Бо й справді: ми достатньо обізнані з традиціями Західного Різдва, а ось Великоденними – не надто. І на те випадає, що в Європі про сам «привід» не завжди й пам’ятають.

Болгарія
Загалом свято схоже на наше. Крім фарбованих, переважно у традиційний спосіб яєць, викладених навколо особливого пасхального хліба, на столі багато м’яса. До речі, більшість болгар не відмовляються від нього і в піст. Як і у нас, у Болгарії охоче б’ються на яйцях, але переможець не завжди радий, оскільки мусить з’їсти «трофей». Із певного моменту це навіть може бути небезпечним.

Греція
Ще одна країна, де Великдень можна відзначити у колі православних. У Велику П’ятницю в усіх містах здійснюють хресний хід із Плащаницею. Оскільки більшість людей у Греції віруючі, навіть у невеликих селах процесії бувають дуже багатолюдними, адже вдома залишаються лише дуже хворі. Уночі у Велику Суботу в церквах гасять всі вогні. Нарешті, з’являється перша свічка, вогонь від якої швидко поширюється серед вірян, і після цього в небо злітають сотні феєрверків, а перед храмами спалахують грандіозні вогнища.

Німеччина
У Німеччині Великдень вважається мало не… дитячим святом. Напередодні у селах заведено палити багаття, щоб спалити все погане. У вихідні батьки влаштовують діточкам яєчний квест: ховають шоколадні «крашанки», звалюючи провину на якогось пасхального зайця. Малі повинні знайти всі яйця та до них отримати ще й подарунок.

Іспанія
У цій країні цілий тиждень перед Великоднем відпочивають, готуючись до події. Усе починається Вербної неділі (тобто у них, очевидно, Пальмової), коли віряни з гілками йдуть містом. Такі дійства відбуваються і в наступні дні: представники різних братств урочисто йдуть вулицями зі свічками в руках, зображеннями святих та фігурами Христа, дехто звалює собі на плечі доволі масивні хрести. Кожне братство супроводжує власний оркестр. У Велику П’ятницю трагічні процесії, що символізують шлях на Голгофу, тривають із досвіта і мало не до півночі. У процесіях обов’язково буде група тих, що несамовито каються: вони йдуть босоніж і б’ють себе батогами. І, нарешті, яскраві радісні колони з’являються на вулицях у неділю.

Польща
Святкувати у цій країні заведено два дні поспіль – у неділю та наступний за нею понеділок, який називають «мокрим». Вважається, що вода приносить щастя, здоров’я, успіх, багатство, тому потрібно допомогти кожному зустрічному, щедро обливши його бодай із кухля, а краще – із відра. Ця традиція жива і в містах та містечках Галичини, яка колись перебувала у складі Польщі. Там понеділок називають «поливаним». Із частувань, крім традиційних фарбованих яєць, на столі зазвичай з’являються «мазурики – пироги з пісочного тіста.

Португалія
Великдень у цій країні – одне з найбільш яскравих і красивих свят. У містах і селах проходять урочисті ходи зі смолоскипами, з квітами, паради оркестрів, галас та веселощі не вщухають кілька днів поспіль. А завершуються святкування наступної за Великоднем суботи дивним обрядом: у приморських населених пунктах, яких у Португалії чимало, рибалки проводять «похорон тріски». Вони проносять вулицями труни з кількома рибинами, виголошують траурні промови, але при цьому танцюють і співають.

Франція
Кажучи по правді, ця країна – не найцікавіший «пасхальний» напрям, а сучасні французи – далеко не найнабожніший народ. Відтак і святкування доволі світські: люди просто ходять один до одного в гості та відзначають не скільки воскресіння Христа, скільки прихід весни. Як і в Німеччині, від дітей ховають яйця. Раптом би вас не запросили в гості – не варто сумувати: цього дня чимало французів збирають кошики з провізією та вирушають на пікнік до найближчого парку чи лісу.

Чехія
Тут змішалося усе: у п’ятницю здійснюються хресні ходи, у суботу перед церквами і соборами палають багаття. Коли воно гасне, з попелу обов’язково беруть пару вуглинок – вважають, що вони оберігатимуть дім від пожежі. Власне Великдень обмежується щедрим домашнім сніданком, що поволі переходить в обід, а потім хто в змозі (а в змозі майже усі), вирушають до місцевих господ, тобто пивних. Найцікавіше ж коїться у понеділок. Є повір’я, що якщо цього дня «почастувати» жінку вербною лозиною, то вона стане ще вродливішою. Тому по всій країні натовпи «благодійників» ганяються з різками за дівчатами та молодими жінками. Ті не губляться, обливаючи чоловіків водою.