У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького презентували «Маніфест сталого миру». Захід проводить Громадянська мережа ОПОРА в межах проєкту «Маніфест сталого миру − стратегічний підхід» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
Із грудня 2022 року група українських провідних експертів працювала над документом, що отримав назву «Маніфест сталого миру». Серед його авторів − 30 упізнаваних імен, а до його публікації долучилося ще 70 лідерів громадської думки з України. Сам документ презентували в межах офіційного заходу Мюнхенської безпекової конференції, згодом у Києві та під час окремих подій у Вашингтоні, Брюсселі, Вільнюсі.
У черкаському виші документ представили Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів «ANTS» та представниця Міжнародного центру української перемоги (ICUV); Тарас Стецьків, народний депутат України п’яти скликань; Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл; Андрій Андрушків, військовослужбовець, молодший сержант ЗСУ, магістр теології; Микола Виговський, громадський діяч. Усі вони долучилися до розробки «Маніфесту».
− «Маніфест сталого миру» ми презентували в лютому на Мюнхенській безпековій конференції. Важливо було всьому світові показати, як українці бачать завершення війни. Адже звільнення всіх територій не означає, що росія не зможе за деякий час знову напасти на Україну. Ми чудово розуміємо, що не може бути жодного перемир’я чи домовленостей. Наш маніфест – це візія повоєнного світу від українського громадянського суспільства. Ми знаємо, що є 10 пунктів формули миру президента Зеленського, тож намагалися трохи ширше підійти з осмисленням усіх історичних процесів та показати, що таке для нас Перемога. Ми чітко говоримо, що рф має понести відповідальність за війну, відповісти за злочини й відшкодувати збитки. Тобто йдеться про конфіскацію заморожених активів, але в перспективі маємо говорити й про репарації, − пояснила Ганна Гопко.
Також у маніфесті йдеться про гарантії сталого миру, зокрема членство України в ЄС і НАТО. Нині йде робота з підготовки до Вашингтонського саміту, який відбудеться наступного року в липні, де Україна розраховує отримати формальне запрошення в НАТО. Також надзвичайно важливим є подолання російського випливу в західній політиці, деколонізація та подолання тоталітаризму.
Співавтор Тарас Стецьків зазначив, що цей маніфест є документом українського громадянського суспільства, адже його писали представники громадськості, а не влади. Та це не означає, що він є альтернативою 10 пунктам досягнення миру Зеленського.
− Цей документ носить максималістський характер, адже описує максимальну вигідний із нашої точки зору сценарій завершення війни. Не лише для України, а й для світу також. Ми не стверджуємо, що реалізація всіх пунктів відбудеться в реальності, ми лише вказуємо, що такі є напрямки. Цей документ має адресатів як у середині України, так і за її межами. Центральна теза цього документу звучить так: вихід на кордони 1991 року ще не означатиме закінчення війни. Якщо ми лишимо росію такою як є, навіть ослабленою, то вони відновляться й почнуть війну знову, − наголосив Стецьків.
Долучився до створення цього маніфесту й Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл.
− Жодна війна не може завершитися, поки не буде зрозумілою картина післявоєнного світу. Поки союзники не домовилися між собою, як виглядатиме післявоєнний світ, війна закінчитися не може. Нас не влаштовує війна на виснаження, нам потрібна перемога швидше. Й одна із стратегічних ідей побудована на швидкій перемозі, але треба спочатку зрозуміти, як влаштований світ після перемоги, які системи безпеки, кордони, як країни убезпечують себе від сильніших сусідів, і як у цьому світі взаємодіють. Очевидно, що та система взаємодії, що була побудована після Другої світової, вона зламалася. Отож, Україна та її країни-союзники мають домовитися, як влаштований світ після війни. Це є ключовою точкою, власне тому ми, підтримуючи 10 пунктів президента Зеленського, вирішили, що нам цього замало. Нам треба детальна глибока до дрібниць картина того, як завершується війна, − зазначив Валерій Пекар.
Ректор Черкаського національного університету Олександр Черевко наголосив, що маніфест сталого миру «Світ після нашої перемоги», важливий як для українців, так і для наших міжнародних партнерів. Адже необхідно показувати світу, що в нас є чітке розуміння і бачення подальшого розвитку подій.
− Історично складається так, що перемога у війні настає, коли союзники доходять згоди про певний поділ сфер впливу, про те, який матиме вигляд післявоєнний світ. Важливо, щоб Україна висловлювала своє бачення у тих майбутніх перемовинах. Звісно, зараз російсько-українська війна в гарячій фазі, і на перший погляд здається, що така розмова не на часі. Але «Маніфест сталого миру» розрахований на зовнішню арену, посилює позиції нашої влади, Президента на міжнародних перемовинах, показує наші настрої. Крім того, у нас є важлива «домашня робота»: це бойові дії, мобілізація, розвиток економіки, створення умов для інвесторів і багато іншого. І добре, що зараз триває дискусія, як це зробити. Сьогодні ми бачили, що свої пропозиції вносять представники влади, науковці, студенти. Про це треба теж говорити, давати сигнали світу, що ми робимо «домашню роботу», що приходимо до згоди з багатьох питань. Таких принципових, як єдина церква, як бачення своєї історії. Якщо ми хочемо перемоги, ми маємо чітко, ясно і зрозуміло робити правильні кроки на шляху до неї. Логічно, що ця презентація проводиться в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Тут готують фахівців з міжнародних відносин, історії та філософії, політології, державного управління та адміністрування тощо. Саме ці молоді люди відбудовуватимуть Україну і житимуть у ній після війни.
Із повним текстом Маніфесту можна ознайомитися ТУТ
