Серед мужніх захисників України, що воюють на Донбасі, багато наших земляків. Усі ми переживаємо за них, бажаємо добре відслужити та живими і здоровими швидше повернутися додому. Герой цієї розповіді – Сергій Юрик з Городища. Це молодий чоловік, до того ж дуже скромний. Попросив не дуже про нього розписувати, щоб хтось не подумав, що піариться.
Сергій Юрик родом із села Дирдин, він 1986 року народження. Так склалося, що його доля тісно пов’язалася з Донбасом. В дитинстві мріяв стати суворовцем. Тому після школи вступив до Донецького військового ліцею. У 2005 році був призваний на військову службу. Знову ж таки служити довелося на Донбасі. Як донедавна казали – в краю териконів і троянд. Перебував на охороні стратегічно важливих підприємств Горлівки і Рубіжного.
Коли почалася російсько-українська війна, Сергій Юрик теж був мобілізований. Поставився до цього по-чоловічому спокійно. Він мав досвід армійської служби, давав присягу, він – воїн, захисник рідної країни. Якщо не він піде захищати Україну, тоді хто? Так було і в давні часи. Наші предки вільні козаки за спокійного часу вели домашнє господарство, вирощували хліб, але як тільки з’являлася небезпека – усі бралися за зброю.
Служити Сергію довелося у батальйоні «Черкаси». Спершу була учебка, потім охороняли кордон із Придністров’ям. А з 4 вересня 2014-го і до 16 березня цього року старший сержант Сергій Юрик перебував в зоні АТО. Отже, навіть Новий 2015 рік зустрічав на передовій, до дев’ятої вечора стояв на блокпосту. Була у хлопців навіть ялинка, накрили святковий стіл. Бажали один одному усього найкращого, а головне – миру. Адже найбільше миру прагне той, хто побував на війні.
Батальйон часто змінював місце дислокації, про що достатньо писалося в Інтернеті. Хлопці гідно виконали усі поставлені завдання. Завдяки таким бійцям сьогодні українська армія стала найбільш боєздатною армією в Європі. Сергій Юрик – він і кулеметник, і снайпер. Раніше тільки у фільмах ми бачили суперменів у камуфляжі, з потужною зброєю в руках. Зараз таким супергероєм може стати кожен.
Бійці говорять, що мирні ініціативи – це, звісно, добре, але ворогу треба давати адекватну відповідь. Також буде справедливим, коли молоді чоловіки із числа біженців теж підуть служити. Хто ж як не вони повинні бути зацікавлені у відновленні територіальної цілісності країни. Зараз Сергій Юрик перебуває в резерві. Якщо буде потреба – готовий знову йти захищати Україну, боронити український Донбас, з яким так тісно пов’язана його біографія. До речі, звідти, з Волноваського району, його симпатична дружина Наташа. За професією вона кухар. Познайомился під час його служби. Ось так на війні поєдналися долі двох дуже хороших молодих людей.
Володимир ЧОС
