22 жовтня золота осіння пора завітала на ювілей до гостинного обійстя Петра Михайловича Шакуна з Чорнобаю. Цього дня славне 90-ліття принесло із собою сердечні вітання та рідні серцю спогади.
А пригадати ювіляру є що. За плечима Петра Михайловича, який народився на Полтавщині, в селі Пироги, – довге і насичене подіями життя, сповнене щоденними трудовими і буденними турботами, перебіг яких уже відбувався на Чорнобаївщині.
Де б не працював Петро Михайлович, скрізь про нього розповідають багато хорошого. В колективі його цінували за людяність, чуйність, доброту. Люди гордяться, що працювали з ним, адже, він завжди вирізнявся надзвичайною порядністю і відповідальністю.
«Порядності у нього було стільки, що на трьох би вистачило. А до роботи ставився надзвичайно серйозно і відповідально. Не було для нього другорядного, коли йшлося про виконання обов’язків. Все в нього мало бути виконано в строк і якнайкраще. Завжди був стриманим і врівноваженим. Ніхто ніколи не чув, щоб він підвищував голос. Він завжди знаходив спільну мову з людьми, вмів допомогти словом і ділом», − говорять його колишні колеги.

Трудова діяльність Петра Михайловича різноманітна. Працював у Чорнобаївському фінвідділі. В свій час був першим і другим секретарем райкому комсомолу. Кілька років очолював Петро Михайлович Чорнобаївську районну ветеранську організацію. Займався громадською, профспілковою роботою. Має багато заслужених нагород, почесних грамот і подяк.
Та найдовше свою долю пов’язав із журналістикою, працюючи в чорнобаївських часописах «Світлий шлях» та «Наше слово». Його статтями, нарисами про реалії життя, журналістськими дослідженнями зачитувалося не одне покоління чорнобаївчан.
Вміло поєднував Петро Михайлович робоче життя із сімейним. Разом із дружиною Марією виховали двох прекрасних доньок, передавши їм весь свій життєвий досвід, доброту і порядність. А доні всьому цьому навчили своїх дітей та онуків, які є втіхою нашому ювіляру.
На жаль, довелося Петру Михайловичу пережити і біль непоправних втрат – відійшла у Вічність кохана дружина, яка все життя була надійним крилом для своїх дітей і міцною опорою чоловікові.

Та Петро Михайлович зумів бути мудрим, зберіг в душі той позитив, яким ділився все життя з людьми. І люди цінували і цінують його за це.
Тож в суботу його гостинне обійстя та щедра родина приймали чисельних гостей – привітати корифея журналістики та шановану на Чорнобаївщині людину завітали знайомі, сусіди, колишні колеги з газет «Світлий шлях» та «Наше слово».
Сердечні поздоровлення доброго здоров’я та многая літ отримав ювіляр і від Чорнобаївського селищного голови Алли Мірошниченко і голови ради ветеранів селища Віталія Момота.

Інна Чмихало