Ми продовжуємо розповідати читачам про роботу комунальних підприємств нашого міста. Сьогодні – про кінотеатр «Україна», що розташований у самому центрі Черкас. Але про те, що там показують фільми як українського, так і зарубіжного виробництв знають не всі містяни. Про це говорять як і керівник закладу, так і пересічні черкащани.
Від початку червня «Кінотеатр “Україна”» почав очолювати колишній депутат Черкаської міської ради та експосадовець департаменту вуличної інфраструктури та екології Артур Акопян. Від очільника закладу ми дізналися, як кінотеатр працює в нових умовах, поцікавилися у черкасців, чи часто вони відвідують «Україну» та дізналися думку експерта щодо оцінки роботи комунального підприємства.

«Я надіюсь, що це інтерв’ю прочитає багато черкасців. Хочу почати з того, що кінотеатр «Україна» працює, тут показують найактуальніші голлівудські фільми, а також у нас найсмачніший попкорн. Так що ми чекаємо на вас», — говорить директор.

—  У якому стані ви перейняли комунальне підприємство?

— Це питання можна розглянути з різних сторін. Перша — це стан будівлі та комунікації, а друга — організація роботи на підприємстві. Щодо будівлі, то я б не сказав, що вона була в дуже поганому чи ідеальному стані. Тут щось ремонтувалось, у деяких місцях навіть капітально — підприємство рухалося за течією. Але загалом, то будівля як була радянською, такою й залишилася. Наразі найбільшою проблемою є вентиляція та кондиціонування в закладі, надіюсь, цю проблему вдасться вирішити.

Щодо організації роботи, то хотів би сказати, що мені подобається колектив в якому я зараз працюю — видно, що люди розуміються на своїй справі. Але не розумію, чому, маючи команду та потенціал, кінотеатр асоціюється з місцем, куди ніхто не ходив. Раніше тут були черги, а зараз, якщо ми запитаємо пересічного черкасця за кінотеатр «Україна», то перше, що він запитає, це: «А він що, працює?», а друге – «А там ще показують фільми?». Це говорить про те, що раніше керівництво підприємства не знало про такі банальні речі як реклама, піар, SMM, які б рухали заклад. Бо про його існування дізнавалися лише тоді, коли тут проводилися якісь заходи. «Україна» перетворилася не на кінотеатр, а на місце, де раз чи два на місяць відбувався якийсь захід.

— Що ви вже зробили за цей час на посаді?

— Оскільки я працюю лише 2 місяці, то особливо багато не встиг, але разом із командою ми вже організували фестивалі, покази фільмів, зустрічі з режисерами, які приїздили в Черкаси й презентували свої фільми. До прикладу, на показ документального фільму про черкаського журналіста Володимира Мукана приїздив Ахтем Сеїтаблаєв. Ми рухаємо український продукт і це одна із наших місій, адже нам є чим пишатись. Із 14 серпня по 14 вересня організовуємо фестиваль українського кіно. У його межах проводитимуться кіносеанси нашого українського продукту. Вхід вільний.

— Які плани щодо подальшої діяльності кінотеатру?

— Зробити його прибутковим або хоча б мінімізувати витрати з бюджету на комунальне підприємство. У нас є потенціал. Я й раніше, бувши депутатом міської ради, ставив собі питання:  «Чому ми з бюджету виділяємо кошти на об’єкт, який мав би заробляти й покривати свої потреби самостійно?». Будівля знаходиться в центрі міста і має великі площі, які можна здавати в оренду і з неї мати прибуток для підприємства.

У планах також зробити так, щоб про нас знали. Я зараз в пошуках креативного смм-ника, який би зміг допомагати. Ми формуємо команду, тож креативні люди нам потрібні.

Також плануємо оновити інтер’єр та екстер’єр будівлі. Зараз воно все в такому стані, наче радянсько-модерному.

Ще одна з цілей — зробити наш кінотеатр доступним для людей з інвалідністю. Бо це дуже важливо, особливо в наш час коли людей з інвалідністю стає більше, на жаль. Хочемо, щоб від першої сходинки до залів на другому поверсі маломобільні люди змогли дібратися самостійно. Зараз ми над цим працюємо. Хочемо отримати кошти на реалізацію цього проєкту завдяки грантам, а не взяти з міського бюджету.

— Чи плануєте ви для покращення роботи кінотеатру залучати бізнес?

— У Європі це нормальна практика, коли підприємство чи підприємці підтримують комунальні заклади. Гарний приклад у нашому місті — Черкаський зоологічний парк «Рошен»: приватна компанія за власні кошти зробила візитівку міста, завдяки якій до нас приїжджають туристи з інших міст. Я вже спілкуюся з деякими приватними компаніями про те, що вони допомагатимуть нам.

— Як ви думаєте, чого не вистачає кінотеатру?

— Сьогодні нам потрібен культурний центр, або, так би мовити, «Open Space», на базі якого буде й музей, і кінотеатр, і місця для проведення майстер-класів, і, можливо реабілітаційний центр. Потрібне місце, де наша молодь змогла б культурно й духовно розвиватися і відпочивати. Якщо ми такий центр зробимо, то самій громаді буде цікаво його підтримувати.

— Чи усвідомлюєте ви ризики роботи з таким збитковим наразі підприємством?

— Я думаю, вже пізно боятися, бо вже працюю. Запитати таке можна було б тоді, коли тільки йшов на цю роботу. Це як із дитиною, яка не вміє плавати — якщо її кидають у воду, вона за інерцією починає рухатися і вчиться плавати. Так само і тут — я ризикнув, бо знав, що роблю. У будь-якій роботі є певні ризики.

 

 

— Яка наразі заробітна плата у ваших співробітників?

— У нас на підприємстві мінімальна зарплата. Одна із цілей — зробити так, щоб люди отримували нормальні середні зарплати по нашому місту, щоб співробітники мали мотивацію працювати. Одного ентузіазму замало, потрібно мотивувати людей коштами.

— Ваша попередниця була спіймана на хабарі. Чи не боїтеся ви такої спокуси?

— Ми формуємо культурний центр, тому немає сенсу говорити про такі речі. Не знаю, як було раніше, але зараз у нас все максимально прозоро. До того ж представники громадськості беруть участь в змінах у нашому закладі. Ми як під лупою — нас всі бачать, нас неможливо не побачити, бо ми знаходимося в центрі міста.

Зауважимо, що підозрювана у хабарництві ексдиректорка кінотеатру “Україна” Валентина Слуцька працевлаштувалася до черкаського тролейбусного парку. Про це пише 18000.

 

Чи відвідують черкасці кінотеатр “Україна”?

 

Ми також провели опитування серед жителів міста і дізналися, як часто вони відвідують “Україну” і чи відвідують взагалі. Детальніше — у відео.

 

За яким принципом оцінюють роботу комунального підприємства?

 

Про це нам розповіла юристка Наталія Даньковська:

“Утопічно вважати, що люди за невеликі доходи чи безоплатно вкладатимуть весь свій час та енергію у щось протягом тривалого часу. Так, є волонтери, які так і діють, але це більше виняток і таких людей одиниці. Якщо є доступ до фінансів та управлінських функцій, то зрозуміло, що людина забажає отримати відповідну компенсацію за свою працю. Звісно, хочеться, щоб ця оплата була не за гарні очі чи близькість до керівництва міста (держави), чи хабарями та відкатами.   

Що вигадав цивілізований світ – ключові показники ефективності. На жаль, на законодавчому рівні у нас поки це не закріплено. Хоча деякі місцеві ради ухвалюють відповідні рішення. 

Ключові показники ефективності (англ. key performance indicators, KPI) — фінансова та нефінансова система оцінки, яка допомагає організації визначити ступінь досягнення стратегічних цілей (з сайту https://uk.wikipedia.org/)

По-простому це показники, за якими керівник може визначити чи його підлеглий досяг поставлених цілей або навіть перевиконав їх та належно оцінити його роботу. 

На мою думку, їх давно вже варто ввести на рівні всіх посадових осіб міської ради, зокрема й міського голови та керівників комунальних підприємств. 

Які вони можуть бути для комунальних підприємств, зокрема: 

— рентабельність;

— показник ділової активності; 

— показник обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань (EBITDA);

— платоспроможність та ліквідність;

— показники задоволеності споживачів послуг;

— показники задоволеності персоналу підприємства;

— діяльність в інтересах відповідної територіальної громади;

— показники екологічної ефективності;

— показник рівня прозорості;

— підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та трудових ресурсів. 

Наприклад, якщо тому чи іншому керівнику вдалося з дотаційного вивести на рівень прибутковості підприємство, то чому йому не оплатити певний рівень преміювання. Щоб була мотивація у інших керівників напружитися і стати більш ефективними. Так, для пересічних жителів (я якщо що така сама) деякі розміри оплат здаються занадто високими, бо ми цього не отримуємо. Адже не несемо того рівня відповідальності щодня, не вкладаємо стільки своєї енергії, вмінь та знань, які необхідні на деяких посадах. І лише при застосуванні КПІ можна буде побачити, чи обґрунтовані ті чи інші заробітні плати.  

Хтось скаже, у нас в країні війна й неетично отримувати високі доходи. Можливо і так, але ця війна в довгу, на жаль. І втрачати якісних управлінців, призначати безтолочів, які занедбають підприємство, погіршать якість послуг населенню ось це не правильно, на мою думку. 

Так, Черкаси, поки не найкращий приклад якісного управління, на жаль. Сподіваюся, що все-таки поки і все зміниться на краще!”

 

Більше новин у нашому телеграм-каналі − https://t.me/novadoba