23 листопада 2016 року у Москві Товариство «Меморіял» оприлюднило російською мовою диск-довідник Андрія Жукова «Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935-1939». В довіднику наведено дані про 39,950 службовців НКВД, які мали спеціяльні звання НКВД від 1935 до середини 1939 року. Головним джерелом відомостей стали накази НКВД СРСР по особовому складу. Наведено номери і дати наказів про присвоєння звань, посади, інформація про державні нагороди. Довідник надає можливість розпізнати тисячі службовців НКВД, які досі були відомі лише за прізвищами з підписів у слідчих справах або з споминів у мемуарах жертв Великого терору. Крім службовців НКВД, у довіднику є 1.700 працівників міліції, прикордонної і внутрішньої охорони, юристів, яким наказами НКВД СРСР були присвоєні високі міліційні чи загальновійськові звання.
У домовлености з «Меморіалом» я готую видання довідника українською мовою. Досі дослідники багато писали про тих, хто був принесений в жертву режимові. Тепер є нагода побачити життєписи тих, хто стояв по інший бік серед організаторів терору на Черкащині або походив з неї.
Іван Вейс, 1896 року народження, був начальником Черкаського районного відділу НКВД саме у кривавий час терору – до 22 березня 1938 року. Прибув з Донецької области, а сам походив з білоруського Полісся. На службу у ВЧК прийшов 1922 року. У Черкасах мав звання – старший лейтенант державної безпеки. Звання в НКВД відрізнялися від армійських, тому тодішні сержанти у війську були б лейтенантами, а капітани – полковниками. Помер у червні 1982 року.
Монастирищенський районний відділ НКВД у ті роки очолив Олександр Бершадський, молодший лейтенант державної безпеки.
Матвій Простота служив в органах НКВД на Чернігівщині, а 14 грудня 1939 року став начальником Корсунського районного відділу НКВД. На той час він був молодшим лейтенантом державної безпеки і мав нагороду – знак «Почесний працівник ВЧК-ОГПУ», надану йому 14 серпня 1938 року.
Майор Василь Іванов, 1901 року народження, у роки Великого терору служив у Молдові, а на Черкащині з’явився в листопаді 1946 року як начальник Катеринопільського районного відділу НКВД. Вочевидь, виправдовував довіру, бо вже мав від влади ордени Леніна і Червоного прапора.
Начальником Уманського районного відділу НКВД в роки терору був Соломон Борисов-Лендерман. Він влаштував в Умані «лабораторію тортур», у якій мучив арештованих начальник Маньківської міліції Григорій Петров. З обома співпрацювали слідчі Олександр Томін, Самуїл Абрамович, Микола Зудін, Леонід Щербина. Борисов-Лендерман помер у Києві 1955 року.
У архівних справах збереглися прізвища Антона Данилова з Уманського відділу НКВД, який у 1959 році був заступником начальника Управління КГБ у Львівській області, слідчого НКВД Абрама Вейцмана, який у Черкасах з участю «свідків» Федора Заліського, Івана Вінника та Михайла Грінштейна щоночі фальшував справи арештованих.
Виявилося, що в числі виконавців терору були й уродженці Черкащини.
Майор НКВД Роман Петрович Вдовиченко народився 1903 року в Адамівці Чигиринського району. У 1936-1939 роках служив у Донецькій області, 31 травня 1939 року був переведений у Київський військовий округ, де після валу репресій бракувало фахівців спецслужб. Під час війни був начальником особливого відділу НКВД 300-ої стрілецької дивизії. Загинув на фронті 3 серпня 1943 року біля міста Великий Токмак Запорізької области.
Іван Бардадим народився 1907 року в Корсуні. У 1936 році служив в органах НКВД на Вінничині, був сержантом державної безпеки.
Дмитро Зеленько, 1903 року народження, з села Степанки Черкаського району. В органи ВЧК−ОГПУ−НКВД прийшов 1927 року. Служив під час Великого терору в Чернігівській області, під час війни очолював особливий відділ НКВД 17-ої авіадивізії далекої дії.
Валентин Москаленко народився 24 квітня 1908 року в Смілі. Почав кар’єру в НКВД в Донецькій області, дослужився до звання полковника. Ретельну службу режимові відзначено рядом нагород: ордени Червоної зірки, Вітчизняної війни, Червоного прапора, Леніна, шістьма медалями.
Яків Ровинський народився 1905 року в Черкасах. В органи ВЧК−ОГПУ−НКВД прийшов 1928 року. Службу мав у Донецькій області. У 1948 році став полковником.
А Лев Голубов до Черкащини мав лише те відношення, що після служби в органах державної безпеки оселився у Корсунь-Шевченковському, де й помер 1992 року. А служба була такою: у 1936 році – в Дніпропетровській області, потім до серпня 1938 року − начальником відділення дорожно-транспортного відділу НКВД Сталінської залізниці, під час війни – Далекосхідньої залізниці. Дослужився до звання підполковника, мав ряд урядових нагород.
Звісно, у списку є й інші особи, причетні до Черкащини. «Меморіал» подав лише біографічнідані. Але тепер дослідники можуть у судових справах (власне, ті «суди» не були судами) прочитати про діїтих чи інших службовців НКВД.
У 2001 році я видав книжку «1937. Книга-документ про репресії комуністичної доби на Черкащині», готуючи яку прочитав у обласному державному архіві чимало «розстрільних справ». У багатьох була довідка про виконання вироку. Підпис стояв – комендант Шашков. Розстрілів було так багато, що кілька довідок заготовляли на одному аркуші паперу і до машинки закладали кілька аркушів. Текст читався погано, але вписані Шашковим прізвища страчених і дати, а завжди були чіткі. І ось тепер можна прочитати й про самого майора державної безпеки Олександра Шашкова. Він народився в 1900 році у селі Степне-Мітюнине Ульяновської области. До ВКП(б) записався у 1919 році. Станом на 8 січня 1936 року працював у Центральному апараті УГБ НКВД УРСР і був призначений комендантом. Коли хвиля репресій затихла, у ката стало меншим завантаження і його призначили у березні 1938 року начальником адміністративно-господарського управління УГБ НКВД УРСР (УГБ НКВД УССР означає Управління державної безпеки), а згодом перевели начальником цього управління в Донецьку. У 1938-1940 роках він був помічником начальника управлінь НКВД в Донецькій, а потім у Запорізькій областях. Отримав звання майора державної безпеки, ряд нагород. Кар’єра ката обірвалася у липні 1942 року, коли куля знайшла його на фронті. Поховали О.Шашкова в селі Арефине Новгородської области.
Один з звітів про дії О. Шашкова я наведу мовою оригіналу:
«Акт коменданта НКВД УССР А. Г. Шашкова о выполнении постановления тройки УНКВД по Киевской области. 1937 года, августа 7 дня. Я, комендант НКВД УССР — ст. лейтенант государственной безопасности тов. ШАШКОВ, в присутствии начальника внутренней тюрьмы УГБ НКВД УССР — мл. лейтенанта государственной безопасности тов. НАГОРНОГО и помощника начальникавнутренней тюрьмы УГБ НКВД УССР — тов. КОБЕНЕК, на основании предписания Председателя Тройки НКВД Киевской области — ст. майора государственной безопасности — тов. ШАРОВА, согласно выписок из протоколов заседания Тройки при Киевском Облуправлении НКВД от 3 августа 1937 года, привел в исполнение приговор над осужденными к высшей мере уголовного наказания — РАССТРЕЛУ:
1. КУЧЕР Кирилл Григорьевич
2. ГОРДИЕНКО Андрей Семенович
3. СТАРЕНЬКИЙ Ефим Никанорович
4. РОГОЗА Иссидор Емельянович
5. ПОГОРЕЛЫЙ Кондрат Матвеевич
6. РУДЮК Илья Григорьевич
7. МАРТЫНЕНКО Кирилл Ефремович
8. РОГОЗА Иона Никитович
9. ЗАТУЛА Иван Данилович
10. ЛИСОВОЙ Петр Иванович
11. СТУПАК Иван Мусиевич
12. ЗАТУЛА Семен Данилович
13. СТУПАК Мусий Яковлевич
14. БАШТОВОЙ Наум Иванович
15. ПОЛНОВ Вилин Федорович
16. ЖУРАВЕЛЬ Степан Радионович
17. МУХА Гавриил Павлович
18. ЯРЕМЕНКО Игнат Федосиевич
19. ПЕТРУШЕНКО Григорий Тимофеевич
20. СТОРОЖЕНКО Гавриил Антонович
21. ПЕТРУСЕНКО Андрей Артемович
22. КОХАН Даниил Николаевич
23. МАРЧЕНКО Николай Ефимович
24. ИВАНЧЕНКО Василий Семенович
25. ПЕТРУШЕНКО Тимофей Овсеевич
26. МИЩЕНКО Михаил Иванович
27. СИЛЕНКО Семен Павлович
28. КОНОВАЛЕНКО Иван Иванович
29. ПРИХОДЬКО Савва Афанасьевич
30. ГОЛОВКО Антон Петрович
31. БОРДИЖЕНКО Федор Ефимович
32. ЛОГВИНЕНКО Порфирий Андреевич
33. КОБЫЛИНСКИЙ Демьян Иванович
34. СОЛОВЕЙ Архип Поликарпович
35. БЕЗВЕРХИЙ Дмитрий Севастьянович
36. КУЛИНИЧЕНКО Иван Павлович
37. ПИПКО Митрофан Васильевич
38. СИВЕЦ Михаил Егорович
39. КОСИНСКИЙ Андрей Михайлович
40. ЛЕОНТОВИЧ Федор Павлович
41. ГОЛЕС Иосиф Тимофеевич
42. БРАТУСЬ Варфоломей Митрофанович
43. ПОЛИЩУК Мойсей Овдеевич
44. КУЧЕРЕНКО Александр Семенович
45. ЛУКЬЯНЧУК Абрам Нестерович
46. КРАСЕВИЧ Степан Дмитриевич
47. ГРИЦАЮК Макар Илларионович
48. ГРИЦАЮК Федор Макарович
49. ГАЙДАЙ Дмитрий Андреевич
50. БАБИЙ Алексей Тарасович
51. БОРОЗИНЕЦ Иван Петрович
52. ОСИПОВ Василий Иванович, он же ЧИСТОВ, он же ЧИКРИГИН
53. ГОРДЕЙЧУК Николай Яковлевич.
Присутствовали и смерть расстрелянных констатировали: Комендант НКВД УССР старший лейтенант госбезопасности Шашков, Начальник внутренней тюрьмы НКВД УССР младший лейтенант госбезопасностиНагорный, Помощник начальника внутренней тюрьмыКобенек».
За одну ніч розстріляли 53 особи. А скільки було таких ночей у Києві!
