До Дня захисників та захисниць та свята Покрови Богородиці в Черкаському обласному краєзнавчому музеї відкрилась виставка-присвята. «Ті, хто нас захищають» – це довготривалий проєкт, реалізований у межах Міжнародного патріотично-просвітницького проєкту авторської ляльки «Ляльки у камуфляжі». Узяти участь у ньому зголосились більше 50-ти лялькарок зі всіх куточків України та закордону. Проте нинішня експозиція вмістила та демонструє 30 авторських ляльок в образі українських військових. Кожен із них є персоніфікованим і має власну історію. Кожна робота присвячена певним військовим формуванням Сил оборони. Виставку можна буде відвідати до 1 листопада.
Як розповіла авторка ідеї виставки, яку першою на загал виставили саме в Черкасах, та кураторка поєкту, старший науковий співробітник Черкаського обласного музею Тетяна Григоренко, хотілося підготувати виставку з великою вдячністю до кожного сина та доньки України, які стоять на захисті наших територій, кордонів та національної ідентичності:
– Ми хотіли привернути увагу молоді до наших захисників та захисниць, аби підростаюче покоління могло більше дізнатись про своїх національних героїв. Кожна робота – це окремий образ танкістів, розвідників, льотчиків, операторів безпілотників, саперів, рятувальників, капеланів, з’язківців, артилеристів, стрільців, медиків. Від початку проєкту, а це був березень 2024 року, я майже щодня проводила консультаційну роботу й готувала відповідні матеріали, аби майстриням-учасницям проекту було легше відтворювати образи наших героїв. І щоб вони були правдивими, а не вигаданими. Ми прагнули разом через мистецтво, традиційну за технікою виконання ляльку, розповісти про героїв серед нас. У роботі майстриням потрібно було навчитись розбиратись у військових одностроях, камуфляжах, нагрудних знаках, нашивках. Ми разом підбирали необхідний камуфляж, який використовують, наприклад, для одностроїв Сил спеціальних операцій, Національної гвардії України та Збройних Сил України.
За словами Тетяни Григоренко, частина ляльок, представлених на виставці, була створена на честь справжніх Героїв України, загиблих легендарних воїнів, які відзначились особливим героїзмом. Так, в експозиції є лялька-прообраз легендарних «Джуса» та «Да Вінчі». Про історію кожного прообразу захисника та авторки, яка його створила, на виставці можна дізнатись із анотації до кожної представленої ляльки.
До проєкту долучились майстри української традиційної ляльки. Усі вони сьогодні – волонтери, роблять ляльки разом із учнями, реалізують їх на аукціонах та благодійних ярмарках, і виручені кошти спрямовують на допомогу ЗСУ.
Серед учасниць проєкту – як знані майстрині, із величезним творчим досвідом, так і початківці.
Восьмирічна Злата Федорова, яка навчається дизайну, за підтримки свого педагога створила образ тата – воїна-«азовця». Дівчинка розповіла, що це насправді збірний образ «азовців», яких знає, як побратимів свого батька. Вони навіть консультували юну майстриню під час роботи, а коли побачили готову роботу, що буде представлена на виставці, попросили зробити ще, уже для них.
Черкащанка, відома лялькарка Світлана Кліменко, відтворила образ найріднішої людини – свого чоловіка Віктора Кліменка. Він вже два роки на фронті. Командував черкаськими стрільцями і 42 стрілецьким батальйоном.
Майстриня розповіла, що таким чином, через ляльку, хоче подякувати чоловіку та його побратимам за захист.
Ще одна знана черкаська мисткиня Людмила Бєлкіна втілила образ знаменитого «дроновода» Мадяра.
Присутня на презентації виставки письменниця Анна Григорович зазначила, що ця війна об’єднала нас всіх у бажанні перемогти окупантів, у бажанні допомогти та підтримати своїх військових, тих, хто втратив домівки, рідних. Ми всі, за її словами стали ріднішими один одному. Бо на війні – наші найрідніші. У Анни Григорович на передовій майже вся її чоловіча частка родини.
– Я вдячна нашим захисникам. Тим, хто ризикує найдорожчим – своїм життям задля того, щоб ми жили. Я вдячна тим, хто не опустив рук і бореться з ворогом так, як може. Хтось волонтерить, хтось захищає нас усіх молитвою та психологічною підтримкою. Ми стикнулись із навалою людей, яким є незрозумілою цінність життя. Маємо їм протистояти потужно, кожен на своєму місці. Щиро дякую музею і кожній майстрині. У кожній роботі стільки енергії і закладено стільки любові, стільки жаги до Перемоги! Якщо серед тих жахів, які ми переживаємо, але знаходимо сили допомагати військовим та постраждалим… і творити, це означає одне – українців не перемогти! – поділилась вона своїми враженнями.
Тетяна Євген’єва
