Страх перед терористичним насиллям часом не відповідає його загрозі. Як наслідок з\’являється постійне відчуття тривоги, яке може в певний момент перерости в жах, який проявиться фізичною слабкістю, нерухомістю або панічною втечею.
Такий пригнічений стан ускладнює пошук виходу з екстремальної ситуації, викликає почуття безнадії, веде до відмови від активного спротиву і навіть від боротьби за власне життя.
Про це «Нова Доба» дізналася в Черкаській ОДА.
Проаналізуйте свою поведінку в екстремальній ситуації. Можливо, вона характеризується однією з наступних ознак.
Дезорганізація поведінки може проявитися в несподіваній втраті раніше придбаних навичок, які, здавалося б, були доведені до автоматизму. Деякі люди в звичайних умовах виявляють вміння володіти різними прийомами самооборони, але в екстремальній ситуації раптом зовсім забувають про них.
Гальмування дій характеризується тим, що екстремальна ситуація може викликати стан ступору (заціпеніння).
Підвищення швидкості проявляється в мобілізації всіх ресурсів організму на подолання екстремальної ситуації. При цьому спостерігається чіткість сприйняття і оцінки того, що відбувається, мають місце адекватні ситуації дії. Бажана саме ця форма реагування, проте вона з\’являється, як правило, тільки при наявності певних навичок і спеціальної підготовки.
Щоб діяти адекватно в екстремальній ситуації, намагайтесь за можливості слідувати такому плану дій:
1. перш, ніж вживати якісь заходи, проаналізуйте ситуацію, в якій ви опинилися;
2. спробуйте оцінити людину, яка протистоїть вам, звернувши увагу на її фізичні та психічні дані, її настрій і можливі особливості поведінки;
3. слід бути спокійним, що дозволить вам не тільки діяти, але і аналізувати ситуацію;
4. визначте тактику своєї поведінки залежно від обсягу інформації, що надійшла до вас, і поводьте себе відповідно з нею.
Більшість людей допускають одну з двох помилок – переоцінюють свої можливості, або сильно їх занижують. Обидва варіанти роблять вас потенційною жертвою. Отже, необхідно вміти розрізняти небезпеки дійсні та уявні, правильно оцінювати людей і контролювати себе. Нарешті сумна порада, але психологічно треба бути завжди готовим до застосування насильства, що вже є ефективним засобом захисту. Головне правило – зрозуміти, в яку ситуацію ви потрапили, наскільки реальна загроза фізичного насильства, і чи можна її уникнути.
Насамперед ваше сприйняття залежатиме від того, де вам погрожують. Наприклад, якщо це ваша квартира, пам\’ятайте, що той, хто загрожує, набагато гірше орієнтується в обстановці, яка вам добре знайома. Якщо це приміщення, в якому господарем становища є той, хто погрожує, незнання обстановки чомусь може сковувати ваші дії. Екстремальна ситуація може по-різному сприйматися і на вулиці. У темний час доби будь-яка загроза сприймається серйозніше, ніж удень.
Важлива оцінка кількості людей, які реально загрожують вам. Характер взаємин між ними може підказати, хто в групі головний, чи вперше ці люди здійснюють напад, чи вони діють як злагоджена злочинна група. Під час безпосереднього нападу слід враховувати власні фізичні можливості.
Уникайте миттєвої реакції на напад насильницькими діями, особливо якщо злочинці озброєні. У такому випадку краще не чинити опір, хоча це і не здається гідним виходом із ситуації. Практика показує, що той, хто піддався нападу, має більше шансів вижити, якщо визнає, що за злочинцем перевага. Перш ніж будь що робити слід зважити свої реальні можливості і можливі наслідки.
Намагайтеся не допустити паніки. Для цього необхідно змусити себе деякий час зберігати спокій, вільно і глибоко дихати. Якщо паніка виникла на вулиці і немає інших загрозливих факторів, спокійно поясніть ситуацію і виведіть людей з небезпечного місця.
