«Нова Доба» до професійного свята журналістів вивела свій рейтинг першості серед місцевих акул пера. На нашу думку, першим став «зелений чоловічок» та відомий «провокатор» Валентин Чернявський. Приємно відзначити, що деякий час він був кореспондентом нашого видання. Як відзначає Валентин, у роки навчання на факультеті журналістики ЧНУ ім. Богдана Хмельницького думав, що працювати за професією не буде. Навіть викладачам говорив, мовляв, «ставте мені оцінку, яку хочете, бо все одно я журналістом не буду».
Та склалося не так.
– Мама хотіла, щоб я став журналістом, тато – щоб юристом, адже він міліціонер, тому документи подавав на дві спеціальності. Але оскільки факультет журналістики знаходився на третьому поверсі, а юридичний – вище, то пішов туди, – жартує Валентин. – Насправді мене завалили на іспиті з історії на юридичному факультеті. Хоча я все правильно розказав, але викладач подумав, що списав, і поставив низьку оцінку. Тому пішов на журналістику.
Після закінчення вишу Валентин трішки був приватним підприємцем. Зовсім трішки, бо настав 2008 рік, і все лопнуло, як мильна бульбашка.
– Одного разу мені товариш запропонував піти на радіо «Рось». Майже рік я там пропрацював, а потім перейшов в «Антену» телеведучим. Через деякий повернувся знову на «Рось», але вже на телебачення, – розповідає він.
Валентин стверджує, що інколи в нього виникало таке внутрішнє бажання покинути журналістику й позв’язати своє життя з іншою професією.
– Буває, задумуєшся: а може, досить? Може, пора заробляти гроші? Адже чоловік має годувати всю сім’ю, – зізнається Валентин. – Але покинути так просто журналістику не вдається.
До слова, Валентин разом із дружиною Юлією виховують двох дітей. Зараз він працює на ТРК «ВІККА» і є ведучим відомої в Черкасах та за її межами програми «Провокація». Після виходу сюжетів про «зелених чоловічків» та програми, де купували голоси за Царьова, Любов Правдіна запропонувала щось подібне робити на ТРК «ВІККА». Назвали передачу «Провокація». Суть її полягає в реакції чиновників, влади, пересічних черкащан на ту чи іншу проблемну ситуацію. Приміром, нещодавно вийшов випуск про крадіжку велосипеда. Одна з небайдужих черкащанок навіть викликала міліцію.
– Спочатку думав, що ідей у мене вистачить на програм п’ять-шість максимум, та ось уже до Дня журналіста вийде тридцять шостий випуск, – задоволено розповідає Валентин. – Хоча дуже часто буває так, що вже треба знімати програму, а я не знаю, про що. Бувало й так, що знімали програму в день її виходу. До речі, виходило досить непогано. Я помітив таку річ: коли ти ретельно готуєшся до програми, продумовуєш усі деталі, як, що й де знімати, то переглядів на YouTube мало. А коли треба відзняти її в день виходу, й ідеї приходять досить спонтанно, тоді й переглядів більше. Так було, наприклад, коли ми знімали про жебраків. Спочатку я думав просто давати їм хліб і подивитися, що вони з ним робитимуть. Але в результаті вони його просто тримали й було зрозуміло, що програма вийде нецікавою. Тому вирішив їх розпитувати. І так стало набагато краще.
Під час зйомок не обходиться й без курйозів. Часто приїжджає міліція, яку викликають пильні черкащани. Та вони в курсі й про зйомки цієї передачі, й дані Валентина вже мають. Програму роблять дві людини: Валентин та оператор. Та автор зазначає, що не завжди вистачає технічного обладнання:
– Хотілося б, щоб було більше камер, серед них – і приховані. Ось коли ми знімали останню програму, розігрували колег-журналістів, то приховану камеру доводилося просити у знайомого.
Ще однією проблемою останнім часом стало те, що Валентина почали впізнавати, тому доводиться залучати до зйомок інших людей, щоб було реалістичніше. Адже, за словами автора, найцінніше в цій програмі є саме реакція людей.
– Мені дружина часто говорить, що мої думки тільки про роботу, а треба ж і про сім’ю думати. Я прошу в неї вибачення. Але ж журналістика – це і є життя!
Новодобівці вітають усіх колег-журналістів з професійним святом. Бажаємо успіхів, творчого натхнення, наснаги та реалізації всіх задумів і планів.
