Зміни погоди наприкінці зими можуть вплинути не лише на агрокультури, а й на здоров’я черкащан. У лютому сім погод надворі: сіє, віє, крутить, рве, зверху ллє, а знизу мете, – казали колись у давнину. І хоча відтоді багато чого змінилося, ця приказка не втратила актуальності. А ще незмінним лишився вплив різких змін погоди на людину і її діяльність.
Марта Григорівна із Христинівського району до прогнозів погоди завжди ставиться з особливою увагою. І не дивно, адже, за словами жінки, будь-яку найменшу зміну вона відчуває кожною кісточкою.
– Руки болять, ноги крутять, голова розколюється просто! І це до того, як із ліжка злізу зранку. А ще ж і робити щось треба, – журиться жінка. – Хай небагато вже й натрудиш старечим руками, але ж однаково «кручуся». Он і коза в сараї мекає, і два десятки курочок по городу тиняються. А це ще дід мій з доброго дива кролів завів. Я їх терпіти не можу: воно мені пацюками тхне. Але ж бува, що і в нього серце прихопить, то не встає з ліжка – інфаркту боїться. Мені ж коло того всього добра – хоч хвора, хоч здорова, – все крутися. Добре, що хоч прогноз погоди уважно завжди слухаю, тому знаю, коли трохи наперед можна заготувати, щоб тоді, як геть погано стає, не зітхати.
Щоб дізнатися, як і наскільки нинішні перепади тиску, вологості і температур вплинуть на черкащан і нині, і в майбутньому, «Нова Доба» звернулася до експертів.
За словами лікарів, подібні проблеми зі здоров’ям за нинішньої зими мають багато черкащан. Лариса Дудник, завідувач терапевтичного відділення радіаційного захисту населення КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської міської ради», керівник обласного центру радіаційного захисту населення, головний позаштатний спеціаліст із питань ОМД потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС УОЗ ОДА зауважує, що найбільш вразливі до погодних змін люди, які страждають на серцево-судинні захворювання – артеріальну гіпертензію, хронічні порушення мозкового кровообігу, вегето-судинну дистонію, порушення серцевого ритму, а також пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту; значну метеозалежність мають і пацієнти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (вони як «барометри» – зазвичай відчувають зміну погоди за декілька діб).
– У судинах є термо-, батмо-, гідрорецептори, які сприймають коливання температур, атмосферного тиску, вологості повітря тощо. Зазвичай ці рецептори розташовані в магістральних судинах – це сонна артерія, аорта та інші. І коли погода змінюється, знижується або підвищується атмосферний тиск, різко коливається температура повітря чи збільшується вологість – рецептори сприймають цю інформацію й миттєво на неї реагують: виникає спазм або настає релаксація судин, а це в свою чергу викликає головний біль, відчуття важкості в голові, загальну слабкість, підвищену втомлюваність і пригнічення настрою. Окрім цього, в окремих людей виникає психологічна залежність від інформації про зміну погоди в майбутньому та про зміну барометричного тиску, – пояснює Лариса Дудник.
Крім того, лікарка зазначає, що метеозалежність проявляється підвищенням або зниженням артеріального тиску. У пацієнтів, що страждають на стенокардію напруги, можуть з’явитися напади стенокардії, порушення серцевого ритму. Хворі, які страждають на патологію шлунково-кишкового тракту, при таких погодних змінах відчувають здуття живота, посилення болю у животі, печію.
Щоб бути менш вразливим до погодних змін, лікарка рекомендує у цей період спостерігати за своїм організмом. Пацієнтам із серцево-судинними хворобами за потреби (проконсультувавшись із лікарем) можна приймати додаткові медичні препарати – судинні, гіпотензивні, проти аритмічної дії, людям зі стенокардією напруги – завчасно прийняти препарати, що запобігли б цим симптомам метеозалежності.
Для профілактики метеозалежності значення мають фізична активність (особливо для молодих осіб – навіть звичайні прогулянки на свіжому повітрі), збалансоване повноцінне харчування, загартовування, повноцінний сон (не менше 6–8 годин, літнім людям – не менше 8-ми годин). Для зміцнення імунітету в період різких перепадів температури й погодних змін Лариса Михайлівна радить приймати полівітаміни, у складі яких має бути не менше як 10 вітамінів і мінералів. Серед мікроелементів при метеозалежності важливо, щоб до організму надходили магній і селен.
Як повідомляють спеціалісти в галузі агротехніки, така погода може мати свої наслідки і для сільськогосподарських рослин. Що, без сумніву, вплине на життєдіяльність усієї нашої аграрної області.
– Нинішня ситуація на полях має значення для аграріїв. Цьогорічна осінь загалом була сприятливою для рослин. Земля набрала достатні запаси вологи, і це добре для майбутнього врожаю, – розповідає агроном Черкаської філії ТОВ науково-виробничої фірми «Агросвіт» Сергій Іщенко. – Та сніг накрив ледь мерзлу землю, і в цьому недолік для рослин: вони продовжували рости під сніговим покривом. Тому після того, як повністю зійде сніг із полів, можна буде говорити точніше про стан озимини. Слід зважати на те, що рослини можуть випрівати, особливо у низинках. Також імовірні грибкові захворювання, тому треба бути готовим до боротьби з інфекціями.
Згубний вплив, викликаний аномальним теплом, турбує не лише професійних землеробів.
– На основі спостережень слід зазначити, що мишовидні гризуни наразі не становлять загрози, та слід звернути увагу на незначне ураження борошнистою росою та септоріозом, – зазначає начальник відділу прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Ірина Іщенко. – Лише після танення снігового покриву й за умови відбору монолітів для проведення дослідів можна буде дати повну характеристику ураження майбутнього врожаю.
Як інформують в управлінні АПК Черкаської ОДА, у Черкаській області станом на 31 січня поточного року посіви озимих культур на зерно знаходяться в доброму та задовільному стані на 97,4 % (майже 200 тис. га) площі. За даними відділу організації виробництва та інженерного забезпечення управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА, 65,5 % посівів – у доброму стані, 31,9 % – в задовільному, а 2,6 % посівів є слабкими та зрідженими.
