Рік Червоного Півня видався насиченим і приніс багато змін не тільки жителям Черкащини, а й громадянам України в цілому: реформи в галузях освіти й медицини, пенсійна реформа та інші. Та й кожен із нас може пишатися своїми маленькими досягненнями й перемогами. Напередодні Нового року журналісти «Нової Доби» розпитали дорослих черкащан та дітей про їхні успіхи та досягнення.

Юрій Ткаченко, голова Черкаської ОДА:
− Одне з найвагоміших досягнень року, що минає, – це реалізація масштабних проектів, над якими ми працювали. Це й реформа з децентралізації, ми увійшли в трійку областей за темпами об’єднання громад. Крім того, це й інноваційні школи, нам удалося закумулювати кошти в медичну галузь: закупівля швидких, обладнання: агіографічного, яке дасть змогу рятувати життя наших людей, створення кабінетів здорової жінки. А також залучення коштів на дороги – 96 км доріг відремонтували цьогоріч. У моєму житті найбільшим досягненням стануть успіхи моїх синів, які вони покажуть у навчанні, у спорті. В основному за цей рік удалося реалізувати все задумане, працюємо в такому темпі й надалі.

Валентина Коваленко, депутат Черкаської обласної ради:
– Цьогоріч я із лютого, не повернувшись на своє робоче місце, після посади голови обласної ради, в Черкаський національний університет, де я працювала доцентом кафедри української літератури та компаративістики, змушена була освоювати іншу професію. Це професія методиста Малої академії наук, яка діє при Обласному центрі роботи з обдарованими дітьми. Коли приходиш на нову роботу – це нові обстановка, люди, керівництво, треба призвичаюватися до тих традицій і заявити про свої можливості. Тому цей рік став для мене роком освоєння нового робочого місця. Щодо особистих досягнень – мені дуже приємно, що за цей рік я «підтягла» дуже багато роботи у плані дослідження свого родоводу. Я дійшла до 10−11 колін за декількома родовими гілками для своїх уже внуків. Дослідила родовід відомого письменника Тодося Осьмачки. Написала посібник для вчителів по роботі із обдарованими дітьми. Творча людина, коли досягає якихось певних знахідок у своїй діяльності творчій, то отримує від цього задоволення. Життя йде, і я продовжую намагатися бути потрібною для освітян та представників культури.

Віктор Григор’єв, заступник головного лікаря Смілянської ЦРЛ ім. Софії Бобринської:
– Як для адміністратора лікувального закладу, найбільшим досягненням стало створення Шевченківського госпітального округу з центром у місті Сміла. Запам’яталися у 2017-му активні дії Уряду та Верховної Ради щодо реформування медичної галузі. І хоча до ухвалених законів питань значно більше, ніж у них є відповідей, але це реальний крок у напрямку виходу із катастрофічного стану охорони здоров’я. Із особистих досягнень найбільше запам’яталося відновлення творчої діяльності музичного дуету та участь у концертних програмах із дуже цікавими, талановитими виконавцями. Цього б ніколи не сталося без підтримки сім’ї, друзів та партнерки по дуету. Також, у 2017 році в мене здійснилося бажання, про яке я мріяв та йшов до нього протягом 3 років – я здійснив подорож на мотоциклі фортецями та замками західної України. З моїм другом ми проїхали 1 800 км та відвідали 10 областей України.

Олег Куклін, директор Черкаського державного бізнес-коледжу, професор:
– У 2017 році ми почали проводити оплачувану практику студентів бізнес-коледжу в Німеччині та Болгарії. У Латвію стали відправляти студентів і викладачів за програмою «Еразмус +» коштом грантів Євросоюзу. Першими в Україні отримали право проводити навчання за програмами американського Broward College у Флориді. Я двічі у 2017 році по одному тижню прочитав свій курс лекцій із лідерства в європейських університетах. І зрозумів, що за одну лекцію мені можуть платити 100 євро, а не 100 гривень.

Оксана Оробець, трикратна чемпіонка світу з фітнесу, кроссфіт-атлет, спікер:
– Моє професійне досягнення: стала абсолютною чемпіонкою світу з фітнесу та створила авторський курс «Основи харчування для атлетів». Особисте – побувала в 10 країнах світу. Також запам’яталися мої семінари, які почала проводити тільки в цьому році. Уже відбулося – 10. Цьогоріч у мене було 9 турнірів із кроссфіту, кожен був особливим. Відбулося кілька дуже знакових особистих знайомств, що вплинули на мій світогляд. Я стала тіткою і хресною мамою.

Володимир Чос, журналіст і краєзнавець:
– Я дуже люблю свою роботу, тому в мене той цікавий випадок, коли неможливо відділити особисте життя від професійного. У творчому плані рік видався вдалим. За краєзнавчу роботу мене відзначили обласною персональною стипендією для діячів культури, а потім ще й визнали лауреатом престижної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича. Така висока оцінка моєї скромної праці справді надихає і окрилює. Плани на рік навіть перевиконав. Крім відзначених премією, нещодавно видав ще дві нові книги – збірку гуморесок та чергову велику працю про минуле та сьогодення рідного Городища. І дослідницька робота не зупиняється! Нині в роботі ще кілька цікавих краєзнавчих книг.

Максим Михлик, очільник ЧОО КВУ:
− Це був напружений рік для мене, адже разом із колегами долучився до просування реформи децентралізації і виборчої системи. Цьогоріч відбулось три виборчі кампанії з перших місцевих виборів і я був задіяний в організації системи навчання членів виборчих комісій та активу новостворених ОТГ в 5-и областях Центральної України. Загалом долучився до організації і проведення більше 100 різноманітних заходів, а це досить виснажливо. Щодо особистого професійного досягнення, то вперше довелось проводити навчання відразу для 150 учасників, адже до цього я працював зі значно меншими аудиторіями. 2017 рік став першим роком, коли мені нарешті вдалось посадити на велосипеди всю свою родину. Молодша донька довго не могла опанувати велосипед і мені довелось вдаватись до хитрощів, шантажу і системи бонусів. Зате тепер ми вже разом плануємо вело мандрівки і чекаємо весни. За рік, що минає, найбільше запам’ятався відпочинок у Грузії, куди ми двома родинами кілька днів добирались на пароплаві. Цьогоріч щось удалось, щось ні. На початку року наша родина планує, що треба обов’язково зробити в наступному році й зазвичай 70−80 % пунктів нам вдається виконати. Одна тільки річ вже кілька років переходить із одного плану в інший і ніяк не виконається. Це – Перемога України. Сподіваюсь, що в 2018 році цей пункт буде закритий.

Оксана Ковбоша, депутат Черкаської обласної ради:
− У плані професійному найбільше радію з того, що вдалося з колегами реалізувати великий наш проект − провести Вишкільно-патріотичний табір «Гайдамацьке коло − 2017». Виховувати патріотів серед зростаючого покоління − це одна з пріоритетних цілей в моїй діяльності. Серед особистих досягнень можу лиш відзначити перемогу над самою собою, зокрема у формуванні нових корисних звичок у плані спорту, здорового харчування, самодисципліни. Цей рік був насичений різними цікавими подіями на Черкащині, тому провести його вдалося дуже активно. Зокрема для мене найбільше запам\’яталося фестивальне літо у Холодному Ярі та на рідних теренах Тараса Шевченка. Свої бажання, цілі, сподівання я розділяю на великі (довгострокові) і малі. У цьому році дещо краще підійшла до планування, тому більшість того, про що мріяла, вдалося реалізувати. Є деякі великі сподівання, до яких прагну, але вони потребують більших зусиль і більше часу. Так що все ще буде.

Марина Волошенко, фахівець у сфері PR, політичний оглядач, громадський діяч:
− Думаю, що найбільше професійне досягнення у мене ще попереду) 2017 був насиченим різноманітними проектами. Цього року більше часу приділила PR-проектам у сфері спорту. Зокрема, вдалось гідно представити Україну на конференції Президентів федерацій триатлону країн Європи у місті Кіцбюель та на міжнародному Конгресі членів Національних та континентальних федерацій з триатлону, яка відбулась у Мадриді. Також долучилась до роботи в ще одному політичному проекті. Також цього року активно попрацювали в громадському секторі. Нашій громадській організації «Актив громади Черкас» вдалось реалізувати чимало меценатських проектів пов’язаних зі спортом та допомогою військовим. Нарешті майже навчилась знаходити час для особистих речей. Зайняття йогою, легкі посиденьки з подружками, читання книг та перегляд фільмів, відвідини вистав та виставок. Раніше дуже важко було вирватись із робочого графіку та домашніх справ. Діти стали більш самостійними, робочий процес відлагодила і навчилась делегувати повноваження. Цей рік − захоплива історія з багатьма героями та дійовими особами. Нові люди, нові проекти, робота, навчання. Півроку разом із черкаською командою під керівництвом Андрія Більди навчались у «Школі мерів», захистились і отримали Сертифікат. Долучились до розробки Стратегії міста Черкаси. У мене з’явилось ще одне цікаве хобі. Трохи не жіноче, правда) Опановую стрільбу з різних видів зброї. Та я це врівноважую постійними заняттями йогою. Життя постійно вносить корективи в наші плани. Тож і цього року мені щось вдалось, а щось ні. Познайомилась із трьома чудовими країнами (хоча і не тими, в які планувала потрапити цього року). Дуже багато речей взагалі зробила вперше − покерувала відреставрованим військовим кораблем, покаталась на водних гірках з дітьми, проїхалась у плацкартному вагоні потягу, занурилась із аквалангом, стала донором. Впевнена, що далі буде ще цікавіше! Бо життя прекрасне і несподіване, а планів завжди багато.

Юлія Хоменко, учениця 4-А класу, Перша міська гімназія м. Черкаси:
− Усе розпочалося ще з минулого року, коли мені довірили вести власну програму на телеканалі «Рось». Вона має назву «Юлині історії». У ній я розповідаю цікавинки нашого міста. До цього два роки працювала у «Вечірній казці». Працювала я довго – до літа. Потім вирішила взяти справжню відпустку, як у дорослої людини. Мала десять днів на відпочинок, тому вирішила поїхати до Львова. Також я познайомилася із багатьма талановитими особистостями. Зокрема, з істориком – Сергієм Ганницьким, дизайнером – Любов’ю Дорошенко, вчителем із етикету – Світланою Білоус. Я − активний учасник заходів у гімназії, де навчаюся. Цьогоріч брала участь у конкурсі «Я – колекціонер»: збираю помилки із книжок, і взагалі з життя.

Аліса Блєднова, учениця 5-А класу, Черкаська спеціалізована школа №28:
− Цей рік був доволі насиченим. Я закінчила модельну школу «MIFIDA Models». Брала участь у двох показах дитячого одягу. Бути моделлю мені сподобалося, адже так я навчилася не лише ходити подіумом, але й акторській майстерності, хореографії. Водночас поборола страх перед камерою. Виступала у виставах театру, а також стала однією з переможців Інтернет-конкурсу «Розумник-2017». Часто писала шкільні олімпіади з математики, природознавства й англійської мови. Також запам’яталася поїздка до Греції.

Анастасія Юрченко, учениця 5-А класу, Черкаська загальноосвітня школа № 2:
− Одним із найбільших досягнень у 2017 році для мене стала перемога у міжнародному конкурсі танцювального колективу «Soul Dance». У цілому, займаюся танцями протягом чотирьох років. Також цьогоріч я виступала індивідуально та посіла призові місця на різноманітних конкурсах. Були й падіння, навіть перелом ноги, але я не здавалася, тому нині вмію робити трюки, які виконують справжні професіонали. Під час всеукраїнського туру ми з колективом знайомилися з різними талановитими людьми. Запам’яталося, як брали автограф у Влада Ями на одному з конкурсів у Києві.

Ілля Андрушко, учень 4-Б класу, Перша міська гімназія м. Черкаси:
− Я вже протягом чотирьох років займаюся авіамоделюванням, тому беру участь у міських та всеукраїнських конкурсах із авіамодельного спорту. Цьогоріч посів перше місце на обласних змаганнях. Ми з моїм вчителем довго тренувалися перед цим, адже головним завданням було, щоб виготовлений літак протримався у повітрі якомога більше часу. Мій пролетів 7,5 хвилини, хоча важив при цьому дуже мало. Я його зробив із легкої деревини, яку видобувають в екзотичних країнах. Що легша конструкція, то довше часу вона може протриматися у повітрі. Також я колекціоную конструктори, які повторюють відомі світові будівлі. У моїй колекції є англійський міст – Bridge stone, Ейфелева вежа і Біг-Бен. Колекцію почав збирати ще до того, коли пішов до школи. У майбутньому я хочу стати авіаконструктором.

Дарина Юрченко, учениця 5-В класу, Черкаський НВК №34:
− Цей рік для мене був досить напруженим, але й досягнення в мене також були. У березні мені запропонували взяти участь у конкурсі малюнків. Моя робота опинилася серед найкращих, тому її розмістили в Черкаському обласному художньому музеї. У червні я була в англійському таборі, де отримала подяку за знання цієї мови. Жовтень приніс незабутні враження, адже я побувала у чотирьох країнах Європи: Польщі, Чехії, Австрії та Угорщині.

Вероніка Пісоцька, учениця 4-Б класу, Перша міська гімназія м. Черкаси:
− У цьому році отримала чимало нагород. Я займаюся спортивними бальними танцями чотири роки. Уже маю 20 медалей, багато дипломів, а також кубок. Зі школи теж є дипломи за конкурси з англійської та української мов, математики та інші. У конкурсах особисто для мене головне не перемога, а, власне, сама участь. Запам’яталася поїздка до дуба Максима Залізняка, що біля Чигирина. Ми з однокласниками підіймалися на Богданову гору, а також відвідали «Зерноленд». Зазначу, що не тільки цей рік, а взагалі чотири останні роки стали для мене дуже насиченими різноманітними подіями.

Ксенія Єфіменко, учениця 5-Д класу, Черкаська спеціалізована школа №17:
− У цьому році в мене було багато досягнень. Я почала займатися журналістикою на гуртку «Юні кореспонденти». Пройшла свій перший журналістський квест і отримала багато «юніків» (заохочувальна валюта, яку отримують вихованці гуртка – ред.). Відвідую заняття з німецької мови, а також займаюся хортингом – бойовим мистецтвом козаків. Цьогоріч отримала два дипломи, три грамоти і медалі, а також два ранги (підвищення професійного рівня у хортингу). Маю вже четвертий ранг – одне з моїх найбільших досягнень. Брала участь і в шкільних олімпіадах: отримала два дипломи за перше місце та три дипломи за друге місце в онлайн-тесті «Олімпус». Почала займатися спортивними бальними танцями та пройшла першу в своєму житті атестацію.