Розмова з новим керівником Золотоніської РВА була дуже короткою. Що зветься – «на ходу». Юрій Дудка в принципі по-військовому дуже небагатослівний. А тут ще в принципі часу на розмови небагато. Тому взяли обіцянку, після перших 100 днів роботи вийти на ґрунтовну розмову.
− Пане Юрію – наскільки складно вам, підполковнику Збройних сил, кадровому військовому переходити в сферу державного управління?
− Я ставлюсь до свого призначення, як до чергового завдання. Потрібно прийти, навести лад, змусити всі організми працювати в одному ритмі, прибрати все зайве, що не працює, посилити те, що дає результат. Чи це складно? Напевно, непросто. Але на війні буває складніше. Я так розумію, що зараз, під час бойових дій, потрібно швидко приймати рішення, брати за них відповідальність і не гратись у політику. Саме так я собі розумію своє завдання.
− Не гратися в політику – це напевно дуже правильно. Але як це зробити, якщо в регіоні вже окремі політики та політичні сили розпочинають по суті виборчу кампанію.
− Я розумію про що ви говорите. Для мене це – незбагненно. Але впевнений, що наш народ досить мудрий. Він дасть свою оцінку тим, хто в такий час займаються не захистом Батьківщини, а зароблянням політичних балів. Або навіть зароблянням грошей на війні. Я політикою не маю наміру займатись. І буду дуже жорстко слідкувати за тим, щоби цим не займались мої підлеглі чи лідери громад. Зараз точно не час для цього.
− Як оцінюєте стан справ у районі, які ви прийняли?
− Дивіться, по-перше, я справи не приймав. На жаль. Інакше б ставив багато запитань. По-друге, справи в районі непрості. Треба розбиратися, робити висновки, змінювати й принципи ухвалення рішень, і принципи спілкування. По-третє, не звик особливо скаржитися. Висновки зробив. Доповідну куди треба написав. Нехай цим займаються відповідні підрозділи. На часі лише працювати. Скажу лише, що так, як було раніше – не буде надалі.
− Чи ви вже визначили пріоритети своєї роботи, на що саме будете звертати свою увагу?
− Давно визначив. І вони були зрозумілі з самого початку – посилення безпекової стійкості району та громад, впорядкування процесів із державними закупівлями та бюджетними пріоритетами громад, запуск системи освіти з гарантуваннями тієї ж безпекової складової, підготовка до непростої зими та посилення енергетичної стійкості, підготовка громад до повернення ветеранів. Одразу скажу, просто не буде. Треба зробити, щоби не було гірше. Бо по окремих із цих питань ані в районі, ані в деяких громадах – «кінь не валявся». Але поки що зосередився на детальному вивченні ситуації. Багато їжджу громадами, вивчаю ситуацію по місцю, спілкуюся з лідерами ОМС, надавачами послуг. Хочу, щоби на початку всі, із ким ми будемо перетинатися і працювати, зрозуміли мої принципи та підходи. Тоді в нас буде результат і комфортна співпраця.
− То можливо з вивченого є ті, на кого потрібно рівнятися?
− Так. Уже відвідав майже половину підприємств району. Кожен працює по-різному. Та маючи нагоду познайомитися з роботою СТОВ «АГРОКО» Іркліївської громади, був просто здивований. Вони є взірцем! Самі розвиваються, постійно підтримують військових та ще й працюють над розвитком села. Хотілося б, щоб усі брали приклад і працювали за такими ж принципами.
− Чи гарантували вам якийсь карт-бланш не формування команди, реалізацію політики при призначенні?
− Який карт-бланш? Я людина – військова. Тому мені дуже комфортно працювати з начальником ОВА, генералом Табурцем. Він ставить завдання. Я докладаю максимум зусиль. Ми спільно шукаємо засоби та можливості, вирішуємо питання. Хіба воно може бути інакше?
− Чи відчуваєте якийсь спротив вашій роботі на цій посаді? Як себе поводить команда «попередників»?
− Слухайте, я не люблю чуток, але поводять недостойно. Намагаються ставити палиці в колеса. Але Бог їм суддя. І прокурор також. Ми висновки підбили, рапорти написали. Реагувати на плітки точно не будемо. Але скажу більше – недоторканих у нас не буде. Розслідувати будемо всі справи.
*партнерський матеріал
