З міжнародним днем кави!

Іван Десятніков, RSS,
Дата: 1-10-2018, 12:41

З міжнародним днем кави!
Еспресо, глясе, капучино, лате, мокко, ристретто, фрапучино, американо – у всіх, хто часто вимовляє ці слова, сьогодні, 1 жовтня, свято – міжнародний день кави!
Кавовий напій є другою за об’ємами споживання речовиною на Землі після води. Переживши періоди злету та падіння популярності, кава сьогодні є не лише напоєм, вона стала елементом масової культури.
Шлях від маловідомого гіркого напою аравійських кочівників до всесвітньої популярності кава пройшла за п’ять століть.
Сьогодні 40% світового виробництва кави припадає на Бразилію. Але батьківщина кавового дерева – Ефіопія. У цій країні кавові боби, щоправда, не заварювали, а їли загорнутими у тваринний жир. Напоєм каву зробили араби, які привезли кавові дерева на Аравійський півострів на початку XV століття. Від арабів пиття напою з настояних на окропі кавових зерен перейняли турки-османи. З середини XVI століття кав’ярні стають поширеними в Османській імперії.
Першими європейцями, які скуштували і вподобали каву, були мандрівники та моряки торгівельних суден. А перша в Європі кав’ярня відкрилася лише у 1632 році в італійському місті Ліворно. Лондонська кав’ярня «Віргонія», заснована 1652 року, працює і досі. Та кава завоювала Європу після того, як її вподобали у Франції. 1669 року Король-Сонце Людовік XIV спробував каву на прийомі у турецькому посольстві і доля напою була вирішена. Саме турецьке слово «kahve» стало похідним для назви кави та закладів, де її подають, у більшості європейських мов. Хоча багатьом «турецький напій» здавався гірким і несмачним, але його терпляче пили, так само як носили краватки, перуки, користувалися парфумами та іншими тогочасними примхами французької моди.
Ставлення до кави змінив галичанин Юрій Кульчицький. До середини XVIII століття цукор був екзотичним і дорогим товаром у Європі, тому каву пили без будь-яких домішок. Але у 1680-х роках Ю. Кульчицький здогадався додавати до напою молоко, завдяки чому він став смачнішим. Й саме йому «віденська кава» завдячує своєю світовою славою.
У Новий Світ кава потрапила завдяки французу де Кліє. З великими труднощами він зміг привезти кавове деревце на острів Мартиніка та зібрати перший урожай ягід, які за зовнішній вигляд називають бобами. Де Кліє викрав живець і зерна кавового дерева з королівської оранжереї, але завдяки величезному комерційному успіху французьких кавових плантаторів з Вест-Індії, його пробачили. Як і Кульчицькому у Відні, де Кліє на Гваделупі встановили пам’ятник у подяку за поширення кави. Сьогодні найбільше кавових зерен збирають саме у латинській Америці. Але історія стрімкого злету кавових плантацій Нового Світу, на жаль, завдячує стрімкому росту кількості чорних рабів на цьому континенті.
В Україні, швидше за все, кава з’явилася майже одночасно з Османською імперією. Козаки, які мали тісні стосунки з Кримом і безпосередньо з Туреччиною, мали знати цей напій. У кінці XVII – на початку XVIII століття кава згадується як давно відомий і звичний напій. Але у селянському середовищі кава була невідома, та цим Україна не відрізнялася від решти Європи.
З кінця XVIII століття каву стали вважати шкідливим напоєм. Каву широко вживали, але й часто лише з медичною метою – вважалося, що вона лікує кишкові кольки та мігрені. Слава кави відродилася лише у ХХ столітті. Сьогоднішня мода пити каву, мабуть, походить, як і решта елементів масової культури, з США. Ще 1773 року після відомого «Бостонського чаювання» американські колоністи відмовилися від англійського традиційного чаю і перейшли на вживання кави. 1920 року у цій країні був введений «сухий закон» - заборона виготовлення, продажу і вживання спиртних напоїв. Це дало могутній поштовх продажу кави. Почався «кавовий бум», відлуння якого розлетілося по усьому світу.
Смачного!

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода