BBC News Україна зібрала 20 термінів, які варто знати, щоб швидко розуміти про що йдеться, коли говорять про речі чи ситуації пов’язані з COVID-19
Коронавіруси – сімейство вірусів, 40 відомих науці видів. Звуться так через \”корону\” з молекул, якими вірус \”обманює\” клітини носія, щоб заразити їх. Донедавна найвідомішими були коронавіруси, які викликали \”тяжкий гострий респіраторний синдром\” (SARS, летальність – 9% від усіх інфікованих) та \”близькосхідний респіраторний синдром\” (MERS, летальність 35%). Вважають, що обидва штами виникли у тварин і передалися людині. Саме такі мутації, які \”розмивають\” міжвидові бар\’єри для коронавірусів, роблять їх такими небезпечними – людський імунітет просто не готовий до боротьби.
Sars-CoV-2 – новий штам коронавірусу, \”винуватець\” нинішньої пандемії і всесвітнього карантину. Уперше виявили у людини лише в грудні 2019 року в китайському місті Ухань. Назва – скорочення від \”Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2\”, \”тяжкий гострий респіраторний синдром коронавірусу – 2\”.
COVID-19 – хвороба, яку викликає Sars-CoV-2. За статисткою, що вже є, вісім з десяти хворих переносять її у «легкій формі» – з лихоманкою, кашлем, іноді головним болем і болем у горлі. У 14% інфікованих виникає пневмонія з серйозними ускладненнями дихання – тоді потрібні апарати штучного дихання. А ще у 6% заражених хвороба доходить до критичної стадії, коли імунна система виходить з-під контролю і виникає ризик смерті. Ліків від \”ковідки\”, як називають недугу в Україні, поки що немає. Але у більшості випадків вони і не потрібні, адже організм може перенести хворобу самостійно.
Карантин – обмеження в часи епідемії. Головна ідея – скоротити кількість контактів між людьми. Тому забороняють всі масові акції, закривають розважальні центри, парки і пляжі, зобов\’язують носити маски, респіратори і медичні рукавички. Утім, карантин може бути ще жорсткішим – аж до заборони особистого транспорту, закритих міст і перекритих доріг між областями. Перші карантинні обмеження в Україні ввели 12 березня й кілька разів посилювали. А закінчитися карантин має 24 квітня, хоча в уряді припускають, що його можуть і продовжити, якщо динаміка поширення коронавірусу не знизиться.
Надзвичайна ситуація – режим, який вводиться в областях чи у всій країні, коли \”порушуються нормальні умови життя\”. Наприклад – через епідемії. За надзвичайної ситуації влада може оголошувати різні санітарні заходи, евакуацію, посилювати охорону порядку, призупиняти роботу підприємств. В Україні \”ситуацію\” ввели 25 березня, після того, як її вже оголосили у 13 областях. Не слід плутати надзвичайну ситуацію зі значно більш жорстким \”надзвичайним станом\”. Головна різниця – надзвичайна ситуація не обмежує конституційні права і свободи, а надзвичайний стан – цілком: він може обмежувати свободу руху, зібрань і навіть дозволяти примусове вилучення майна у фірм чи окремих людей. Надзвичайний стан у Україні зараз не вводили, хоча окремі його атрибути діють як частина карантину.
Самоізоляція – утримання від будь-яких безпосередніх контактів із зовнішнім світом. Щоб не заразитися, або не заразити нікого іншого. Спочатку самоізоляція була фактично добровільною – для тих, хто повернувся з-за кордону. І мала тривати два тижні. Але з введенням карантину самоізолюватися закликають вже всіх українців – \”залишайся вдома\”, радять медики, правоохоронці, журналісти, телезірки та президент Зеленський. Водночас влада визначила, для кого самоізоляція обов\’язкова: всі, хто контактував з хворими на \”ковідку\”, у кого є її симптоми, або хто вже захворів, але не потребує госпіталізації. До \”обов\’язкових самоізолянтів\” долучили ще й всіх літніх людей (60 років і старше). На самоізоляції дозволяють зрідка виходити лише за продуктами та в аптеки, якщо вони не далі, ніж за 2 км від дому, а також двічі на день вигулювати тварин.
Обсервація – \”апгрейд\” самоізоляції, коли людей вже обов\’язковою ізолюють від зовнішнього світу у спеціальних місцях (\”ізоляторах\”, якими можуть бути санаторії, як у Нових Санжарах, чи готелі, як \”Козацький\” в Києві). Триває два тижні, протягом яких медики мають визначити, чи є у людей на обсервації коронавірус. Обсервація обов\’язкова для всіх, хто повернувся з-за кордону, хто контактував з хворими на COVID-19 та у кого з\’явилися симптоми. Крім того, на обсервацію відправляють тих, хто втік з обов\’язкової самоізоляції (тоді буде ще й штраф).
Соціальна дистанція – якщо вже довелося вийти на вулицю, то медики радять там бути подалі від інших людей. Мінімальна відстань – 1,5-2 метри. Саме на такій дистанції треба стояти в чергах. Крім того, на час пандемії радять відмовитися від рукостискань, обіймів та інших контактів, які порушують \”соціальну дистанцію\”.
Експрес-тести – один з тестів на коронавірус, який роблять за 10-15 хв. Це – мазок з носа, його може зробити будь-який лікар у будь-яких умовах, навіть вдома. Але експрес-тест не дає остаточної відповіді – якщо він негативний, це не обов\’язково означає, що людина точно здорова. Це лише свідчить, що у неї нема антитіл до коронавірусу. Самі ж антитіла з\’являються не одразу, тому якщо людина захворіла вчора, сьогодні експрес-тест не покаже хвороби.
ПЛР-тести – більш детальні аналізи, які проводять лише у вірусологічних лабораторіях зі спеціальним обладнанням методом ПЛР (\”полімеразна ланцюгова реакція\”). Цей метод застосовують у багатьох сферах – від криміналістики до наукових експериментів (так, наприклад, встановлюють батьківство). Ці тести можуть виявити хворобу і в перші дні після зараження, але їхні результати треба чекати до трьох днів. Зазвичай ПЛР-тести роблять, щоб підтвердити експрес-тести.
ШВЛ – системи штучної вентиляції легень. Ці апарати використовують для підтримки хворих на COVID-19, які через ускладнення не можуть дихати самостійно, або ж дихання настільки слабке, що не забезпечує достатнього кисню для організму. Ключовий елемент для кризових хворих на COVID-19.
Спецрейс – спеціальні авіарейси, якими українців екстрено доправляли з інших країн до України через пандемію. Почалося все ще 20 лютого, коли спецрейс компанії SkyUp привіз кілька десятків українців та іноземців з тодішнього епіцентру епідемії – китайського міста Ухань. Далі спецрейси повертали українців з інших країн: Італії, США, Таїланду і т.д. 17 березня Україна повністю припинила пасажирське авіасполучення, тому спецрейси стали єдиною можливістю для українців з далеких країн повернутися додому літаком. Головна проблема – потрапити на такий літак.
Спецперепустка – єдиний спосіб потрапити у громадський транспорт у часи карантину. Скористатися такими перепустками можуть лише ті, від кого критично залежить життя міста: медики, рятувальники, поліцейські, комунальники, продавці продуктових магазинів і аптек. Решті їздити громадським транспортом заборонено.
Захисні маски – стали справжнім символом епохи коронавірусу, а з 6 квітня ще й вашим обов\’язковим атрибутом, якщо хочете вийти на вулицю. До березня вони фактично зникли з усіх аптек (нерідко на вході висіли написи: \”Без масок не заходити. Масок у продажу немає\”). Але потім поступово повернулися на ринок, зокрема в онлайнмагазинах – вже з новими цінами. Функціонально ж всі види масок (хірургічні, процедурні, чорні вугільні, саморобні марлеві, маски PITTA) не можуть повністю захистити від коронавірусу. Зате можуть захистити оточуючих, якщо сам носій маски інфікований.
Респіратори – ще один обов\’язковий з 6 квітня аксесуар українців. Респіраторні маски вважаються кращим захистом, ніж медичні. З трьох класів захисту (FFP1, FFP2 і FFP3) останній – з червоним клапаном – може затримувати до 99% усіх частинок у повітрі, включно з вірусами. При цьому респіратори не захищають оточуючих від вас – через їхній клапан виходить концентрований видих, що може містити інфекцію.
Суперпоширювачі – носії вірусу, які можуть заражати багато людей. У середньому, за статистикою, інфіковані заражають коронавірусом двох-трьох-чотирьох людей (часто це члени родини). Але \”суперпоширювачі\” через свою соціальну активність можуть передавати хворобу десяткам чи навіть сотням інших. В Україні це пов\’язане з родом занять – \”суперпоширювачами\” можуть бути водії маршруток, продавці, медики, священники та активні прихожани церков.
Zoom – платформа для відеоконференцій, онлайн-зустрічей і нарад. У відеочатах Zoom можуть одночасно брати участь до 100 учасників, через що програма стала одним з головних засобів спілкування під час пандемії. А активи компанії від початку спалаху коронавірусу дуже зросли. Поряд з робочими нарадами юзери почали влаштовувати Zoom-вечірки, музиканти – Zoom-концерти, а репетитори – Zoom-заняття. Виробили навіть своєрідний Zoom-етикет – відключати мікрофон (\”м\’ютитися\”), коли не говориш, щоб не створювати лишній шум у спільній конференції, та не вмикатися з ванної, туалету чи з членом сім\’ї у спідньому на фоні. Зрештою, тих, хто багато часу проводить у Zoom, почали називати \”зумбі\”.
Дистанційне навчання – з введенням карантину школи та університети задумалися, як продовжити навчання дистанційно. Спочатку це виглядало лише як розсилка завдань, наприклад, через Viber. Пізніше навчали більше технологічно: через Zoom та GoogleClassroom (\”гугл-класи\”) – сервіс Google, який об\’єднав Google-документи, пошту Gmail і Google-диск для зберігання даних, що дозволяє вчителям і викладачам у реальному часі створювати завдання, перевіряти їх та коментувати. А потім допомогти освіті вирішило телебачення через трансляцію уроків на різних каналах (проєкт \”Всеукраїнська школа онлайн\”). Судячи з кількості переглядів на YouTube, найпопулярнішими телеуроками стали \”руханки\” – заняття з фізкультури, які проводять зірки.
Санітайзер (антисептик) – гігієнічний засіб, яким обробляють руки, інші відкриті ділянки тіла, телефони, клавіатуру комп\’ютерів, робочі поверхні, щоб знищити можливий вірус на них. Як і у випадку з масками, з приходом коронавірусу в Україну санітайзери майже зникли з аптек, але потім почали знову з\’являтися, навіть у великих тарах по кілька літрів. Утім, не всі \”санітайзери\” здатні знищувати коронавірус – для цього концентрація спирту в них має бути не менше 65%.
Дезінфекція – загальна назва процесу обробки поверхонь для знищення вірусу. Місцева влада організовує дезінфекцію у транспорті, на зупинках, у під\’їздах та ліфтах, лавках, а також інших місцях, де буває багато людей.
