших підприємств Черкаської міської ради та з’ясовувати, наскільки вони ефективно та раціонально використовують бюджетні кошти. Можливо, за якимось із напрямків і можна оптимізувати витрати, але той чи інший директор КП з невідомих причин не здійснює цього. Можливо, у наслідок роботи відділу аудиту стане реальним змінювати тарифи на користь громадян, а не комунальних підприємств.
Ніяких розборок — суто робоча позиція, що призвана привести все в нормальне конструктивне русло. Ми хочемо відкрити для громади усі документи, щоб люди бачили, на що конкретно витрачаються ті чи інші кошти. Думаю, що знайдуться противники цього, але переважна більшість людей буде задоволеною такою прозорістю роботи міської влади. Коли я балотувався на посаду міського, я добре розумів, які політичні ризики можуть бути у мене. Однак, я дав собі слово, що під номером один для мене однозначно має бути господарювання. Під номером два — все інше, в тому числі і політичні вподобання. Я прийшов у владу, аби для міста все примножувати та збирати до купи. Це моя незламна позиція!

Про протехоствіту, вплив на неї міської влади та кадрові запити міста
— Останні два місяці приділяю надзвичайну увагу питанню створення нових робочих місць у нашому місті. Я проводив перемовини із такими потужними підприємствами, як „Сатурн“, де буде близько 400 робочих місць, „Укравіт“, як теж влаштує на роботу близько 300 черкащан, „Удача плюс “ — підприємство, яке проводить реконструкцію складів на колишніх потужностях заводу „ Хімреактив“, і може забезпечити робочими місцями до тисячі працівників. Це ті підприємства , які вже цього року готові додатково створити для міста робочі місця. Я добре розумію, що якщо у Черкасах працюватимуть заводи та будуть нові робочі місця , тоді у міста буде все — і бюджет, і необхідні до нього відрахування, і певний розвиток соціальної складової. Між іншим, паралельно ми проводимо перемовини ще й з нашими ПТУ. Але, на жаль, окрім фінансового навантаження на місцеву владу уряд не надав їй інших, більших, повноважень. Так, ми не маємо права якось впливати на кадрову політику цих закладів, їхні плани щодо підбору та переліку спеціальностей , за якими готуватимуть фахівців для різних галузей, права розпоряджатися майном. Перша наша ідея — створити навчальну базу для водіїв тролейбусів. Натомість, вже відомо, що наш тролейбусний парк отримав ліцензію і вже сам буде готовити для себе кадри навласній матеріальній базі. До міської влади зверталось керівництво заводу „Сатурн“, яке відкриває у Черкасах виробництво холодильників, газових плит, тощо. Воно дійсно гостро відчуває дефіцит саме робітничих кадрів, не зважаючи на достойну заробітну плату, яку пропонує майбутнім своїм працівникам. Проте наші ПТУ продовжують готувати перукарів, офіціантів, туроператорів, екскурсоводів і.т.і Я не заперечує проти цього, але потреби у міста на ринку праці в реаліях зовсім інші. Бо у нас є потреба в машиністах, трактористах- бульдозеристах, холодильщиках, слюсарях, механіках. Потрібно ж йти у ногу із часом! Ми звернулися до міністра освіти Лілії Гриневич, аби нам передали необхідні повноваження в управлінні нашою профтехосвітою, бо потрібно якось змінювати сталу систему, яка не відповідає реаліям часу. Саме тому я маю намір довести всім — наші ПТУ мають готувати першочергово такі кадри, які потрібні Черкасам.

Тетяна Євгеньєва