Вже другий рік семирічний Богдан відвідує школу. Початку навчання в другому класі маленький школяр нетерпляче чекав протягом кількох останніх тижнів канікул. За період літнього відпочинку хлопчик скучив за своїми друзями, та й нові предмети викликали зацікавлення. Перший тиждень навчання пройшов у надзвичайному піднесенні. А потім, як кажуть, щось пішло не так. Хлопчик почав капризувати по ранках, відволікатися на уроках, з великою неохотою братися за виконання домашнього завдання. Невдовзі в дитини з’явився нежить і решта симптомів характерних для цього періоду року застудних захворювань. Ситуацію з Богданом стурбованим батькам досвідчений педіатр пояснив просто: «синдром сьомого вересня». Про це повідомляє власний кореспондент \”Нової Доби\”.
Як би це не звучало парадоксально, але після літнього відпочинку дитина втомлюється на уроках швидше і потребує більшого відпочинку, ніж навіть в кінці навчального року. Періоди адаптації до навчальних навантажень – початок року (чверті) і кінець року (чверті) є для школярів найбільш уразливими в аспекті перевтоми. Як правило, досвідчений педагог, знаючи цю особливість дітей, намагається максимально оптимізувати в цей період навчальне навантаження. Та нерідко інтенсивна програма сучасних спеціалізованих шкіл не дозволяє вчителю бути надто жалісливим. А часто й батьки додають роботи своїм школярам, записуючи дітей в усі можливі гуртки й секції.
– Через тиждень після навчання у школярів з’являється так званий «синдром 7 вересня». – говорить дитячий гастроентеролог Черкаської обласної дитячої лікарні Тетяна Гальченко, Це пов’язано із різкою зміною режиму, оскільки влітку діти ведуть хаотичний спосіб життя. – Кількість уроків і матеріалів, які потрібно засвоїти різко зростає. Прийшовши зі школи, діти відразу сідають за уроки. Не вистачає відпочинку. Звідси і психо-емоційне навантаження.
За словами спеціалістів, дитячий організм, і зокрема психіка, відрізняється від дорослої тим, що може неймовірно швидко відновлюватися, але не здатний перебувати постійно в стані напруження. Надмірне навантаження призводить до того, що через короткий час в організмі школяра включається захисний механізм, який недбайливі педагоги та «турботливі» батьки приймають за лінь і починають з ще більшою ретельністю тиснути на дитину. У підсумку втома школяра накопичується, переростаючи в хронічну перевтому, яка проявляється у порушенні контакту з батьками, вчителями, однокласниками. Дитина стає дратівливою і плаксивою або байдужою до подій. Вона скаржиться на головні болі і болі в животі, сонливість або навпаки безсоння. У молодших школярів ознакою перевтоми може бути гіперактивність і розгальмування.
Для вчителя першою ознакою стомлення учня повинна стати неуважність на уроці, непосидючість дитини, її бажання схопитися і побігати при найменшій можливості. Якщо педагог і батьки вчасно не звернули уваги на перші ознаки втоми, то настає друга її стадія, яка проявляється в гальмуванні психічних процесів. Дитина стає млявою, апатичною, сонливою. І тут вже без відпочинку не обійтися, оскільки хронічна втома, накопичуючись, призводить до хворобливого стану – перевтоми, наслідком якого є зниження імунітету і розвитку соматичних хвороб.
