Петропавлівка – одне з українських сіл, що має багату історію, свої традиції, що складались упродовж багатьох віків. Це досить давнє поселення, і хоча у документальних джерелах воно згадується порівняно недавно, розкопки показали, що на цій місцевості люди проживали ще за часів трипільської культури. Перші відомості про село (початкова назва Трисаги, згодом – Свинарка) збереглися ще у документах, датованих ХVІІ століттям. У 1916 році село перейменували на честь святих Петра і Павла, відтоді воно стало носити назву Петропавлівка. Цікаво, що жителі на «сходці» села вирішили карати штрафом у розмірі 10 копійок за використання попередньої назви села – Свинарка. Тоді у селі налічувалось 671 двір і 3 411 жителів.
Найбільший скарб Петропавлівки – її прекрасні люди, які прославили село як у трудових, так і в бойових подвигах. Уродженці та жителі села були учасниками майже всіх історичних етапів розвитку української держави, воєн та військових конфліктів ХІХ–ХХ століть, громадсько-політичних подій незалежної України останніх десятиліть. Багато хто з них нагороджений бойовими нагородами, має інші заслуги і є гідним прикладом патріотизму та самопожертви в ім’я України. Не менш достойні й шановані трудові здобутки петропавлівчан в усі часи. На жаль, багатьох із наших орденоносців вже немає серед нас, але залишились ще чимало ветеранів, які сьогодні можуть поділитися спогадами про те, як нелегко було трудитися чи воювати, щоб мати такі високі нагороди держави.
Нині в селі налічується 362 двори, в яких проживає 1 002 жителі. На території Петропавлівської сільської ради працюють три фермерські господарства ТОВ «Інвестиційна компанія \”Агро союз – РП\”» з виробництва яєць, функціонують 4 магазини, відділення поштового зв’язку, сільський центр культури та дозвілля, фельдшерсько-акушерський пункт, Петропавлівський НВК «Загальноосвітня школа І–ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».
Мабуть, Петропалівка – одне з небагатьох сіл району, де на сьогодні власники земельних паїв села довірили наділи сільським фермерам, уродженцям і місцевим жителям Івану Жугану, Віталію Бур’яну й Анатолію Турлу. Голови фермерських господарств постійно беруть участь у вирішенні наболілих питань села, ось і 2018 року з розумінням поставились до пропозицій щодо виплати 10 % за оренду земельних ділянок.
Хоч інфраструктура села досить розгалужена, безробіття змушує місцеву молодь кидати рідні домівки й шукати роботи за межами області та країни. Тож нам треба докласти чимало зусиль, аби люди могли знайти роботу тут, щоб могли працювати на своїй землі та жити зі своїми сім’ями, виховувати дітей.
У нас гарно в центрі села – все тут розміщено компактно і зручно, вулиці чисті й доглянуті. Село з 2007 року газифіковане, з 2010-го розпочали встановлювати вуличне освітлення, й у 2015 році вже майже всі вулиці села були освітлені в нічний час. Біля Братської могили замінили меморіальні плити та огорожу. Щорічно проводять поточні ремонти доріг на вулицях села. За сприяння спільних зусиль депутатського корпусу та виконавчого комітету у 2018 році встановили металопластикові вікна у приміщеннях сільського будинку культури, початкових класах Петропавлівського НВК, сільській раді та фельдшерсько-акушерському пункті, постійно упорядковують центральний цвинтар тощо.
Протягом усієї своєї каденції наш депутат переймався основними справами місцевої громади й долучався до вирішення поточних матеріально-фінансових проблем установ соціальної сфери. Не обійшлося без допомоги й цього разу. Для потреб нашого центру дозвілля придбали сучасний мікшерний пульт з комплектом кабелів. Це обладнання дасть змогу поліпшити організацію культурно-масових заходів та святкових подій у селі. Громадський актив та жителі Петропавлівки радіють такій співпраці з депутатом, щиро дякують Геннадію Бобову та сподіваються на плідну співпрацю в майбутньому.
Петропавлівка сьогодні живе турботами про майбутнє, і наше завдання – допомагати і сприяти розквіту села, берегти традиції минулих років та примножувати інші хороші справи!
