У великодержавно-імперському дусі витримано відповідь міністра культури Росії, уродженця Сміли Володимира Мединського на нещодавнє відеозвернення Митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Дмитрука).

Про це «Нова Доба» дізналася на сайті Черкаської єпархії УПЦ МП.

Нагадаємо, що ієрарх УПЦ (Московського патріархату) звернувся, зокрема, до голови Ради Федерації РФ, колишньої черкащанки Валентини Матвієнко і до міністра культури Росії Володимира Мединського, закликаючи їх пам\’ятати, хто вони за походженням, і не зраджувати Україну. Відповідь Володимира Мединського митрополиту Софронію опублікувала газета «Известия».
При цьому українську національну ідею доктор наук Мединський називає «бандерівською», нинішню влади України таврує як «нацистську», а історію України подає у вигляді гримучої суміші справжніх фактів, домислів і відвертої брехні.
«Якийсь Митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Україна) вирішив публічно засоромити «уродженців Черкаської області» – Валентину Іванівну Матвієнко і мене, затаврувавши як «посібників агресорів» і «зрадників українського народу», – пише Мединський. – Послухав я його пристрасну проповідь. Кумедний чоловік цей митрополит. Для початку оголосив, що міряє роботу мозку людей на відсотки. Ті, значить, хто з українців у Росії за Путіна – у тих мозок працює менше, ніж на чотири відсотки. Ну, гаразд, спасибі хоч міряє мозок, а не череп – циркулем. Про це багато хто в нової української влади явно мріють.
Далі Софроній виголошує, що хотів би подивитися нам в очі і запитати, чи пам\’ятаємо ми історію і чи знаємо про «страждання українського народу». Я теж хотів би подивитися в його очі. Хотів би зазирнути йому в очі – і запитати, чи пам\’ятає сам святий отець історію України?
Чи пам\’ятає про страждання українського народу, що принесла бандерівська бридота? Та, що знищила десятки тисяч українців – серед них мого двоюрідного діда, розпиляного на частини за те, що посмів викладати в сільській школі російську мову, історію та літературу.
Про страждання, які принесли націоналісти в 1917-1918 роках, впустили на землю України німецьку армію і влаштували міжусобну різанину під прапором боротьби за самостійність?
Про ті страждання, що принесло народу України розчленовування СРСР, яке розрізало по живому економіку, культуру, сім\’ї, людські долі?
Про страждання і знущання, які несе йому сьогодні дивна недовлада на Україні? Дивна суміш наївних романтиків, цинічних політиканів і нацистських вигодованців – немов перевертнів, що вилізли з тіні западенських лісів.
Софроній каже, що «історія запам\’ятовує лише тих людей, які всупереч обставинам пам\’ятають про своє походження».
Відповім: ми про нього пам\’ятаємо. Ми пам\’ятаємо, в якій країні народилися – в єдиній країні, де Росія і Україна були однією плоттю, одним великим народом».
Мединський згадує досягнення – справжні та уявні, які були наслідком спільного існування українського і російського народів, вершиною якого нібито стала «світова наддержава», в якій, на думку міністра, не було ані міжнаціональних воєн, ані організованої злочинності.
«Від усього цього закликають відмовитися манкурти – Софронії, – пише Мединський. – Все це змінити – на що? Кого обрати в «батьківщини батьки»? У зразки своєї історії? Терориста Бандеру? Серійного зрадника Мазепу? На цих прикладах ви, Софроній, хочете виховувати дітей України? Софронії – інтелектуальні збоченці, що позбавляють великий народ великого минулого – минулого Перемог і звершень – і пропонують йому натомість його великих Отців і Матерів сурогатні вироби. Націю титанів – засновників і будівничих Великої тисячолітньої Русі – українцям пропонують замінити на історичну дрібноту, політичних карликів і просто всіляку лісову бридоту».
«Націю титанів – засновників і будівничих Великої тисячолітньої Русі – українцям пропонують замінити на історичну дрібноту, політичних карликів і просто всіляку лісову бридоту».
Продовжуючи свою відповідь, Мединський пропонує «згадати», що «кожен, кожен (!) раз, коли Україна відривалася від Росії, вона ставала легкою здобиччю: Орди, Литви, Польщі, Німеччини».
Нагадаємо, що здобиччю Орди тривалий час була саме Володимиро-Суздальська (згодом – Московська) Русь, тоді як землі нинішніх України й Білорусії утворили разом з Литвою Велике князівство Литовське і Руське.
Наостанок Мединський «радить» владиці Софронію не розрізняти ні за якими ознаками «росіян» – «великоросів і малоросів», татар, «чухонців», мордвин, кавказців, башкир тощо.
Знов таки нагадаємо, що «малороси» – це принизлива назва українців, а «чухонці» – фінно-угорських народів північно-східної Росії.