Мій дідусь

Олеся Зінченко, RSS,
Дата: 8-11-2018, 16:41

У «Новій Добі» є чудова рубрика «Гість номера». Цікаві, неординарні й особливі виходять інтерв’ю з відомими черкащанами. Адже авторам вдається розкрити їх не лише як професіоналів своєї справи, а й показати, які вони у сім’ї, родині, розкрити їхні захоплення. І одним із найцікавіших запитань, з якими журналісти звертаються до гостей, є таке: «Із ким із відомих людей, які жили раніше чи живуть зараз, ви б хотіли зустрітися».
Неодноразово вислуховуючи своїх героїв, я ловила себе на думці, а з ким би хотіла зустрітися я сама. В думках кружляли багацько прізвищ відомих політиків, науковців, акторів, хореографів, але великого бажання поспілкуватися з ними так і не виникло. Адже не складно нині знайти інформацію про них у світовій павутині.

Одного разу я подумала, а якщо не відома це буде людина, але надто близька й рідна мені, але така, яку, на жаль, я ніколи не бачила. І її ім’я відразу злинуло в пам’яті. Це мій дід, татів тато. Бачила його лише на фото, але ім’я цього незнайомого мені чоловіка я завжди промовляла з глибокою повагою і гордістю.
Дідусь помер ще до мого народження. Він був людиною надзвичайно творчою і неординарною. І хоча працював лише в місцевому будинку культури села Мельники Чигиринського району, та мав дуже багацько талантів: неперевершений голос, акторську майстерність, умів грати на музичних інструментах…

Бабуся розповідала, що його навіть запрошували співати до Черкаського народного хору. Це була велика честь для простої людини, але не склалося…
«А як він розповідав гуморески! Це ж весь зал клубу падав від реготу», часто згадувала бабусина сусідка.
Завдяки дідові Гриші ці таланти втілилися рівною мірою у його дітях та внуках (надіюся, що й правнукам щось перейде). Пам’ятаю, дуже часто, коли бабуся приходила на концерти, де виступали ми, її внуки (а нас троє), вона говорила: «От би вас дід побачив, ото б він зрадів». Маленькою я не усвідомлювала значення цих слів. Зараз розумію, що дідові було б чим пишатися. Вірю, що старенький був би просто щасливий. І було б це навіть не через ті творчі здобутки, яких вдалося досягти його внукам, а тому, що здобути їх ми змогли лише завдяки його власному таланту, часточка якого передалася і нам.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода