100-річчя української гривні

Іван Десятніков, RSS,
Дата: 1-03-2018, 12:23

1 березня 1918 року в місті Житомир Мала Рада ухвалила «Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Грошовою одиницею Української Народної Республіки була прийнята гривня, яка поділялася на 100 шагів.
Тож цього року вітчизняній грошовій одиниці виповнюється 100 років!
Коли 1918 року постало питання про впровадження власної грошової одиниці незалежної України, Михайло Грушевський, видатний історик та голова Центральної Ради, зазначив: «Іншої грошової одиниці у нас не було, крім гривні, їй годиться й бути нашою монетною одиницею. Була вона одиницею за нашої старої держави – нехай буде і за нової…» Принагідно відзначимо, що термін «гривня» походить ще з часів Давньої Русі. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни – зливки срібла, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла. Тобто у ті часи гривня була ваговою одиницею, не монетою. На неї лише лічили монети, а користувалися тоді переважно арабськими дирхемами.

Спершу запроваджувалися банкноти номіналом 2, 10, 100, 500 гривень. Банкноти друкувалися у Берліні в німецькій державній друкарні «Reichsdruckerei». Ескіз 2-гривневої купюри виконав Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут. Особливо вишуканим було виконання банкнот Георгієм Нарбутом. Вони по праву вважаються шедеврами художнього мистецтва. Та й ж технічної точки зору банкноти були видруковані на високому рівні.
Усі банкноти містити назву нової країни – «Українська Народна Республіка». Але в Україну вони прибули лише у липні 1918 року, коли УНР змінила Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. Восени цього ж року в обіг були введені банкноти номіналом 1 000 і 2 000 гривень із новою назвою країни. Їх зразки виконав художник Іван Модзалевський.

100-річчя української гривні


Останнім гривневим номіналом стали 5 гривень 1919 року, випущені Директорією, а тому містили назву держави УНР. Банкнота була випущена у Станіславові. При цьому трапився курйоз. Поспіх у підготовці випуску банкноти призвів до того, що у кліше у слові «гривень» пропустили літеру «р». Її помітили і виправили, але певна кількість банкнот встигла потрапити до обігу. Не дивлячись на спеціальну відозву уряду, наявність на банкноті водяних знаків і печатки, населення не вірило у її справжність і вважаючи підробкою, відмовлялося її приймати.
Протягом революції 1917-1921 років в обігу на території України перебували грошові знаки багатьох країн і урядів. Та й Центральна Рада, Гетьманат і УНР доби Директорії випускали не лише гривні, а й карбованці. Останні вважалися тимчасовими грошовими одиницями. Ще вище згадуваним законом від 1 березня 1918 року визначалося, що 1 гривня дорівнює ½ карбованця. Але кількість карбованцевих номіналів була не меншою, ніж гривневих.
Курс відносно інших валют та купівельна спроможність перших українських гривень значно більше залежали від подій на фронті ніж від заходів соціально-економічної політики національних урядів. Про певну стабільність національної валюти можна говорити лише щодо нетривалого періоду Гетьманату Павла Скоропадського, коли українці й побачили перші гривні.
Українській державності на початку ХХ століття не судилося вистояти. Натомість 1991 року, коли постало питання затвердження назви нової грошової одиниці незалежної України не виникло значних суперечок. Нею стала «гривня», що засвідчило нерозривний зв’язок ідеї української державності від буремного початку до не менш вікопомного кінця ХХ століття.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода