Починаємо «Добу»

Дата: 10-06-2019, 07:00

Починаємо «Добу»
Починаємо добу: 10 червня — 161-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 204 дні.

Події
978 — Князь Володимир сів на київський престол.
1793 — У Парижі створено перший у світі публічний зоопарк.
1865 — У Мюнхені відбулася прем'єра опери Рихарда Ваґнера «Тристан та Ізольда».
1907 — Французькі інженери брати Люм'єр винайшли спосіб друку кольорових фотографій, які планували використовувати для виробництва кольорового кіно.
1909 — Пасажирський корабель «Славонія», що зазнав катастрофи біля Азорських островів, уперше у світі використав сигнал SOS.
1917 — У Києві розпочав роботу I Всеукраїнський селянський з'їзд.
1918 — Проголошено незалежність Вірменії (28 травня за старим стилем).
1921 — Заснований музей-садиба Льва Толстого «Ясна Поляна».
1934 — При НКВС УСРР створено Головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень (українське відділення ГУЛАГу).
1936 — У СРСР створена кіностудія «Союзмультфільм»
1940 — У Москві підписана російсько-німецька конвенція про порядок врегулювання прикордонних суперечок і конфліктів.
1943 — Угорець Ласло Біро винайшов кулькову ручку.
1944 — Радянські війська почали Виборзько-Петрозаводську наступальну операцію проти фінських військ.
1945 — У Франкфурті маршал Жуков вручив радянський орден «Перемога» Ейзенхауеру і Монтгомері.
1950 — Західні країни відкинули пропозицію Радянського Союзу провести в Німеччині референдум з приводу ідеї об'єднання країни.
1964 — У Москві відкритий пам'ятник Тарасові Шевченку.
1967 — СРСР розірвав дипломатичні відносини з Ізраїлем (були відновлені лише в 1991).
1969 — Відбувся військовий конфлікт між СРСР і Китаєм у районі Тасти (Казахська РСР).
1984 — Американці провели перше успішне випробування протиракетної системи в космосі.
1999 — У результаті несподіваного марш-кидка російські війська зайняли військовий аеропорт Приштини (Автономний край Косово і Метохія,Союзна Республіка Югославія) на кілька годин раніше прибуття туди військ НАТО.
2000 — Державної премії Росії у сфері кіномистецтва за фільм «Сибірський цирульник» визнані гідними Нікіта Міхалков, Рустам Ібрагімбеков, Едуард Артем'єв, Володимир Ільїн, Олег Меньшиков, Олексій Петренко.
2003 — Дует «Modern Talking» знову розпався.

Народились

1706 — Джон Доллонд, англійський інженер, винахідник дзеркального телескопа.
1819 — Гюстав Курбе, французький художник, провідний представник реалізму у малярстві.
1823 — Іван Соколов, російський маляр і графік.
1832 — Ніколаус Отто, німецький конструктор, який створив 4-тактний двигун внутрішнього згоряння.
1865 — Фредерік Кук, американський дослідник, який заявляв, що першим у світі досяг Північного полюса.
1880 — Андре Дерен, французький живописець, графік, театральний декоратор, скульптор; яскравий представник фовізму.
1901 — Антонін Бечварж, чеський метеоролог і астроном.
1910 — Гаулін Вульф, американський блюзовий музикант.
1911 — Петро Юхимович Вескляров, український актор театру та кіно, телеведучий («дід Панас»).
1912 — Жан Лесаж, квебекський політик, прем'єр-міністр провінції Квебек (1960—1966).
1915 — Сол Беллоу, американський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1976 року.
1921 — Філіп, герцог Единбурзький, чоловік королеви Великої Британії Єлизавети II.
1922 — Джуді Гарленд, американська акторка й співачка
1923 — Роберт Максвелл, британський бізнесмен, творець видавничої та газетної імперії, уродженець Солотвина (Закарпаття).
1939 — Володимир Федоров, колишній посол України в Росії (1996—99).
1945 — Наталія Дубровська, українська акторка театру та кіно, Заслужена артистка України.
1951 — Василь Шкляр, український письменник і політичний діяч, «батько українського бестселера».
1965 — Олексій Плотніков, український вчений-економіст і політик.
1976 — Андрій Шевченко, український журналіст і політик .
1980 — Франселіно Матузалем, бразильський футболіст, колишній гравець ФК Шахтар Донецьк.
1987 — Стоянов Олександр Опанасович, український артист балету, прем'єр Національної опери України.

Померли

1190 — Фрідріх Барбароса, імператор Священної Римської імперії.
1531 — Предслав Лянцкоронський, організатор українського козацтва.
1654 — Алессандро Альґарді, італійський скульптор, один з талановитіших представників бароко.
1836 — Андре-Марі Ампер, французький фізик і математик, творець основ електродинаміки.
1858 — Роберт Браун, шотландський ботанік, що відкрив «броунівський рух».
1882 — Перов Василь Григорович, російський художник, один з основоположників критичного реалізму в російському живописі.
1894 — Мадрасо Федеріко, іспанський історичний живописець і портретист.
1899 — Ернест Шоссон, французький композитор.
1918 — Арріґо Бойто, італійський композитор і поет, автор лібрето до деяких опер Джузеппе Верді.
1926 — Антоніо Гауді, каталонський архітектор, представник арт-нуво та модерну. Більшість проектів реалізував в Барселоні.
1944 — Олег Ольжич (Олег Кандиба), український поет і археолог, син Олександра Олеся.
1949 — Сігрід Унсет, норвезька письменниця, лауреат Нобелівської премії 1928 року.
1956 — Артур Ернест Гведел, американський анестезіолог та винахідник.
1961 — Білокур Катерина Василівна, українська художниця.
1982 — Райнер Вернер Фассбіндер, німецький театральний та кінорежисер, сценарист, актор, оператор. Один з лідерів «нового німецького кіно».
1984 — Денисенко Володимир Терентійович, український кінорежисер і сценарист. Чоловік Наталії Наум. Батько Тараса та Олександра Денисенків.
1999 — Копержинська Нонна Кронидівна, українська актриса театру і кіно.
2008 — Айтматов Чингіз Торекулович, російський і киргизький письменник-гуманіст, радянський політичний та культурний діяч, представник генерації «шістдесятників».

Мотиваційна фраза дня: «Мрійте про реальне. Якщо вам подобається фантазувати, мрійте про те, що можливо втілити в життя. Не витрачайте час на обдумування нереальних планів і цілей» — Михайло Литвак

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода