Тиждень тому українська делегація школярів, серед яких — і черкащани, повернулася з призовими місцями зі змагань GENIUS Olympiad. Це конкурс екологічних проєктів, фінал якого щороку збирає юних геніїв з усього світу в Рочестерському технологічному інституті (штат Нью-Йорк, США). Одна з команд-переможців — підопічні студента ЧНУ імені Б. Хмельницького Віталія Кадухи, який на ІІІ курсі встигає поєднувати дослідництво в галузі робототехніки, роботу в школі та університетське навчання.
Що відомо:
1. На конкурс GENIUS Olympiad у США з’їхалися команди з 67 країн світу, Україну представляли 52 учасники Малої академії наук.
2. Українська делегація виборола Гран-прі, а також 11 почесних нагород, 10 «золотих», 15 «срібних» і 9 «бронзових».
3. Призові місця у фіналі конкурсу посіли четверо школярів із Черкас. Учні Фізико-математичного ліцею Артем Зеленько й Роман Окіпняк — із «золотом» у категорії «Робототехніка» та Ілля Зайцев — із «бронзою» в категорії «Креативне письмо». Учень спеціалізованої школи №28 ім. Т. Шевченка Володимир Борисенко — із «золотою» медаллю в категорії «Наука».
4. Команда Артема Зеленька й Романа Окіпняка працювала під наставництвом студента ЧНУ імені Б. Хмельницького Віталія Кадухи, який трохи менше року вчителює в черкаському ФІМЛІ та навчає черкаських школярів робототехніки.
За словами тренера Віталія Кадухи, для нього й для двох 10-класників участь у конкурсі стала викликом і справжньою пригодою. Про підготовку до змагань і досвід учителювання студента в черкаському ліцеї читайте далі.
«ПРАЦЮЮЧИ В КОМАНДІ, КОЖЕН УЧЕНЬ ПОЧУВАЄТЬСЯ ВАЖЛИВИМ»
Віталій — третьокурсник. Здобуває фах учителя інформатики в ЧНУ імені Б. Хмельницького. Каже, коли вступав, просто мріяв про бюджет і навколокомп’ютерну сферу діяльності. Останній же навчальний рік поєднує студентство на стаціонарі з роботою в Черкаському фізико-математичному ліцеї. Учителювати почав завдяки рекомендації викладача — якось обмовився Віталієві Дідуку, що охоче попрацював би зі школярами, відтоді й почалося.
— Минулого року Віталій Андрійович розповів у ліцеї, що є студент, який гарно взаємодіє з дітьми й хоче навчати. Покликали мене провести урок — показати, що вмію. Виявилося, вмію: похвалили і вчителі, й директор. Уже з вересня запропонували вести «Технології» для 7, 8 і 9 класів, викладати робототехніку, — розповідає Віталій Кадуха.
Фізико-математичний ліцей у Черкасах — один із показових навчальних закладів, учні якого постійно демонструють високі результати навчальних досягнень (https://novadoba.com.ua/407569-50-uchniv-iz-cherkas-sklaly-nmt-na-200-baliv.html). Побутує думка, що школярів цього закладу здивувати непросто. За словами Віталія, його предмет до душі всім дітям. Мовляв, робототехніка — сучасний напрям, а учні люблять працювати над цікавими завданнями: пробують щось складати, відтворювати, охоче беруться розв’язувати проблемні питання.
Ліцей має відповідну матеріально-технічну базу для таких занять, за нею Віталій Кадуха й готує уроки. Через коронавірус і війну, каже вчитель, учні добряче виснажені дистанційним форматом навчання, тож намагається зробити для них живі заняття максимально продуктивними. На своїх уроках він не дає школярам працювати наодинці, завжди об’єднує їх у групи і бачить від такої роботи гарні результати.
– Хлопці й дівчата працюють по 2—3 людини. При такій роботі кожен вносить свої корективи в загальний проєкт і почувається важливим у команді. Ставимо ціль на кілька уроків: зробити захопливі перегони або переміщати якісь предмети в потрібне місце. Через таку гру вдається і цікаво час провести, і, наприклад, створити код, що правильно відтворюватиметься. Це і є особливість робототехніки — вона розвиває і комунікативні навички, і вміння працювати в команді, і логічне мислення, — каже Віталій.
«ШКОЛА ПОКАЗАЛА МЕНІ, ЩО ВСІ МИ НЕЙМОВІРНО РІЗНІ»
Подобається школярам і те, що вчитель — студент. Молодий, зі схожими поглядами й цінностями, «свій», але все ж старший, зі своїм багажем досвіду. Каже, субординацію треба таки витримувати й пам’ятати про межі в усьому, бо учні легко розслабляються і тоді їх важче зорганізувати до навчання. Якось, каже йому довелося звернутися до шкільного психолога за порадою.
— Закінчується урок, усі питання вже владнали, і учні завжди просять розповісти їм щось цікаве з життя. Але все ж не розкажеш і як це правильно їм подавати… І психолог дав мені цінну пораду: діліться своїм досвідом, але не говоріть, що лише ваші дії були єдино правильними. Так і стараюсь робити. Школа показала мені, що всі ми неймовірно різні, до кожного треба індивідуальний підхід. Є ж учні, які не дуже люблять займатися робототехнікою, а їх теж треба мотивувати. І це теж для мене цікава робота. Вони натомість називають мене амбасадором ФІМЛІ або психологом, часто приходять на перервах щось розповісти, діляться зі мною думками й емоціями, радяться, як вчинити в тій чи іншій ситуації. Я дорожу цим спілкуванням зі своїми учнями, — розповідає вчитель.
«ТРЕБА РОЗМОВЛЯТИ З ДІТЬМИ Й ПІДБАДЬОРЮВАТИ ЇХ. ДЯКУЮ УНІВЕРСИТЕТУ ЗА ЦЕЙ УРОК»
Роботу з навчанням поєднувати непросто, та Віталій зізнається, що його оточують люди, які завжди готові підтримати. У ліцеї студентові запропонували зручний розклад занять, і тому він встигає на очні заняття в ЧНУ. З початку травня і до середини червня, коли треба було посилено готуватися до змагань у США, часу на все зовсім не вистачало. Віталій зізнається: відповідально закрив звітність із практики і завершив дослідження в межах курсової роботи, а в решті питань викладачі пішли назустріч.
З перших днів роботи у школі Віталій Кадуха знав, що його вчителювання передбачатиме, зокрема, й участь у дослідницьких проєктах. Зізнається: творчий процес — велика перевага в роботі педагога й водночас — чимала відповідальність.
З Артемом Зеленьком і Романом Окіпняком він познайомився торік наприкінці листопада. Хлопці-десятикласники зголосилися представити свій ліцей на національному відборі GENIUS Olympiad. Цей конкурс шкільних проєктів з екологічних питань на міжнародному рівні існує вже понад 10 років, ФІМЛІ ж брав участь уперше. Віталій як учитель робототехніки став тренером.
— Перший етап передбачав створення робота, що виконуватиме екозавдання в межах гри. Конкретно — братиме своїм маніпулятором якусь деталь і переміщуватиме її в якесь місце. Спеціальна комісія на всеукраїнському рівні обирала, які проєкти найкраще відповідають вимогам конкурсу. Чесно кажучи, не знали, чи точно пройдемо далі, бо не до кінця були впевнені в результаті своєї роботи. Але невдовзі нам таки відповіли, що можемо готуватися до наступного етапу. І ми продовжили працювати: вдосконалювали робота, створювали тематичні плакати, розробляли інженерну книгу, щоб представити проєкт, — розповідає Віталій Кадуха.
На змаганнях у Києві в категорії «Робототехніка» свої проєкти презентували 8 команд. Деякі з них уже мали досвід у цих змаганнях, але Віталій з 10-класниками теж достойно продемонстрували вміння свого робота й зуміли зацікавити журі.
Учасники GENIUS Olympiad у категорії «Робототехніка» виконували роль інженерів-дослідників, які у своїх проєктах намагалися знайти нові способи вирішення відомих екологічних проблем. Для цього й мали проєктувати, створювати, випробовувати та керувати своїми унікальними роботами. Основні завдання відбувалися безпосередньо на ігровому полі: робот мав відсортувати предмети для переробки, зібрати імпровізовані зразки води для лабораторій, а також переправити до «океану» безпритульних тварин. Швидкість і вправність означала більше балів і вищі шанси на перемогу.
Віталій розповідає, що змагання стали для нього цікавим викликом не лише в дослідницькому плані, а й завдяки цінним педагогічним урокам. Укотре, каже, переконався, якою важливою для дітей є підтримка.
— Змагалися одночасно з усіма роботами, і коли в такій напрузі щось не виходило, хлопці добряче переживали, просто руки тремтіли від хвилювання. Я розумів свою роль у цей час: потрібна максимальна підтримка й підбадьорення. Ми скільки з вами тренувалися, кажу, що нам точно все вдасться! Тоді ж пообіцяв їх, що після змагань з мене — піца. Тоді хлопці «ожили» і третій раунд відіграли найкраще. Я пам’ятаю, чого мене вчили на педагогіці в університеті: треба обов’язково розмовляти з дітьми й підбадьорювати їх. Позитивний настрій дуже важливий. Власне, усі способи й методи взаємодії з учнями, яких нас навчали в ЧНУ, я сьогодні використовую на практиці зі школярами, — ділиться студент.
«ХЛОПЦЯМ НАДІСЛАЛИ КВИТКИ ДО США, АЛЕ РОБОТ БУВ НЕ ГОТОВИЙ»
Підсумки всеукраїнського етапу змагань повідомили не відразу — чекали на результати в Черкасах. Представники ФІМЛІ взяли «золото». Віталій Кадуха зізнається: трохи засмутилися, що не вдалося вибороти Гран-прі, бо мріяли з хлопцями представити свій проєкт на вищому рівні. Але невдовзі з’ясувалося, що і вони мають шанс поїхати на фінал конкурсу і позмагатися у США.
Артем із Романом мали летіти до Америки без учителя — участі тренера умови конкурсу не передбачали. Але вони відповідально поставилися до майбутньої поїздки і разом із Віталієм Кадухою продовжили готуватися.
— Хлопці відразу взялися вдосконалювати свою іноземну мову, я теж підключився — попросив про допомогу вчителів ліцею. Далі представили наш проєкт англійською і знову чекали відповіді. Ми сподівалися почути вердикт у березні, але сталося це аж на початку травня: хлопцям надіслали їхні білети в Америку. Але наш робот був не готовий. Так, він пройшов відбір на всеукраїнському рівні, але все одно потребував покращення, бо дещо повільно виконував свої функції. Потрібно було його вдосконалювати, а часу було обмаль. І я скажу, що нам таки вдалося: показово, що вдома на конкурсі, представляючи проєкт, ми набирали 160 очків, тоді як у США — 315. Так, це вдвічі більше, бо ми по суті переробили робота, — каже тренер.
Як розповів Віталій, коли почали переробляти робота, зрозуміли, що бракує деталей. Деяких із них в Україні просто немає, замовляти з Америки — дорого. Звісно, увесь педагогічний колектив ФІМЛІ на чолі з директором Юрієм Фірсовичем Зімніним за нас щиро вболівали і допомагали, чим могли. Звернулися до міської влади за підтримкою. Рятівним для учасників GENIUS Olympiad став візит до ліцею директора департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Богдана Бєлова. Нам дуже допомогла команда міського голови і заступниця мера Анастасія Чубіна.
Завдяки цьому учасники конкурсу купили деякі деталі, які вдалося знайти в Україні. Однак з Америки потрібні елементи для робота за бюджетні гроші замовити ніяк не вдалося б. Вихід із ситуації знайшли неочікувано: хлопцям і тренерові допоміг колишній учень і раніше учасник команди робототехніків Михайло Ткаченко, який зараз навчається у США. Він разом із іншими школярами кілька років тому презентував свого робота на українських шоу, виборюючи чимало нагород. З початком великої війни життя змінилося, і, хоч робототехніки мали фінансування й запрошення на змагання в Америку, узяти участь не могли — команда розпалася. Тепер же земляк радо відгукнувся і зміг за свої кошти — близько 1500 доларів —купити потрібні деталі й надіслати в Україну експрес-доставкою.
— Потрібні деталі прибули пізніше, ніж ми сподівалися, тож працювали поспіхом. У процесі вдосконалення проєкту з’являлися і нові проблеми. Знову не вистачало якихось деталей, і ми старалися їх докуповувати в Черкасах, потім треба було доробити маніпулятор, 3D-принтер шукали по всьому місту. Вчасну підтримку у вдосконаленні робота надали в ЧНУ. Буквально в останні дні викладач інституту природничих та аграрних наук Олександр Коробко нам дуже допоміг. Уявіть: до від’їзду хлопців лишалося дві години, а я біжу в університет забирати основні деталі, — згадує вчитель.
Проєкт вдалося зробити таким, яким автори ідеї його планували. Але, крім самого робота, потрібно було працювати над інженерною книгою, сайтом, плакатом і особистим мерчем. Усе це враховувалося на конкурсі й могло принести додаткові бали. За словами Віталія Кадухи, спонсори допомогли з виготовленням мерчу, решту ж усіляких затрат взяли на себе батьки хлопців.
«ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ РОБОТУ ТРЕНЕРА ТЕЖ ОЦІНЮВАЛИ»
Наука, робототехніка, музика, бізнес, короткий фільм, мистецтво, креативне письмо і програмування — переможці таких категорій з проєктами на екологічну тематику представляли Україну на фінальній олімпіаді геніїв у США. Понад пів сотні українських школярів-дослідників вирушили спеціальними окремими вагонами Genius Express.
Усі етапи конкурсу, як розповідає Віталій Кадуха, потребували від нього й від підопічних індивідуальних старань, адже кожен відповідав за конкретне завдання в проєкті. При цьому надважливою була й колективна робота. Тому змагання у США були непростим викликом для команди — умови дещо відрізнялися і без тренера хвилювань було більше. Вчитель стежив за конкурсом завдяки онлайн-трансляції і весь час підтримував зв’язок з підопічними. Артем і Роман розповіли, що часу на підготовку на місці було небагато. Щойно поселилися в гуртожиток, почали збирати робота й тренуватися — того ж дня вони мали презентувати його на конкурсі. На підготовку мали лічені години.
— За результатами усіх змагань на полі хлопці показали високі результати, їхній середній бал був найвищим з усіх. Крім того, наш робот був одним із найбільш довершених, з цікавими деталями, мав спеціальну систему щіточок, що полегшує його роботу на полі. Щоправда, ці щіточки довелося вдосконалювати вже на місці й підлаштовувати під умови тамтешньої гри — деякі деталі були більшими, ніж на національних змаганнях, що ускладнило хлопцям завдання, — ділиться тренер.
Черкащани були приємно вражені увагою до України: майоріла наша національна символіка, учасники весь час висловлювали свою підтримку у війні проти агресорки Росії. Неприємні враження від міжнародних змагань черкаських робототехніків спіткали під час гри на полі, де представники деяких країн порушували правила й при цьому в результаті посідали високі місця.
Найбільш неприємним для тренера Віталія виявилося те, що його праця залишилась не оціненою.
— Тренери — це представники команди, які теж зробили великий внесок у результат,— зауважив учитель.
Попри все, Віталій Кадуха тішиться, що його команда гідно представила Черкаси й усю Україну. Каже, такі змагання дарують учням цінний досвід, дають змогу покращити їхні вміння проводити дослідження, вчитися працювати в команді і розвʼязувати проблеми. Черкаські робототехніки далі планують працювати над проєктом, розширити команду і вийти на змагання складнішого рівня — FIRST Tech Challenge (FTC), де передбачена активна участь тренера.
