У головному управлінні ДФС у Черкаській області нагадали платникам – юридичним та фізичним особам про особливості нарахування та сплати плати за землю. Так, місцеві податки і збори, до яких віднесено плату за землю, встановлюються рішеннями, які в межах своїх повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Ст. 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів і, зокрема, ставок податку, податкових пільг тощо.
При цьому, за відсутності рішення місцевої ради плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п.12.3 ст. 12 Кодексу). Зазначену норму враховують і для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до вимог Кодексу місцеві ради не мають права встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів. Згідно із Кодексом, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
Поряд з цим відповідно до статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДФС від 28.05.2015 №379 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування»: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/63743.html
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2015 року за №1171/27616.
Крім того, нагадуємо, що згідно з інформацією, наданою Держгеокадастром, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення у 2016 році становить 1,433, а сільськогосподарських угідь – 1,2.
Платники плати за землю – юридичні особи відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 20 лютого включно подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Визначене у податковій декларації податкове зобов’язання (у тому числі за нововідведені земельні ділянки) сплачується рівними частками, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Звертаємо увагу платників – юридичних осіб, що проведеним Державною фіскальною службою України порівняльний аналіз податкової звітності з плати за землю, поданої у 2015 та 2016 роках виявлено зокрема незмінність (або зменшення) сум податкових зобов\’язань у 2016 році порівняно з 2015 роком незважаючи на індексацію нормативної грошової оцінки земель, а також некоректне заповнення зазначеної податкової звітності. У зв’язку з цим пропонуємо перевірити правильність складення податкової декларації з плати за землю, виправити допущені помилки і уточнити дані податкової звітності на 2016 рік.
