Черкаси стали «піонерами» в онлайн-голосуванні за громадський бюджет та одним із трьох міст України, яке запровадило таку новацію минулого року. Разом із Черніговом та Луцьком наше обласний центр долучився до ініціативи, яка практикується більш ніж у 1 500 містах на всіх континентах Землі, де жителі самі вирішують, на що спрямувати бюджетні кошти. Цьогоріч кількість поданих заявок удвічі перевершила минулорічну (108 проти 56-ти). До того ж автори виявили неабияку фантазію, пропонуючи не лише облагородження зон відпочинку, роботи щодо ремонту тротуарів, доріг та естетичного облаштування міста, а й створення нудистського пляжу чи встановлення шибениці в центрі Черкас. А поки проекти опрацьовуються координаційною радою з питань громадського бюджету для подальшої оцінки відповідними департаментами, кореспонденти «Нової Доби» вирішили поцікавитися, як втілюються в життя 6 проектів-переможців минулого року. Нагадаємо, що серед них — соціальний спортивний зал імені загиблого АТОвця Сергія Амброса, облаштування подвір’я гімназії №9, алеї в парку Черкаської міської лікарні №1, а також благоустрій території трьох дитячих садочків.
— Загалом проекти профінансують на 5 мільйонів гривень, — коментує заступник директора Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Тетяна Харенко. — Зараз стан їхнього виконання суттєво різниться — від 33 до 70%, проте всі роботи мають бути завершені до кінця 2016 року. Загалом за громадський бюджет минулого року проголосувало більше 5 тисяч жителів Черкас (2% від загальної кількості зарреєстрованих містян). Електронним сервісом скористувалася майже половина голосуючих.
Цьогоріч процедуру вдосконалили. Змагання між проектами проводитиметься у двох категоріях: малі (до 300 тисяч гривень) та великі (від 300 тисяч до 1 мільйона), а черкащани зможуть голосувати не за 1, а відразу за 4 проекти на вибір.
Нині проекти розглядає Координаційна рада з питань громадського бюджету у місті Черкаси, утворена розпорядженням міського голови 16 червня 2015 року. До складу координаційної ради входять 2 керівники і секретар, 2 депутати, 9 предстаників профільних департаментів (більшість проектів стосуються облаштування зон відпочинку, ремонту дитячих дошкільних навчальних закладів, ремонту доріг, тротуарів, вуличного освітлення та модернізації ЖКГ) та 6 представників громадськості. Серед їхніх завдань — обговорення та затвердження проекту, винесення на розгляд ради, рекламна кампанія, оцінка та інформаційний супровід проектів, організація консультацій для авторів ініціатив та контроль за реалізацією проектів-переможців.
Мільйон для лікарні
Кореспондентам «Нової Доби» вдалося поспілкуватися з автором одного з проектів-переможців — створення алеї та облагородження території КНП «Перша міська лікарня» Черкаської міської ради Сергієм Кіріченком.
Сергій Павлович жартуючи називає себе «професійним хворим», оскільки, як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС чимало часу проводить у приміщенні лікувального закладу.
— У Макаренка в «Педагогічній поемі» був такий персонаж — Блюм. От він говорив, що багато ідей у того, у кого багато грошей. У кого ж грошей немає, в того ідея одна — як їх дістати, — жартує Сергій Кіріченко, згадуючи, як вирішив подати власний проект на розгляд. — Подивіться на ці тротуари (вказує на побитий шматок асфальту) — ними небезпечно ходити і здоровим людям, особливо взимку чи в темну пору року. Що вже говорити про хворих? Це була перша наша спроба отримати гроші під цей проект, і вона виявилася вдалою, хоч і конкурували ще з 39-ма іншими ідеями.
За словами інженера КНП «Перша міська лікарня» Черкаської міської ради Ірини Удалої, передбачено не лише створення алеї для зручності хворих та тих, хто приходить їх відвідувати, а й перетворення недобудови на подвір’ї лікарні на комфортабельну зону відпочинку.
— Створимо клумбу і встановимо лавочки по колу, контейнери для сміття, кашпо для квіткових композицій. Роботи плануємо завершити в третій декаді вересня. Із виділеного мільйона освоєно вже більше 300 тисяч. Більше 40 тисяч витратили лише на проектну документацію, виготовлену КП «Черкасиінвестбуд», — пояснює Ірина Удала.
Хоча бюджет проекту з облагородження території лікарні освоєний лише на 33%, Сергій Кіріченко вже підготував і подав до «Громадського бюджету-2016» нову ініціативу для першої міської лікарні — обладнання парковки між лікарнею та поліклінікою.
— Там дуже вузько, немає змоги навіть проїхати, не те що припаркувати машину, що створює незручності як нам, так і відвідувачам і персоналу поліклініки та жителям провулку Медичний, — коментує Ірина Удала. — Маємо іще один проект, поданий іншим жителям Черкас, — це створення доріжок для теренкуру (метод санаторно-курортного лікування, який передбачає дозовані фізичні навантаження у вигляді піших прогулянок) у нашому парку, який є продовженням парку Сосновий бір.
Громадський бюджет: пряники і граблі
Звісно, як і будь-яка нова справа, ініціатива з громадським бюджетом наштовхується на недовіру громадян до влади, сформовану роками, нерозуміння частиною громадськості моделі партиципаторного бюджетування і навіть погрози незадоволених прийняттями тих чи інших рішень. За словами директора Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Наталія Джуган, ефективне запровадження світової практики бюджету участі гальмують тривалі дискусії між громадськістю та посадовцями місцевого самоврядування і, як наслідок, затяжні строки прийняття рішень.
— На щастя, Черкаси щодо впровадження партиципаторного бюджету є «передовиками». Зокрема, нам вдалося подолати проблему ідентифікації з допомогою електронного голосування оскільки кожен учасник «авторизувався» за допомогою інтернет-банкінгу (учасниками програми стали 6 різних банків. (У той же час у Чернігові було лише паперове голосування, а в Луцьку можна було голосувати також на сайті, але там була відсутня авторизація, тож існувала можливість «накрутки» голосів). Серед сьогоднішніх досягнень громадського бюджету в Черкасах можна назвати налаштування діалогу між громадськістю та посадовцями, визначення найбільш актуальних проблем міста та широку поінформованість громадськості із моделлю партиципаторного бюджетування.
До речі, завдяки системі ідентифікації через Інтернет-банкінг вдалося уникнути голосування жителів інших міст України. Так, не було враховано 608 голосів мешканців Києва (44), а також села Червона Слобода (24), міст Сміла (17) і Золотоноша (12) та села Хутори (11).
Окрім того, три проекти не були реалізовані через відмову авторів від участі (проект реалізовуватиметься в інший спосіб чи потребує уточнення). А 12 отримали негативний висновок через строк реалізації більше 2 років, вартість більше 1 мільйона гривень або ж реалізацію через інші програми.
Польський бюджетний бум
В Україні механізм бюджету участі запрацював завдяки фундації українсько-польського партнерства ПАУСІ наприкінці 2015 року. Тож вітчизняні «першопрохідці» спиралися на польську модель. Що ж до самої західної країни-сусідки, то тут уперше бюджет участі з’явився у 2011 році. При цьому з кожним роком їх ставало все більше, ледь не в геометричній прогресії. Обсяги бюджетів участі у Польщі — від 40 тисяч до 60 млн злотих, від 0,002% до 3,4% від загального бюджету міста. Активність мешканців у процесі розподілу частки громадського бюджету при цьому становить від 2% до 40%.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», у останньому розподілі бюджету участі у Варшаві в голосуванні взяли участь 170 тисяч мешканців. На розгляді було близько 2000 проектів. Схожі проекти — регіональні, які можна зробити повсюдними, — розширюють (наприклад, велодоріжку не лише в одному районі, а мережу по місту).
Загальноміського бюджету участі у Варшаві наразі немає. У Варшаві весь бюджет розділено між мікрорайонами. Наприклад, на 18 мікрорайонів є 18 окремих партиципаційних бюджетів. У столиці Польщі проекти перевіряють працівники міської ради, які відповідають за цей напрям. Критерії оцінки такі: цізавдання мають входити в компетенцію міста, повинні бути реалізовані протягом року, мати загальнодоступний характер, відповідати бюджету в межах заявленої суми, бути реалізованими на ділянці, яка є власністю міста. Якщо це приватна територія, то має бути дозвіл приватних осіб, а також відповідати місцевим стратегіям і програмам.
Норми цілком відповідають правилам подачі проектів до партиципаторного бюджету Черкас. Щоправда, у нас бюджет одного проекту обмежений мільйоном гривень, а його автор повинен бути повнолітнім та проживати в нашому обласному центрі.
Відхилення проекту можна оскаржити, а ще доопрацювати відповідно до зауважень працівників міськради.
Від редакції: Нагадаємо, що перемогу у минулорічному конкурсі проектів Громадського бюджету м. Черкаси здобули ще 5 проектів. Серед них: реконструкція будівлі дитячого майданчику ДНЗ №18 (600 тисяч гривень, виконано майже на 70%), реконструкція будівлі дитячого майданчику ДНЗ №35 (930 тисяч гривень, виконано на 69%), реконструкція дитячого майданчику ДНЗ №83 (860 тисяч гривень, виконано на 49%), благоустрій гімназії №9 (600 тисяч гривень, виконано на 50%), створення спортивного залу імені Героя АТО Сергія Амброса (1 мільйон гривень, виконано на 34%).
Кореспонденти «Нової Доби» й надалі інформуватимуть своїх читачів про хід робіт на перелічених об’єктах.
