Артур Мельничук – асистент кафедри онкології із Запоріжжя. Цього року він вдруге став татом. Пригадує, що радість повторного батьківства затьмарив початок повномасштабного вторгнення росії на територію України та прогресуюча окупація області, йдеться в сюжеті «ВІККА».

− Ми дуже хвилювалися, хоча попри все народила дружина в Запорізькому обласному перинатальному центрі в строк. Пологи минули успішно, але в сховищі та під звуки сирен, − ділиться пан Артур.

На початку березня в родині Мельничуків народилася друга донька. Дружина з дітьми вимушено евакуювалася до родичів за кордон. Чоловік переїхав до Черкас, де живуть його батьки, та влаштувався на посаду хірурга в обласний онкодиспансер. Каже, що цінує можливість здобути новий досвід у роботі.

− Є чому й мені тут навчитися та є що показати колегам, працюємо злагоджено, − зазначає медик.

Завідувач організаційно-методичного відділу Черкаського обласного онкологічного диспансеру Ігор Гайдай зазначає, що навчатися лікарям потрібно постійно, тож поява нових спеціалістів у медзакладі є хорошою можливістю обмінюватися досвідом.

− До нас приїхали дуже кваліфіковані лікарні, навіть наукові працівники із Запоріжжя, Харкова. Нещодавно на Чернігівщину повернувся лікар, який допомагав у проведення гемодіалізу нашим пацієнтам. Тож переймати досвід є кому та від кого, − говорить Ігор Гайдай.

Артур Мельничук поки що не знає, чи повернеться родина до Запоріжжя чи лишиться жити в Черкасах, усе залежатиме від ситуації в країні та можливостей, що будуть на той час.

Ця публікація була підготовлена в межах проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Нова Доба» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.