В цьому році на фоні пандемії коронавірусної інфекції проблеми туберкульозу трохи відійшли на другий план, але забувати про них не варто. Особливо нині, коли набуває чинності реформа закладів, що борються з цією хворобою. Яка нині ситуація з захворюваністю на цю небезпечну хворобу і що робиться для її подолання в матеріалі «Нової Доби»
24 березня — Всесвітній день боротьби із туберкульозом. Туберкульоз (ТБ) — це інфекційне бактеріальне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу, яка найчастіше вражає легені. ТБ передається краплинним шляхом від людини з активною респіраторною формою до людини.
Більшість українців вважає, що туберкульоз — це хвороба безпритульних або людей з нарко чи алкозалежністю. Натомість, щороку в Україні реєструють десятки тисяч нових випадків захворювань і лише 8-10% з них — у соціально-незахищених громадян.
Статистика по Україні
У лютому 2020 р. в Україні зареєстровано 1 987 випадків туберкульозу (1 945 у січні):
• 1 642 (1 557 у січні) нові випадки захворювання;
• 345 (388 у січні) пацієнтів із рецидивом;
• 39 (47 у січні) пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
• 101 (114 у січні) пацієнт, який розпочав повторне лікування після невдалого;
• 62 (57 у січні) інші випадки;
• 0 випадків з невідомою історією попереднього лікування.
Загалом у лютому 2020 р. від туберкульозу лікувалися 18 647 людей. Це на 175 більше, ніж у січні
На Черкащині, відповідно до інформації ВООЗ, протягом 1 – 3 кварталів 2020 року перебувало загалом хворих на туберкульоз 570 осіб: 404 чоловіка та 166 жінок. Серед них туберкульоз легень мають 488 осіб.
За даними ВООЗ, в Україні щороку своєчасно не виявляють 23% випадків туберкульозу. Це є причиною його подальшого поширення. Майже кожен четвертий випадок в Україні – це мультирезистентний туберкульоз (МРТБ). Тобто такий, що не піддається лікуванню протитуберкульозними препаратами першої лінії. За кількістю хворих із такою формою країна серед «світових лідерів», розповідає колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун. Одна з причин, за її словами, – застаріла система протитуберкульозної допомоги, яка залишилась ще з часів СРСР. Складовою цієї системи є тривале лікування в диспансерах.
«Коли ця система створювалася, не було ефективних ліків проти туберкульозу, тому пацієнтів розміщували у протитуберкульозні лікарні, диспансери або санаторії на тривалий час. Тепер такі ліки є, вони доступні в Україні, за пару тижнів їх прийому людина припиняє поширювати хворобу. Тривале перебування в стаціонарі та відсутність розділення хворих з різними формами туберкульозу збільшує ризик повторного зараження», – твердить пані Супрун.
В Україні працює розгалужена система протитуберкульозних закладів: станом на 2018 рік було 68 тубдиспансерів, 21 туберкульозна лікарня для дорослих і дві для дітей. Всього понад 12 тисяч ліжок. Тривалість лікування у таких закладах – від двох до трьох місяців. На них у 2018 році виділили 1 млрд 994 тисяч грн з бюджету. Для порівняння, на лікування інсультів – 539 млн грн.
В листопаді 2019 року уряд, який тоді очолював Олексій Гончарук, ухвалив нову концепцію розвитку системи протитуберкульозної допомоги. У ній йшлося про реорганізацію системи тубдиспансерів, їх злиття в один-два базові заклади на рівні області, де хворі можуть лікуватися у стаціонарі. Решту – перевести на амбулаторне у поліклініки і кабінети фтизіатрів.
В теорії амбулаторне лікування має свої переваги. Під час амбулаторного лікування хворий отримує препарати за місцем лікування. Як це відбувається? Пацієнт отримує протитуберкульозні препарати на 10-20 або 30 днів і кожен день, показує процес прийому препаратів на камеру (в реальному часі або пересилає запис) медичній сестрі. Вона переглядає це і ставить відмітки про прийом препаратів. Лікарі ж побоюються, що на практиці все буде інакше:
– Не вистачає сучасного обладнання, яке б дозволяло швидко діагностувати туберкульоз, люди не довіряють лікарям і не звертаються вчасно. Українці люблять займатися самолікуванням – антибіотики вільно продаються в аптеках, люди їх купують, не дотримуються схем лікування, кидають. Виникає проблема з поширенням резистентних штамів збудника, – перераховує причини Оксана Зінченко, кандидатка біологічних наук, доцент кафедри мікробіології, вірусології та біотехногії ОНУ імені І.І. Мечникова.
З 1 квітня 2020 року протитуберкульозні заклади переходять на умови контрактування з Національною службою здоров\’я України. На 9 місяців 2020 року на лікування дорослих і дітей з туберкульозом у Програмі медичних гарантій запланували 627 млн 721 тис грн. Ці кошти НСЗУ виплатить закладам, які укладуть договір на надання цих послуг.
Станом на 28 лютого 350 закладів спеціалізованої медичної допомоги подали заяву до Національної служби здоров’я України на лікування туберкульозу, з них 44 – історичні тубдиспансери. Усі інші структури – це багатопрофільні лікарні, які мають усі умови для надання цієї послуги.
За інформацією Управління охорони здоров\’я Черкаської обласної державної адміністрації у Черкаській області, щоб надавати медичну допомогу хворим на туберкульоз, заяву надіслали 16 лікарень, як-от: Уманська міська лікарня, Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер, Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Руська поляна» та інші.
– Жоден пацієнт, який потребує допомоги, не залишиться без неї. У нього буде вибір серед багатьох лікарень. НСЗУ оплатить лікування туберкульозу за однаковим тарифом як в тубдиспансерах, так і в інфекційних відділеннях багатопрофільних лікарень. Тариф зараховує: діагностику, лікування в амбулаторних умовах та умовах стаціонару. Медичні препарати закуповуються за централізованими програмами МОЗ, – пояснила т.в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан.
Втім далеко не всі розділяють оптимізм від запровадження нової реформи в галузі лікування туберкульозу. Свідченням цього є Електронна петиція на підтримку української фтизіатрії, яка зареєстрована на Офіційному інтернет-представництві Президента України – №22/083458-еп, і яка вже набрала вже понад 24 тисяч підписів. Її подали на основі Відкритого листа керівників протитуберкульозних закладів регіонів України «Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні» від 21 січня 2020 року.
«З 1 квітня 2020 року протитуберкульозні заклади переходять на умови контрактування з Національною службою здоров\’я України. Протитуберкульозні заклади претендують на пакет послуг «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом» і повністю відповідають вимогам цього пакету. До цього заклади ретельно готувалися: автономізувалися, уклали угоди з представниками МІС, завершують реєстрацію медичних працівників у Електронній системі охорони здоров’я.
Але за попередніми даними, продекларованими НСЗУ, фінансування протитуберкульозної служби в середньому складає 20% від фінансування у 2018-2019 роках. Ця ситуація призведе до руйнації служби та масового вивільнення кваліфікованих фахівців, а решта будуть отримувати мінімальну заробітну плату при умові збільшення об’ємів їх роботи.
Також не розроблена програма та не створені умови для перекваліфікації медичних кадрів протитуберкульозної служби, які Національна служба здоров’я у приватних бесідах рекомендує звільнити у процесі медичної реформи. Це відбувається за умов, коли щодня країну залишають кваліфіковані медичні кадри.
Цілком зрозуміло, що для проведення реформи протитуберкульозної служби потрібна Державна стратегія та певний період часу.
З метою подальшого реформування та збереження протитуберкульозної служби України просимо:
– залишити протитуберкульозну службу України на фінансуванні за рахунок Державного бюджету;
– встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакету «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом», з залученням кваліфікованих фахівців фтизіатричної служби.»
До завершення збору голосів вказаної електронної петиції залишається 31 день, а до 1 квітня ще менше. Якою буде подальша доля хворих на туберкульоз і наскільки ефективною може бути нова система лікування, стане відомо лише згодом. Сьогодні ж залишається сподіватися, що таки ефективною. Інакше вже найближчим часом ми можемо отримати спалах пандемії не меншої потужності, ніж коронавірус. Наскільки ж це може бути небезпечним для людства вже стало зрозуміло всім.
Матеріал підготовлено за інформацією управління охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації, Центру громадського здоров’я України, Всеукраїнської асоціації людей, які перехворіли на туберкульоз, КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспасер Черкаської обласної ради» та BBC News Україна.
