Законом України «Про охорону дитинства» закріплено поняття дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, − дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні (далі – «Статус дитини»). Порядок надання «Статусу дитини» було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Постановою було передбачено, що такий статус могли отримати лише діти, які проживали/перебували на території Донецькій та Луганській областей.
Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року, окупація великої території України та місць проведення бойових дій призвела до збільшення кількості дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту та територія де проживали /перебували діти на момент окупації чи проведення бойових дій. Визначення конкретних територій у Постанові практично унеможливлювала отримання статусу дитиною, яка постраждала внаслідок воєнних дій в інших регіонах України у встановленому порядку та змушувало для захисту своїх прав звертатись до суду.
1 червня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку та значно розширив можливості отримання такого статусу дітям, які постраждали від воєнних дій незалежно від місця проживання.
Наразі право на отримання «Статусу дитини», має дитина, яка до досягнення нею 18 років:
отримала поранення, контузію, каліцтво;
зазнала фізичного, сексуального насильства;
була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;
зазнала психологічного насильства.
«Статус дитини» надається органом опіки та піклування за місцем фактичного проживання або перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.
Із моменту внесення змін до Постанови КМУ від 5 квітня 2017 року №268 органами місцевого самоврядування та виконавчої влади було розпочато процес з оформлення відповідного статусу на рівні територіальних громад. Відповідний процес також було розпочато на рівні територіальних громад Черкаської області, яка за період 2022−2023 роки прийняла більше 100 тис. осіб з окупованих територій та місць проведення бойових дій.
У другій половині 2023 року після прийняття відповідних змін до Закону України «Про охорону дитинства» та Постанови КМУ від 5 квітня 2017 року №268, до виконавчих органів місцевого самоврядування Черкаської області почали звертатися внутрішньо переміщені особи із запитами щодо надання «Статусу дитини».
− До ГО «Черкаський правозахисний центр» із часу ухвалення відповідних змін також почали надходити звернення внутрішньо переміщених осіб та представників органів опіки та піклування із запитами про роз’яснення положень законодавства, надання допомоги в оформленні «Статусу дитини», − зазначив керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк.
Найбільш поширеними були наступні питання:
1. Порядок організації процесу з надання статусу дітям (від органів місцевого самоврядування);
2. Порядок та перелік необхідних документів для оформлення статусу (від внутрішньо переміщених осіб).
3. Надання статусу дитині, яка народилась за фактичним місцем проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи (дитина не переміщувалася після народження).
4. Порядок встановлення/фіксації перенесеного/наявного психологічного насильства по відношенню до дитини.
− Останнє питання стало найбільш проблемним в організації надання статусу, оскільки фахівці органів опіки та піклування не володіли методикою по встановленню факту психологічного насильства над дитиною. Наявність даної проблеми спричинило призупинення роботи по оформленню статусу.
Протягом 2023 року також спостерігалась низька інформаційна обізнаність внутрішньо переміщених осіб у питаннях порядку оформлення статусу та можливих додаткових пільг та гарантій при його наданні. Особливо ця проблема спостерігалась у малих та середніх територіальних громадах, місцях тимчасового проживання людей.
Органи місцевого самоврядування не проводять інформування внутрішньо переміщених осіб та не надають вичерпну інформацію про можливість в оформленні відповідного статусу.
Наявність низки проблем в оформленні статусу дітям, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, спонукали ГО «Черкаський правозахисний центр» до проведення роботи з виконавчими органами місцевого самоврядування та внутрішньо переміщеними особами, − розповів Щербатюк.
Так, Черкаський правозахисний центр провів інформаційну кампанію щодо порядку оформлення «Статусу дитини» шляхом розміщення інформаційних буклетів у ЦНАП територіальних громад та надання інформації внутрішньо переміщеним особам під час проведення групових інформаційних сесій та індивідуальних зустрічей.
Також проведено низку робочих зустрічей із представниками органів опіки та піклування щодо підвищення дієвості їх роботи. На зустрічах піднімалися проблемні питання, які виникають при оформленні статусу та можливих шляхів їх вирішення.
Водночас варто виділити позитивні зрушення в процесі встановлення факту завдання психологічного насильства над дитиною. Відповідно до Постанови від 5 квітня 2017 року №268 перед встановленням статусу дитині центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводиться оцінка потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. Однак, враховуючи відсутність процедури визначення психологічної шкоди, встановлення факту завдання психологічної шкоди було практично не неможливо.
Виходом у цій ситуації стало введення терміну «Дитина, яка зазнала моральної шкоди зі слів батьків». Таким чином фахівці центру соціальних служб встановлюють факт завдання психологічної шкоди дітям
Опитування внутрішньо переміщених осіб (близько 100 осіб) показало їх низьку обізнаність із процедурою оформлення «Статусу дитини». Зокрема, при відвідуванні місць тимчасового поселення в Смілянській та Шполянській територіальних громадах Черкаської області було виявлено осіб, які не володіли інформацією про можливість відповідного статусу.
Підтвердженням слабкої інформаційної політики є результати контент-аналізу сайтів територіальних громад. На сайтах не розміщено інформацію щодо алгоритму отримання статусу дітьми, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, та контакти відповідальних осіб за комунікацію з внутрішньо переміщеними особами по оформленню «Статусу дитини».
Не вирішеним є також питання щодо оформлення статусу дітям, які зазнали психологічного насильства та не мають статусу внутрішньо переміщених. Оформлення статусу таким діям не проводиться. У цьому випадку потрібна адвокаційна кампанія національного рівня.
− Таким чином на території Черкаської області залишається низка невирішених проблем із оформленням статусу дитини, яка постраждала внаслідок збройного конфлікту. Вирішення цих проблем потребує системного та комплексного підходу, − підсумував керівник ГО.
За інформацією ГО «Черкаського правозахисного центру»
