Ми продовжуємо висвітлювати тему поліпшення ефективності роботи комунальних підприємств Черкас, правомірності нарахування захмарних зарплат їхнім керівникам. Головною метою нашого проєкту є зробити цю діяльність більш прозорою, підзвітною та поза політикою.

На цю тему ми поспілкувалися з Надією Івашковою, директоркою КП «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації».

− Пані Надіє, до прикладу, на сайті Охтирської міської ради раз на пів року кожне комунальне підприємство оприлюднює звіти про прибуток, різні витрати, дохід, збитки. Усі охочі можуть побачити, як працює комунальне підприємство в Охтирці. Чи є у нас такий прозорий механізм і чи є на сайті міської ради така можливість?

− У нас комунальні підприємства не виділені окремо, щоб можна було побачити їхню прибутковість чи збитковість. Але будь-яка звітність комунального підприємства є відкритою, є в безоплатних ресурсах. Можна відкрити YouControl або OpenDataBot і подивитися, яким чином воно працює чи є заборгованість. Також можна надіслати запит на отримання публічної інформації і її обов’язково нададуть.

− Чому деякі КП не дають відповідь на інформаційні запити: порушують закон чи не володіють такою інформацією?

− Це однозначно порушення закону, тому що таку інформацію мають надавати обов’язково, вона не є секретною. Мабуть, ті, хто не надають, ніколи не стикалися потім із судовими позовами.

− Чому така велика різниця у заробітних платах директорів різних комунальних підприємств та між зарплатою керівника і рядового працівника?

− Хтось буде працювати на мінімальну заробітну плату, тому що не кваліфікований працівник. Різниця має бути, але в скільки − це вже питання, відкрите.

− Ми так розуміємо, що нарахування і встановлення заробітних плат на комунальних підприємствах законом не врегульовано. Чи дійсно це так?

− Є певні колективні договори, а є галузеві угоди, що регулюють розмір заробітних плат. Чому в директорів інакше, я не готова відповісти.

− Ви нагадали, про таке поняття як «наглядові ради». Чи є у нас у Черкасах такий досвід?

− Я знаю такі приклади лише у Львові. Підприємств багато, але таке роблять вони тільки в найбільших, що належать до критичної інфраструктури. Наскільки ефективно вводити «наглядові ради» на середньому підприємстві − це велике питання. У нас колись були розмови про це, але наразі не бачу, щоб у найближчій перспективі щось змінювалась.

− Політична складова: багато хто говорить про те, що керівниками комунальних підприємств не можуть бути депутати міської ради. Ваша думка щодо цього?

− В ідеальному світі, то дійсно, мабуть, бажано цього не поєднувати. У реальному − чесно кажучи, якби я не була депутатом, ми б взагалі нічого не реалізували. Чому? Депутат − це неоплачувана робота. Тобто він може працювати ким завгодно, якщо це депутат місцевої ради. Для того, щоби бути залученим до важливих проєктів, треба мати інформацію, як усе функціонує. В ідеалі має бути KPI і мають бути люди віддалені від цього. Якщо на сесії питання пов’язане з моїм КП, я не голосую і не виступаю, точно так же на будь-якій комісії.  Я не бачу особливої необхідності це забороняти, тому що досі в нас депутат − це неоплачуваний робітник. Якщо колись зміниться щось у законодавстві й місцеві депутати почнуть отримувати заробітну плату, то, безумовно, тоді поєднувати не можна.

 

− За якими критеріями пересічному черкащанину оцінити ефективність роботи комунального підприємства?

− Потрібно розуміти, що лише частина прибутку КП, згідно зі статутом, потрапляє до бюджету. Більшість доходу залишається на підприємстві й за рахунок цього можна й підвищувати заробітні плати, і робити якісь інвестиційні проєкти. Людей цікавить насамперед навіть не те, наскільки воно (ред., − підприємство) є прибутковим чи збитковим і чи не витягує великі суми додаткових коштів із бюджету. Людей цікавить якість послуг: якщо вода, то яка вона, якщо тепло, то як наша платіжка співвідноситься з платіжками аналогічних обласних центрів і яка якість наданої послуги, якщо це парки, то як вони прибрані, який у них вигляд, чи безпечно там гуляти з дітьми. Люди оцінюють те, із чим вони зіштовхуються щодня. У них будуть запитання лише щодо якості й цін на послуги, за які вони платять. Людей не хвилюють абстрактні поняття, як, наприклад, заробітна плата одного співробітника. Я вважаю, що це абсолютно нормально. Має бути фідбек, можливість поскаржитися на будь-яке комунальне підприємство. До речі, така можливість є й зараз через електронне звернення, google-форму, яку легко заповнити з телефона чи ноутбука.

Комунальні підприємства насамперед працюють для людей. Комфортність життя в місті, безпечність життя в ньому визначається якістю тих послуг, які надають комунальні підприємства.

− Як депутати міської ради можуть підвищити своєю діяльністю ефективність роботи КП?

− Депутати час від часу викликають комунальників, ставлять їм питання про роботу підприємства. Єдине, чого не вистачає в таких випадках − це системності. Тобто не повинно бути якогось рандомного: «Сьогодні ми викликаємо це КП, а завтра це». Депутати могли б розробити якісь загальні критерії, що будуть стосуватися всіх, та індивідуальні критерії, що стосуються специфіки роботи конкретного КП. Але скажу, що виставлення таких критеріїв потребує дуже великої залученості з боку депутатів. Потрібно, щоб вони дійсно цікавилися цією галуззю. Яким чином підвищити залученість депутатів, які в принципі виконують свою роботу на волонтерських засадах й не отримують заробітну плату − це теж питання. Депутати можуть вплинути тоді, коли недоліки в роботі КП стають дуже помітними, ці недоліки помічають виборці й звертаються до депутатів. Це буде працювати. Якщо ж ми хочемо, щоб депутати взяли на себе функцію рахункової палати, аудиту, спеціаліста зі всіх питань ЖКХ − то я не дуже вірю в таку перспективу. Адже це потребує часу, а в депутатів є своя робота й інше навантаження. Треба спілкуватися з виборцями й ті питання щодо роботи комунальних підприємств, що їх цікавлять, потім передавати далі.

− Тобто вкотре ми не маємо права бути байдужими?

− Байдужість − це завжди втрата. Якщо ми чимось цікавимося, то завжди знайдемо відгук. Може не з першого разу, може не на 100 % так, як хочемо, а на 80. Але коли ми цікавимося, то завжди отримуємо щось. Якщо ж ми не цікавимося або залишаємо свої якісь невдоволення при собі, то не можемо вплинути на ситуацію.

− Пані Надіє, ви говорили про якість продукту, яке випускає комунальне підприємство. Ваше комунальне підприємство має оцінку діяльності як від Міністерства, так і від жителів міста. За якими критеріями вас оцінювати черкащанам?

− Сподіваюсь, що восени ми нарешті запустимо новий сайт Черкаської міської ради й тоді черкащани дійсно зможуть оцінити, наскільки він зручніший. Там передбачена зручна google-форма для звернення, яку можна заповнити за хвилину. Також є можливість пристосувати цей сайт для потреб людей із інвалідністю. Тобто, щоби спеціальними програмами могли зчитувати інформацію незрячі люди або люди з порушенням зору, чи з порушенням опорно-рухового апарату. Стосовно документообігу − тут людині оцінити складно, хіба що з огляду на те, що зменшився час обробки документа на звернення. Також у нас запланована реалізація проєкту своєї освіти. І батьки, й діти зможуть оцінити, чи стало зручніше, безпечніше. Чим більше послуга дотична до конкретного споживача, тим її легше оцінити. Але є, наприклад, такий вид діяльності, який ми теж сподіваємося, рано чи пізно реалізуємо. Це  відкриті Черкаси − щоби інформація з відкритим доступом не була розпорошена, а зібрана в одному місці. Це оцінять ті, хто таким цікавиться − журналісти зокрема. Не можна вважати, що абсолютно кожен продукт буде оцінений кожним, тому що є такі продукти специфічні, які мають вузьку цільову аудиторію. Але це не значить, що це не потрібний продукт.