Саме так − всі три слова з великої. Він отримав поранення, захищаючи Батьківщину. Незважаючи на ампутацію, відновив функціональність і зайнявся спортом. На Іграх Нескорених взяв декілька медалей. У тому числі «золото» зі стрільби з лука.

Ми з ним предметніше познайомились на нещодавньому регіональному ветеранському форумі. Тоді говорили про підтримку ветеранського бізнесу. Зайшла мова про допомогу та менторство. Вадим намагається знайти себе в непростому логістичному бізнесі – має свій транспорт, інколи сам працює водієм, вивчає функції диспетчера та логіста.

У перерві форуму проговорили окремі деталі, зрозуміли чого не вистачає Вадиму для більше ефективного бізнесу. І от він повернувся зі змагань – одразу взявся вести свої справи.

Як я і обіцяв Вадиму, допоміг йому у придбанні нових акумуляторів на вантажівку, допоміг розібратися з обов’язковим страхуванням та технічним оглядом, надав доступ до свого аккаунту на work.ua, на черзі знайомство з потенційними замовниками послуг перевезення «шторкою».

Свої висновки. Менторство – це не тільки про допомогу чимось ресурсним, а, насамперед, про взаємодію, про обмін досвідом та контактами, про комунікацію. І головне, для мене роль ментора є не дуже звичною. Натомість Вадим може бути дуже сильним ментором для своїх побратимів. Не тільки в бізнесі, але і в звичайній життєвій мотивації.