Наш земляк Вадим Мазніченко відбув до Німеччини для протезування руки. Звідти він відбуде до Америки. Відновлення може зайняти багато часу – до 9 місяців. Але, скільки б не довелося провести в закордонному шпиталі, Вадим з нетерпінням чекатиме повернення на Черкащину до своєї коханої Яни Лисенко в Деренківець.
Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
Нагадаю, очаківець, а нині — мешканець Деренківця Корсунь-Шевченківського району Вадим Мазніченко, захищаючи Україну, торік восени отримав важкі поранення, унаслідок чого залишився без лівої руки вище ліктя і половини правої ноги. Фактично тиждень після поранення він залишався без свідомості, але молодому організму вдалося побороти смерть. Тривалий період загальної реабілітації, протезування ноги та адаптацію до протеза він проходив у Харківській клініці. І чекав своєї черги на безкоштовне протезування руки. Як розповідав нам сам Вадим, він постійно їздив на огляди у Київ, не ігнорував жодної пропозиції до співбесіди з фахівцями — і ось результат: у співпраці з медиками НАТО його держава і благодійники відправили на протезування у закордонну клініку.
– Спершу буде переліт до Німеччини – нас забере військовий літак НАТО. Звідти – відбудемо в Штати. Там мені підберуть протез руки такий, який мені підійде, який я захочу, — радісно повідомив Вадим нам телефоном ще до свого від’їзду. А вже зараз він перебуває у німецькому шпиталі, написав у фейсбуці, що переліт минув нормально.
Молодий чоловік займає активну життєву позицію, і навіть тяжке каліцтво не зламало його. Вадим життєрадісний, повний здійсненних планів на майбутнє і надзвичайно вдячний людям, які у тяжкий час підтримали його матеріально і морально, і нині підставляють своє дружнє плече. Надзвичайно важливою була допомога корсунців, які збирали кошти на його лікування. І земляки з Одещини також підтримували його. Зараз, наприклад, благодійний фонд «На благо Одеси» частину витрат із закордонної поїздки узяв на себе, протезування ж буде здійснене коштами НАТО, сказав Вадим Мазніченко.
Боєць обіцяє наполегливо виконувати всі настанови лікарів, аби якомога швидше повернутися в Україну до своїх рідних. Адже дав обіцянку собі й своїй нареченій Яні, яка постійно підтримувала коханого: до вінця піде на обох ногах і з обома руками. І, як бачимо, час той недалекий. Отож, успіхів, Вадиме!