Маю сім\’ю з шести чоловік : мама, чоловік, троє дітей, а ще велику родину та друзів. Живу в невеличкому містечку з зручними географічним положенням і транспортною розв\’язкою, багатими природними ресурсами і культурно-історичною спадщиною. Містечко своє люблю, бо тут виросла і обросла мохом (родичами, друзями, деяким нажитим майном). «Та чомусь не живеться». Кілька років жила і в мегаполісі, але то не моє. Прагну, як усі, жити в благополуччі і стабільності. Трудимося всією сім\’єю в поті чола та досягти нормального рівня життя дуже складно. Неодноразово гострили лижі переїхати. Та поки що є деякі причини, які перешкоджають. Вже кілька разів відкладаємо. Лишилось кілька років поки старші сини стануть повнолітніми, щоб переїхати і працювати з дітьми.А в цей час багато знайомих виїжджає з рідного міста. Часто навіть за кордон. Стало популярним здобувати освіту і працювати в розвинених країнах, зокрема в Європі. Основні причини – актуальна та практична освіта, перспектива розвитку і самореалізації, високооплачувана робота, комфортне життя, стабільність. Багато хто хоче виїхати, але не кожен може, як і ми.
Якось ми задались питанням: «Чому громади розвинених країн змогли зробити собі комфортне життя, а нам модно поїхати на все готове?» І мова не про незрозумілий патріотизм. Чому ми повинні їхати жити серед незвичної культури, залишати своїх родичів та друзів? Одна справа поїхати в подорож по світу, на навчання, відпочинок чи тимчасову роботу та зовсім інша – тікати від некомфортного бідного життя, військових конфліктів. Разом з тим є й на Україні міста з значно більшими можливостями та комфортом. Невже інші змогли розвинути свої міста, а ми не здатні побудувати комфорт в місті з таким багатим потенціалом?
В минулому році святкували 985 річницю міста, а вже багато місяців місцевими жителями ведеться боротьба за те, щоб не святкувати в 2018 першу річницю села.
Якось прочитала таке:
«Корсунь є регресивним у демографічному відношенні містом, кількість населення якого неухильно зменшується. На початку ХVII століття в Корсуні мешкало майже стільки ж жителів, як і зараз. Тоді Корсунь вважався великим козацьким полковим містом, зараз це – глуха провінція. Хоча поглянувши на казкові корсунські краєвиди, думаєш: «Ех, тут тільки б жити й жити!» Та чомусь не живеться.Хоча, мабуть, така ситуація з часом зміниться завдяки економічному підйому. І, можливо, нарешті, з\’явиться розуміння величезного туристичного потенціалу Корсуня. В майже тисячолітній історії Корсуня бувало всяке: і занепади й підйоми. Але місто постійно з гідністю виходило з усіх негараздів. Надіємось, що і з цього вийде.
Туристичний сайт
2016
І відчула змішані почуття…
Сумно стало від того як нам тут живеться, яка репутація міста, а радісно – що дехто має надію на вихід. І я надихнулась. А чому б не взятися за своє місто. Маю дизайн-мислення, багатий досвід громадської волонтерської діяльності, підприємницькі навички, партнерські стосунки з іншими громадськими об’єднаннями, деякі знання і досвід, організаційні здібності. Якщо виїхати ми поки що не можемо, то чому б не спробувати щось зробити тут. А раптом буде успіх. Так чи інакше це досвід.
Причини застою Корсуня властиві всій країні. Хоча ми ще не в найгіршій живемо. Не зважаючи на все українці та іноземці люблять Корсунь і називають його перлиною кохання, бо його атмосфера сприяє народженню і розвитку цього прекрасного почуття. Його пропонують для відпочинку багато туристичних компаній. Тому щорічно Корсунь відвідують багато туристів. На красивих берегах кам\’янистої річки часто яблуку ніде впасти. Я думала так: і Корсунь, як місто, і його жителі, і туристи мають потенціал. Важливо їх «познайомити» і звести.
Забезпечення потреб трьох сторін сприятиме економічному підйому та благополуччю міста.
На жаль не маю ресурсів радикально змінити ситуацію.Але переконана, що можу позитивно вплинути на неї. Почала шукати однодумців. Разом розробили проект «Корсунь має Потенціал!»,який має розкрити потенціал нашого міста і залучити зацікавлену громаду в спільну справу. Хочемо створити приємну атмосферу співпраці та формувати моду на турботу про своє місто. Очікується, що згодом збільшиться кількість зацікавлених і задіяних осіб.
В рамках проекту заснували клуб Творимо Корсунь разом, щоб об’єднати зусилля тих, хто готовий рухатися в цьому напрямку. Разом ми сила! Важливо не тільки щось добре для міста зробити, а й зберегти. Люди здатні берегти те, в що вкладали свою душу, адже часто щось кимось робиться добре, але потім не цінується і псується іншими.
Першим нашим спільним творінням є туристична онлайн-платформа Корсунь-travel, як засіб комунікації між гостями міста і корсунцями, які готові запропонувати цікаві турпродукти. Також налагоджуємо партнерські стосунки з організаціями, які готові з нами взаємодіяти.
Мрія – створити громадський хаб для отримання актуального навчання, роботи над соціально корисними проектами та проведення культурних заходів. Він має стати ядром громадського життя в місті.
Сподіваємося згодом місто стане більш придатним для комфортного проживання та відпочинку, привабить бажаючих жити в ньому, туристів та інвесторів.
Для мене найважливішим ресурсом є люди здатні вірити в успіх ідеї та цілеспрямовано йти до нього долаючи ризики і перешкоди. Мені пощастило, бо маю підтримку від рідних, друзів. Поступово зав\’язуються нові знайомства, партнерські стосунки. Дуже приємно коли поряд з’являються ті, хто вірить в ідею і долучається до процесу її реалізації. Нас об\’єднує спільне бажання займатися соціально корисною справою – робити рідне місто кращим. Це той випадок коли кажуть «Не имей сто рублей, а имей сто друзей», бо стартуємо ми без ніякого стороннього фінансування, виключно на волонтерських засадах. В перспективі плануємо залучати грантові кошти, краундфандингові платформи, ресурси місцевого бюджету. Мріємо створити соціальне підприємство, яке забезпечуватиме фінансування наших соціальних проектів та зарплату. Згодом кожен з нас буде автором власного турпродукту – а це вже власне незалежне джерело доходу.
Найкраща робота – високооплачуване хоббі. Клуб Творимо Корсунь разом об\’єднає тих, чиє хоббі – робити місто кращим. Важливим ресурсом, який штовхає рухатися далі є бачення маленьких результатів спільної праці. Маленькі кроки ведуть до великої мети. Крок за кроком і останні слова згаданої статті можуть здійснитися
В майже тисячолітній історії Корсуня бувало всяке: і занепади й підйоми. Але місто постійно з гідністю виходило з усіх негараздів. Надіємось, що і з цього вийде.
