Новина із категорії: Іван Десятніков, RSS

Роздрукувати        Друкована версія
Історія 6. Поламаний серп або як більшовики були далекі від селянства
14 років на гербі Радянського Союзу була помилка, яку населення вперше побачило саме на радянських банкнотах.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


1923 року був затверджений герб СРСР, елементом якого був серп. Але ручка насаджена товстим кінцем! Вочевидь, художник прагнучи зобразити цей елемент якомога точніше, попросив привезти його зразок. Селяни, до яких звернулися по такий, віддали непотрібний їм поламаний екземпляр.





10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


Герб на радянських рублях із правильно зображеним серпом населення країни побачило лише 1937 року.











10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


Історія 7. Рейхсмарки, карбованці й… радянські рублі
Як і в багатьох окупованих країнах Європи, так і на захопленій території СРСР, німецька влада зберегла за національною валютою – радянським рублем – силу законного платіжного засобу нарівні з окупаційними марками. Офіційний курс при цьому був встановлений у співвідношенні 1 карбованець дорівнює 1 рублю, 10 карбованців дорівнюють 1 райхсмарці.
На території райхскомісаріату Україна населенню запропонували до 25 липня 1942 року обміняти радянські купюри від 5-рублевого номіналу і вище на карбованці.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


Після «обміну» в Україні залишилися в обігу: карбованці, радянські грошові знаки номіналом у 1 і 3 рублі, радянська розмінна монета номіналами 10 копійок і вище, окупаційні райхсмарки і німецькі імперські монети. При цьому карбованці були в обігу лише на території райхскомісаріату Україна.
Усі ціни на окупованій території України вказувалися в карбованцях, під якими розумілися й радянські рублі. Наприклад, кілограм хліба на ринках Східної України коштував 100−170 карбованців, обід у приватному кафе – 25−60 карбованців. Заробітна плата при цьому становила 400−600 карбованців на місяць.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


Оскільки радянський рубль ходив по обидві сторони фронту, а курс рейхсмарки німцями був штучно завищений, ціни на радянському боці були нижче, ніж на німецькій. Це означало, що при звільненні будь-якого міста від окупантів ціни на місцевому ринку знижувалися, іноді в 2−3 рази, що позитивно сприймалося населенням.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


Історія 8. 2 карбованці рейхкомісаріату Україна і партизани
1942 року в рейхкомісаріаті Україна в обіг надійшли карбованці номіналами 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 карбованців. 1943 року до них додався 1 карбованець.
Але ще відома банкнота номіналом 2 карбованці. Але в обіг вона не потрапила. Причини цього є однією з найбільших загадок вітчизняної боністики. Загальна кількість відомих проданих на аукціонах екземплярів не перевищує 200 екземплярів.
Існує кілька версій щодо малої кількості дво-карбованцевих банкнот 1942 року в колекціях:
- потяг, який перевозив в Україну з Німеччини надрукований тираж, був підірваний партизанами і увесь тираж згорів;
- весь тираж банкноти номіналом 2 карбованці був надрукований, але з якихось внутрішніх причин не був пущений до обігу;
- банкнота надрукована у 1960-ті роки і є фальшивкою для продажу колекціонерам.
Перша версія не може бути правдивою. Малоймовірно, що увесь тираж двокарбованцевої банкноти перевозився одним ешелоном і повністю згорів під час партизанської диверсії – у ешелоні мала бути занадто велика кількість банкнот. Дві інші версії більш правдоподібні й ще чекають своїх дослідників.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


Історія 9. Та що ви знаєте про інфляцію? А от у нас!..
Читачі добре пам’ятають середину 1990-х років, коли Україну охопила гіперінфляція. Найбільшою українською купюрою тоді був купон номіналом 1 000 000 карбованців.
У середньому протягом 1992−1996 років – часу обігу купоно-карбованців – інфляція становила 140 % на місяць. Найвищого рівня вона досягла 1993 року, коли становила 10 206 % на рік або понад 850 % на місяць.
Українцям було важко, але в історії грошового обігу існують приклади, коли інфляція у країні була значно вищою.
1923 року інфляція у Німеччині становила 3,25 млн % на місяць, тобто ціни подвоювалися кожні 49 годин.
У Греції періоду німецької окупації інфляція становила біля 8,55 млрд % на місяць, тобто ціни подвоювалися кожні 28 годин.
Між жовтнем 1993 та 24 січнем 1994 року інфляція у Югославії склала біля 5 квадралійонів чи мільйон мільярдів % щомісячно, тобто ціни подвоювалися кожні 16 годин.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


В Угорщині протягом 1945−1946 років інфляція складала біля 42 квадралійонів або мільйон мільярдів % на місяць, тобто ціни подвоювалися кожні 15 годин.
У Зімбабве у жовтні 2008 року інфляція за офіційними даними становила 231000000 % на рік, а за неофіційними – близько 6,5•10108 %. Ціни подвоювалися за 1,5 години.

Історія 10. Чи звертали ви увагу на зображення на гривнях?
Робота над дизайном гривні розпочалася ще у квітні 1991 року. Після тривалих суперечок для розміщення на банкнотах було затверджено портретну низку особистостей, які позначали хід історії України.
Варто підкреслити, що концепція зображень на національній валюті тоді ще Української РСР була затверджена до проголошення державної незалежності України. Тобто в українському суспільстві на той час уже існував певний пантеон діячів, які асоціювалися з розвитком української нації та її державності.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


До першого переліку осіб, удостоєних бути зображеними на українських банкнотах, стали п’ять політичних діячів: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Михайло Грушевський; та два літератори – Іван Франко і Тарас Шевченко (купюра номіналом 200 гривень із зображенням Лесі Українки з 1991 по 2001 рік перебувала у резерві). Історичні постаті на банкнотах були розміщені за хронологічним порядком поступу вітчизняної історії, а не за оцінкою їхнього внеску у розбудову нації.
Також відзначимо, що на українських гривнях поряд із персонами, що схвально оцінювала радянська ідеологія, з’явилися портрети діячів, яких за умов компартійного диктату трактували як ворогів чи зрадників народу (Іван Мазепа та Михайло Грушевський). Україна у цьому питанні пішла значно далі, ніж деякі колишні радянські республіки.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


Об’єктами суперечок, пов’язаними із зображеннями на банкнотах, стали портрети Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Зокрема, на гривнях серій 1992 року та 1994-2001 років ці персонажі зображені з довгими «козацькими» вусами та голеними підборіддями. Натомість із 2004 року на банкнотах вони зображені з бородами, як видається критикам такої зміни, за московською модою періоду пізнього Середньовіччя. Крім цього, на портреті Володимира Великого корона була замінена шапкою на зразок «шапки Мономаха», традиційного головного убору московських князів. Не ставлячи за завдання вирішити цю суперечку, лиш відзначимо, що така зміна вносить певний деструктив у формування національних «місць пам’яті» через хибне зображення осіб княжої Київської держави.
Ще навесні 1991 року на зворотних боках банкнот національної валюти було вирішено розмістити пейзажі й панорами історичних місць, пов’язаних із життям персонажів аверсів. Згодом, з огляду на недостатню виразність та яскравість пейзажів, було прийнято рішення відмовитися від цієї ідеї на користь архітектурних об’єктів.

10 історій про гроші в Україні у ХХ столітті (продовження)


На банкнотах серій 1992 року та 1994-2001 років принцип поєднання портретів осіб з архітектурними об’єктами, пов’язаними з їхньою діяльністю, був порушений принаймні двічі – на 50 та 100 гривнях 1996 року випуску (Михайло Грушевський та будинок Верховної Ради України і Тарас Шевченко та Софійський собор у Києві). 2004 року цю невідповідність було виправлено. Проте цього ж року в обіг була введена купюра номіналом 1 гривня, на реверсі якої замість руїн Херсонесу було зображено вид на град Володимира у Києві. Останній не зберігся до наших днів і є єдиним неіснуючим об’єктом на українських гривнях.

Теги: черкаси, черкаська область, гроші, історії, купюри, рублі, карбованці

Черкаси наживо

17 жовтня до Дня захисника України в Черкасах відбудеться презентація заключного етапу черкаського циклу Всеукраїнського соціального проекту
Черепи в кілька рядів знайшли на городі у жителя Чигирина. Археологи та антропологи називають це унікальною знахідкою. За їхніми словами, це можуьб
< >
Про книгу «Ретроград» ...
Лев Хмельковський, RSS
Боремося з депресією ...
Тетяна Очеретяна, RSS