У Черкаському обласному краєзнавчому музеї відкрилась унікальна виставка, яка дивуватиме та надихатиме відвідувачів протягом двох місяців. Її дійсно варто побачити, бо байдужими вона просто не може залишити нікого. Експозицію презентували в межах мистецького проекту «Військово-польовий Арт». А його куратором виступає боєць полку особливого призначення «Київ», віце-президент Асоціації «Україна-Франція» Павло Ротар. Відвідувачі зможуть ознайомитись із тим, як на предмети, які мають суто військове походження – амуніція, обладнання, технічні засоби та засоби самозахисту, привезені із зони бойових дій на Донбасі, накладаються прояви українського народного мистецтва. Суть проекту – перетворити військові предмети із зони АТО на арт-об’єкти із національною символікою.
Перша із цілої низки презентацій проекту «Військово-польовий Арт» відбулася у Меморіальному комплексі «Національний музей історії України у Другій світовій війні». Відтоді за два роки її побачили в 23 містах України.
— Ми маємо певний та приємний прецедент, що ця експозиція тричі експонується в одній області, бо на Черкащині ми вже дійсно побували втретє. Спочатку у проекті було представлено 26 майстрів, а нині їх вже більше, ніж 120 ( ! ) з усіх регіонів України. Те, що ви сьогодні бачите, це 75 % від того всього великого доробку, який ми вже маємо на сьогодні. Закінчимо свою подорож Україною в кінці наступного року. Про кожну річ я можу сам розповісти, з якого міста Сходу вона приїхала, — розповів ініціатор митецького проекту та додав трохи про історію виникнення цікавої ідеї поєднати те, що здається не може поєднуватись: війну та високе мистецтво. — Повертаючись після першої ротації, віз із собою різний фронтовий мотлох, щоб надіслати майстрам народного декоративно-вжиткового мистецтва, з якими попередньо домовився. Стали роїтися задуми, як ящики з-під набоїв, гранат, снарядів, гільзи, різну амуніцію, обладнання, технічні та засоби самозахисту застосувати в якійсь добрій справі. Ось так просто і розпочав утілення проекту «Військово-польовий Арт».
Серед митців, що залюбки долучились до проекту є лауреати Шевченківської премії, заслужені майстри, є багато робіт майстрів з Прикарпаття. Є унікальні роботи унікальних майстрів Черкаського краю.
Пан Павло ознайомив перших черкаських відвідувачів із представленими в краєзнавчому музеї експонатами. Про кожного автора, його твір розповідає щиро та з цікавими подробицями. Вертепне дійство на ящику з-під гранатометів, наприклад, намалював лауреат Шевченківської премії Кость Лавро. Захоплений іконою Спасителя з флоромозаїки, пасхальним сюжетом «Не ридай мене, Мати». А це унікальна річ, адже тут і петриківський розпис, і косівське різьблення поєднано в композиції, що створили на одному ящику з-під боєприпасів. На такому самому виробі новатор української пірографії (випалювання по дереву) Вадим Сандига із Золотоноші на Черкащині підготував портрет дівчини. Є й аплікаційне панно, виготовлене з кісточок криб. Гільзи з набоїв зуміли пристосувати на підсвічниках з опішнянської кераміки. Майстер із фігурного випилювання Валерій Сухар з Хмельниччини використав для художньої композиції ящик з-під набоїв. Декоративний розпис дивно прикрашає фляги, гільзи, стабілізатор відпускового пристрою ПТУР, інші військові предмети та спорядження. Серед експонатів і ляльки-мотанки, проте вдягнені вони у камуфляж. Побачити можна й гільзу, розписану в стилі петриківського розпису. Її привезли з гори Карачун. Коли Павло Ротар взявся відправляти цю металеву трубку майстрові, то зауважив, що в ній зробили домівку оси. Ось таке природне підтвердження того, що сила життя міцніша за силу смерті.
— От це квінтесенція цієї виставки. Життя – скрізь, і воно проростає як трава, — підкреслив Павло Ротар.
Тетяна Євгеньєва
