Здоров’я – це справа вибору

Здоров’я – це справа вибору

Здоровий спосіб життя – це вибір, а здоров’я – його наслідок. Вибір, перед яким ми опиняємося щодня: на що витратити 250 гривень, куди подіти годину життя після роботи, пообідати зараз чи вже втамувати голод за вечерею, випити склянку води чи ще одну чашку міцної кави. Почасти, ми навіть не акцентуємо увагу на цьому виборі, а наш мозок просто надалі запам’ятовує алгоритм дій на майбутнє.

У моєму житті відбувся такий собі майже примусовий збій системи вибору: поступово, сама того не помічаючи, я повернулася до самого початку. За кількома роботами я не встигала пити воду, скорочуючи кількість цієї речовини в організмі, час за виконанням проектів витер межі між обідом та вечерею, а самі прийоми їжі стали чимось на кшталт шаленого втамування голоду за цілий день. І найголовніше – тренування перетворилися із дисциплінованих занять у рідкісні забіги в спортзал. А якщо й вдавалося ці забіги втиснути у межі графіку, то нудотна втома за робочий день + втома після тренування складалися у єдине невгамовне бажання – наїстися.

Така безвідповідальність стала звичкою, а реакція мого тіла не забарилася. Хронічна невдоволеність, втома, часті хвороби, автоматичне збільшення порцій, хоч і не значне, але збільшення ваги і хаотичність у виборі продуктів. Мій алгоритм вибору збився, «програмний код» здорового способу життя замінили стандартні схеми: пельмені, піца, макарони й сосиски, консерви тощо. Те, що найкалорійніше і що не забере в мене дорогоцінного часу у своєму приготуванні. Все звелося до вибору. І все повернулося до початку, коли потрібно знову себе привчати снідати, знаходити час на приготування своєї ж їжі і власне – обирати себе.

Обрати годину в день і дати цю годину лише своєму тілу, вибирати яблука і йогурт, замість ковбаси й хлібця (хоч і дієтичного). Вибір вирішує все, обираємо ми здоров’я й красу чи нескінченні перегони за примарним успіхом. Чому примарним? Бо ті, хто вже його досяг наголошують, що «найсмачніше» – це шлях, яким ти пройшов, ті емоції, відчуття, система цінностей і виборів під час цього шляху.

Все наше життя складається з нескінченної черги того чи іншого вибору. І, вдаючись до філософії, можна сказати, що від кожного такого вибору залежить наш подальший шлях. Іноді, щоб повернутися на втрачену стежину, нам таки потрібно загубитися і знову віднайти її орієнтири.

Якось серед тонни непотрібних мотиваційних картинок в Інтернеті натрапила на такий вислів: «Немає в тебе душі. Ти – душа. У тебе є тіло». І відбувся «клац» у голові, втрачений орієнтир маленьким непевним світлом загорівся десь у глибинах мозку. Потрібно обирати себе, своє тіло і ставитися до нього з повагою. Адже, обираючи себе, ми обираємо здоров’я. Така-от вона – справа вибору.

Анна Крутіхіна

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x